Перейти до вмісту

Жилинці (Чортківський район)

Координати: 48°53′2″ пн. ш. 26°0′48″ сх. д. / 48.88389° пн. ш. 26.01333° сх. д. / 48.88389; 26.01333
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пам'ятник Тарасові Шевченку (Жилинці))
село Жилинці
Церква Преображення Ісуса Христа
Церква Преображення Ісуса Христа
Церква Преображення Ісуса Христа
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060050080044896
Основні дані
Населення 404
Територія 2.113 км²
Густота населення 191.2 осіб/км²
Поштовий індекс 48713
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°53′2″ пн. ш. 26°0′48″ сх. д. / 48.88389° пн. ш. 26.01333° сх. д. / 48.88389; 26.01333
Середня висота
над рівнем моря
251 м
Водойми Нічлава
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Адреса ради 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
Жилинці. Карта розташування: Україна
Жилинці
Жилинці
Жилинці. Карта розташування: Тернопільська область
Жилинці
Жилинці
Мапа
Мапа

CMNS: Жилинці у Вікісховищі

Жи́линці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава, на півночі району. До Жилинців приєднано хутори Замлин, Залипи, Поруби.

До 2015 село було центром сільради.

Населення — 385 осіб (2003).

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 368 км від Києва, 80 км — від обласного центру міста Тернополя та 9 км від міста Борщів.

Клімат

[ред. | ред. код]

Для села характерний помірно континентальний клімат. Жилинці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Жилинців
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,2 0,4 5,5 14,0 19,8 22,9 24,1 23,5 19,5 13,3 6,1 1,1 12
Середня температура, °C −4,6 −3 1,5 8,7 14,2 17,5 18,9 18,1 14,3 8,6 3,0 −1,8 7
Середній мінімум, °C −7,9 −6,3 −2,5 3,5 8,7 12,2 13,7 12,7 9,1 4,0 −0,1 −4,6 3
Норма опадів, мм 33 31 32 53 74 99 99 65 54 35 35 38 648
Джерело: climate-data.org

Історія

[ред. | ред. код]

Відоме з першої половини XV століття.

Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар», «Рідна школа».

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[1][2]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[3].

1942 у Жилинцях відбувся бій радянських партизанів із німцями. Після відступу партизанів більшість чоловіків була вивезена до Німеччини.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села пережили голод.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Від вересня 2015 до 20 листопада 2020 р. у складі Озерянської сільської громади.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[4].

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[5].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 403 99.75%
російська 1 0.25%
Усього 404 100%

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
Погруддя Тараса Шевченка

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини та погруддя Тараса Шевченка (1992).

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1992 р.

Погруддя — бетон, постамент — камінь, цегла.

Погруддя — 0,85 м, постамент — 2 м.[8][9]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Б. Федчук — публіцист, громадський діяч у США.

Світлини

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 17 червня 2022.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 29. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  9. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

Джерела

[ред. | ред. код]