Хіральда
Хіральда (ісп. La Giralda la xiˈɾalda) — чотирикутна вежа, що піднімається над Севільським кафедральним собором. Пам'ятка Іспанії та символ Севільї. Її висота приблизно 95 м.[1]
Прототипом для Хіральди став мінарет мечеті Кутубія в Марракеші (Марокко)[2]. 1184 року розпочалося будівництво за проектом архітектора Ахмеда бен Бану, у часи правління Абу Юсуфа Якуба аль-Мансура та період розквіту мавританського мистецтва в Андалусії. Продовжив керувати будівництвом Алі-аль-Ґумарі, а завершив вже сицілійський архітектор Абу Лейт Аль-Сікіллі в 1198 році.[3] Вежа є частиною мінарета Великої мечеті Севільї. За часів арабського правління Хіральду вінчали чотири мідних позолочених кулі. У хроніці короля Альфонсо Мудрого зазначено, що коли сонце освітлювало кулі, їх відблиск виднівся на відстані дня шляху від міста. Плоский дах мінарету використовули як обсерваторію, тоді найбільшу в Європі.
Після завоювання Фердінандо III в 1248 році Севільї, мечеть використовували як собор. Пізніше перебудувавши в готичному стилі. Мінарет, однак, зберіг свою первісну форму і став використовуватися як дзвіниця Севільського собору.
1568 року кордовський архітектор Ерман Руїс добудував вежу в стилі іспанського Ренесансу[4], додавши нову квадратну дзвіницю, увінчану трьома послідовно меншими ярусами «ліхтарів». На верхній стояла на кулі чотириметрова бронзова статуя Віри з прапором у руках та на висоті 83 метри служила флюгером (на ісп. giralda)[5]. Статуя виконана в 1568 році скульптором Бартоломе Морелем.
Хіральда єдина мусульманська споруда, яка вистояла в тривалу 16-місячну облогу Севільї християнами в часи Реконкісти. З оглядового майданчика відкривається чудовий вид на Севілью.
Спочатку Ла Хіральда називалася не вся дзвіниця, а статуя, яка своїми розмірами та масивністю справляла сильне враження на сучасників. Проспер Меріме в «Душах чистилища» стверджує, ніби севільський «чичероне вам розповість, як дон Жуан зробив дивну пропозицію Хиральді — бронзовій фігурі, яка вінчає мавританську вежу собору, і як Хіральда його прийняла».
Стародавня мавританська частина башти піднімається на 70 метрів. Вежа дуже компактна за обсягом, а тонкий орнамент на стінах надає їй особливу легкість та стрункість. У плані вежа представляє з себе чотирикутник зі стороною 13,6 метра. Основа вежі складена з великих каменів із зруйнованих римських споруд, подекуди на каменях збереглися ще римські написи. Інша частина башти побудована з цегли. Орнаментальний візерунок починається лише на висоті 25 метрів. Орнамент починається не від ребра башти, а з певним відступом, ліворуч та праворуч залишається вузька вільна смуга. Знизу орнамент починається від арок з нішами, розділеними невеликими мармуровими колонами. Між смугами орнаменту пробиті вікна підковоподібної форми.
Усередині башти йде широкий пологий пандус. По цій рампі можна було в'їжджати на коні на верхів'я вежі.
- ↑ Sánchez, Emilio Romero; Esteban, Antonio Morales; Casas, Jaime Navarro (2022). Analysis of the Historical Settlements of the Giralda. International Journal of Architectural Heritage. 17 (8): 1312—1330. doi:10.1080/15583058.2022.2034070. hdl:11441/135733. ISSN 1558-3058. S2CID 247005340.
- ↑ Sacred Destination — La Giralda, Seville. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
- ↑ Catedral de Sevillia — La Giralda. Архів оригіналу за 24 лютого 2011. Процитовано 21 серпня 2014.
- ↑ Seville, Spain (Capital). Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 21 серпня 2014.
- ↑ Энциклопедия Кругосвет — Хиральда. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
- Никитюк О.Д. Кордова Гранада Севілья (древні центри Андалусії) / Редактор Л.М.Азарова, художній редактор Л.А.Іванова. — М. : Мистецтво, 1972. — 190 с. — (Міста та музеї світу) — 50000 прим.
- Гнєдич П.П. Історія мистецтв (живопис, скульптура, архітектура) / Відповідальний редактор Н.Арановская. — М. : ЕКСМО, 2004. — 848 с. — 5000 прим.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хіральда