Стрілківці
| село Стрілківці | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Борщівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060050210016977 
|
| Основні дані | |
| Перша згадка | 28 лютого 1409 |
| Населення | 1 035 |
| Поштовий індекс | 48734 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′59″ пн. ш. 25°59′22″ сх. д. / 48.76639° пн. ш. 25.98944° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
| Карта | |
  Стрілківці | |
 Стрілківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Стрі́лківці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава.
Населення — 1012 осіб (2007).
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської і голіградської культур, знаходиться печера «Озерна».
Село розташоване на відстані 376 км від Києва, 92 км — від обласного центру міста Тернополя та 5 км від міста Борщів.
Поблизу села виявлені поселення часів трипільської, гава-голіградської культур та сліди давньоруського городища.
Перша писемна згадка — 28 лютого 1409 року, коли польський король Владислав Ягайло подарував слузі Степанові Угрину село Стрілківці на Великоночславі Скальської волості Подільської землі.[1] Про походження назви села зберігся переказ, за яким його заснували стрільці галицьких князів, які охороняли фортецю. Назва схожа із річкою Стрілка, що може свідчити про інше походження назви — тому що поселення розташоване вздовж «рівної, як стріла річки»[2].
У 1907 році в селі було засновано читальню товариства «Просвіта»[3]. Також діяли товариства «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.
У 1928—1929 роках тут вивчав пам’ятки трипільської культури та здійснив пробні розкопки Олег Ольжич[4].
Було центром сільради. З 30 червня 2016 року належить до Борщівської міської громади.[5]
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[6].
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[7]:
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1028 | 99.32% |
| російська | 6 | 0.58% |
| вірменська | 1 | 0.10% |
| Усього | 1035 | 100% |
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1816, кам'яна), костел, капличка (2000).
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), Тарасу Шевченку (1991), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991), встановлено пам'ятні хрести «Парубоцький» (1808) і на честь скасування панщини.
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1991 р. Робота Київських художньо-виробничих майстерень.
Скульптура — бетон, постамент — мармурова крихта.
Скульптура — 3 м, постамент — 1,55 м.[9][10]
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музей Подільського села, торговельні заклади.
- графік Іван Балан,
- громадські діячі Б. Рокочий та В. Скоропад,
- Герої соціалістичної праці І. Скоропад та Василь Стецько,
- художник В. П. Стецько,
- Г. й Г. Івасюки — одні з праведників народів світу[11]
-
В'їзд у село -
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1816р) -
Старий костел -
Старий млин -
Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини -
Річка Нічлава -
Стадіон
- ↑ Купчинський О.Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.]. — С. 349—350.
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 161—162.
- ↑ Лунів А. Огляд діяльності філії товариства «Просвіта» в Борщеві // ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1252. — Арк. 68; ЦДІА України у Львові. — Ф. 348, оп. 1, спр. 1251. — Арк. 1,24.
- ↑ КАНДИБА-ОЛЬЖИЧ Олег Олександрович. Тернопільщина (укр.). 20 вересня 2020. Процитовано 24 лютого 2024.
- ↑ ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 31 березня 2022. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 34. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- ↑ стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року
- Рокочий Б., Уніят В. Стрілківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 363. — ISBN 978-966-528-279-2.