Панасенко Василь Геннадійович
| Панасенко Василь Геннадійович | |
|---|---|
 Солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 14 серпня 1983 с. Поліське, Коростенський район, Житомирська область, УРСР |
| Смерть | 19 грудня 2016 (33 роки) с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна |
| Псевдо | «Ваха» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014—2016 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Васи́ль Генна́дійович Панасенко (14 серпня 1983, с. Поліське, Коростенський район, Житомирська область, Українська РСР — 19 грудня 2016, с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.
З 1987 року проживав в Ірпені, де закінчив школу. Навчався у Коростенському ПТУ. У війську з травня 2014 року, в 25-му батальйоні від початку його створення, пройшов бої за Дебальцеве. У вересні 2016 вдруге пішов на фронт, підписавши контракт.
Солдат; (25-й окремий мотопіхотний батальйон, 54-та окрема механізована бригада), позивний «Ваха»[1].
Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область), відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Василем загинули солдати Андрій Байбуз, Дмитро Клименко, Роман Радівілов, Сергій Степаненко, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.
По смерті залишилися дружина та донька.
Похований у м. Ірпінь, Київська область.
- Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)[1].
- Нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО» (посмертно)[1].
- 18 грудня 2017 року в Ірпінський школі № 2, де навчався Василь Панасенко, йому було відкрито меморіальну дошку[3][4].
- 20 лютого 2019 року відкрито меморіальну дошку в Коростені на будівлі професійно-технічного училища № 16[5].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 19 грудня[6][7].
- ↑ а б в Панасенко Василь Геннадійович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- ↑ Указ Президента України від 29 грудня 2016 року № 580/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Ірпінський школі відкрили меморіальну дошку пам'яті загиблого воїна АТО. Сайт Ірпеня 04597.com.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2021.
- ↑
Відкриття меморіальної дошки Василю Панасенку на YouTube
- ↑ У Коростені відкрили пам’ятну дошку загиблому на Донбасі військовому. ukrinform.ua. Укрінформ. Архів оригіналу за 21 лютого 2019.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 19 грудня на YouTube
- Солдати (Україна)
- Народились 14 серпня
- Народились 1983
- Померли 19 грудня
- Померли 2016
- 25-й окремий мотопіхотний батальйон «Київська Русь»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Коростенського району
- Померли в Бахмутському районі
- Поховані в Ірпені