Пам'ятник Богданові Хмельницькому (Мелітополь)
| Пам'ятник Богданові Хмельницькому у Мелітополі | |
|---|---|
 | |
46°49′46.25″ пн. ш. 35°21′40.76″ сх. д. / 46.82951° пн. ш. 35.36132° сх. д. | |
| Тип | статуя |
| Статус спадщини | пам'ятка монументального мистецтва України місцевого значенняd |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Мелітополь |
| Скульптор | Л. Шарафутдінов |
| Матеріал | залізобетон[1] |
| Засновано | 1954 |
| Будівництво | 1954 |
| Встановлено | 1954 |
| Адреса | Проспект Богдана Хмельницького і Вулиця Вакуленчука |
  Пам'ятник Богданові Хмельницькому (Мелітополь) (Україна) | |
 | |
 Пам'ятник Богданові Хмельницькому у Вікісховищі | |
Пам'ятник Богданові Хмельницькому у Мелітополі — скульптура Богдана Хмельницького, що знаходиться в Мелітополі на однойменному проспекті і вважається однією з візитних карток міста.[2] Пам'ятник було встановлено на початку проспекту Богдана Хмельницького в 1954 році і перенесено на нинішнє місце в 1970 році.[3]
У 1954 році в Мелітополі з великим розмахом відзначали 300-річчя Переяславської Ради — в термінах радянської офіційної історіографії «300-річчя возз'єднання України з Росією». З цієї нагоди давалися концерти, організовувалися мітинги, читалися лекції, в краєзнавчому музеї була відкрита експозиція, присвячена Переяславській раді. На карті міста з'явилися нові топоніми: проспект Богдана Хмельницького (раніше — частина вулиці Воровського і Якимівська вулиця) та площа імені 300-річчя возз'єднання України з Росією (нині безіменний майданчик на вулиці Гетьмана Сагайдачного, біля старої автостанції).
Тоді ж було встановлено і пам'ятник Богданові Хмельницькому. Спершу він був розташований на початку проспекту, навпроти кінотеатру «Україна».[4]
Автором пам'ятника вважається Л. Шарафутдінов[5] із Львівського худфонду. Але в 1975 році Львівський художній фонд дав офіційну відповідь, що фонд робіт в Мелітополі ніколи не виконував, а скульптор із таким прізвищем у ньому ніколи не значився.[1]
Проспект Богдана Хмельницького з'єднувався з вулицею Гетьмана Сагайдачного крутим поворотом-узвозом, через що в цьому місці траплялося багато аварій.[6] На початку 1970-х років було вирішено реорганізувати цю транспортну розв'язку, розширивши проїжджу частину і вирівнявши перепади висот. Пам'ятник опинявся на місці запроектованої проїжджої частини, і постало питання про його перенесення. Нове місце для пам'ятника було обрано на перехресті проспекту Богдана Хмельницького з вулицею Вакуленчука. П'ятиповерхові будинки, віддаляючись від проспекту, утворювали там невелику площу. Планувалося знести з часом сусідні приватні будинки і побудувати на їх місці палац культури моторного заводу. Скульптуру Богдана Хмельницького збиралися обшити міддю. Особливе значення надавалося тому, щоб пам'ятник і надалі залишався на проспекті Богдана Хмельницького.
Постамент пам'ятника було трохи збільшено, щоб скульптура не здавалася дуже маленькою на тлі багатоповерхових будинків. Скульптуру, що складається з 6 залізобетонних блоків, перевезли під керівництвом того ж фахівця, який встановлював її у 1954 році.
Палац культури поруч із пам'ятником так ніколи і не було побудовано. Ідею покрити пам'ятник міддю також не було реалізовано.[1]
- ↑ а б в Воловник Семен. Гетман и Украина: 35 лет в разлуке // Мелитопольские ведомости. — 14 вересня 2005.
- ↑ Немые хранители истории устали молчать... // Мелитопольские ведомости. — 21 січня 2009. Архівовано з джерела 1 лютого 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
- ↑ Зайченко Л. Справка о памятниках истории и культуры в г. Мелитополе. — 1998. — 8 с. (Материали Мелитопольської центральної міської біблиотеки ім. М. Ю. Лермонтова.). Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 1 лютого 2015.
- ↑ Воловник Семен. Мелитополь, 1954 // Мелитопольские ведомости. — 26 жовтня 1995. — Вип. 126 (455).
- ↑ Мелітополь. Набір листівок [Архівовано 1 лютого 2015 у Wayback Machine.], 1983 рік.
- ↑ Пітішкіна Наталія. Всё тогда было по-другому... // Мелитопольские ведомости. — 14 вересня 2005.