Палац Сан-Тельмо
Палац Сан-Тельмо | |
---|---|
37°22′49″ пн. ш. 5°59′37″ зх. д. / 37.380230627899° пн. ш. 5.9934909996794° зх. д. | |
Країна | Іспанія[1][2] |
Розташування | Севілья[1][2] |
Тип | пам'ятник[1] громадська будівляd (1681)[2] палац (1849)[2] громадська будівляd (1991)[2] і заклад освіти |
Стиль | бароко |
Архітектор | Leonardo de Figueroad |
Дата заснування | 1682 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Палац Сан-Тельмо (ісп. El Palacio de San Telmo) — палац доби бароко в місті Севілья.
Будівництво розпочато у травні 1682 поза фортечними мурами старого міста. Прямокутна за поземним планом споруда мала чотири кутові вежі, декілька внутрішніх двориків, каплицю. Згодом палац почали використовувати як Військово-морську школу. Католицьким покровителем мореплавців вважали Святого Ельма (іспанською — Тельмо), статуя якого прикрасила головний портал будівлі. Від імені святого і пішла назва палацу.
У 1849 палац придбав герцог Монпансьє і зробив власною резиденцією. Наприкінці 19 століття західну, одноповерхову галерею палацу Сан Тельмо прикрасили 12 скульптур відомих мешканців Севільї (скульптор Антоніо Сусілья). Серед увічнених севільянців —
- Бартоломео де лас Касас, епископ Чіапасу, письменник і захисник американських індіанців від повного винищення
- Фернандо Энрикес Афан де Рибера,іспанський гуманіст
- Бартоломео Естебан Мурільйо, художник 17 ст.
- Бенито Ариас Монтано, іспанський гуманіст
- Ліїс Дайос, герой війни за незалежність
- Фернандо де Еррера, поет
- Диєго Ортіс де Зуніга, історик та письменник
- Лопе де Руеда, письменник
- Мигель Манара, добродій і фундатор створення шпиталю де ла Санта Карідад
- Дієго Веласкес, художник
- Родриго Понсе де Леон, маркіз Кадіс и капітан Генерального завоювання Гранади
- Хуан Мартінес Монтаньєс, релігійний скульптор
Удова герцога у 1897 подарувала палац архієпископу Севільї. Той у 1901 розмістив в палаці семінарію.
В кінці 20 століття палац перейшов у власність регіонального уряду. З 1991 розпочалися реставраційні роботи (перша черга) по відновленню первісного розпланування палацу.
У 2005 проведена друга черга реставраційних робіт по відновленню історичних інтер'єрів.
- FALCÓN MÁRQUEZ, Teodoro (1991). El Palacio de San Telmo. Sevilla. Editorial: Gever. ISBN 84-7566-024-X
- RIBELOT, Alberto (2001). Vida azarosa del Palacio de San Telmo: su historia y administración eclesiástica. Sevilla. Editorial: Marsay. ISBN 84-95539-25-X
- VÁZQUEZ SOTO, José María; VAZQUEZ CONSUEGRA, Guillermo & TORRES VELA, Javier (1990). San Telmo, biografía de un palacio. Sevilla, Consejería de Cultura. ISBN 84-2345-2346