Панасівка (Залозецька селищна громада)
| село Панасівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Залозецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040130100021061 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1785 |
| Населення | 426 |
| Територія | 2.010 км² |
| Густота населення | 211.94 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47211 |
| Телефонний код | +380 3540 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°53′32″ пн. ш. 25°26′22″ сх. д. / 49.89222° пн. ш. 25.43944° сх. д. |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
26 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47234, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Залізці, вул. Шевченка, буд. 64 |
| Карта | |
  Панасівка | |
 Панасівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пана́сівка — село в Україні, у Залозецькій селищній громаді Тернопільського районі Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Панасівської сільської ради (до 2020 року), якій було підпорядковане село Чорний Ліс. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Залозецької селищної громади.[1]
До Панасівки приєднано хутори Баранівка, Дерешівка, Якоби. Розташоване на річці Серет, на півночі району.
Населення — 384 осіб (2007).
Поруч села протікає річечка Серет Лівий.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 426 | 100% |
Перша писемна згадка — 1570 року.
в 1914 році в селі проживало 968 осіб [3]
Діяли «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», кооператива та інші товариства.
27 листопада 1944 поблизу Панасівки відбувся бій 2-х сотень вояків УПА (сотенн і «Меч» та "Сокіл ") із гарнізонами більшовиків.
За сприянням і фінансової підтримки депутата Зборівської районної ради прот. Василя Хоміцького в місцевому клубі в одній із кімнат в 2014 р. було відкрито музей Повстанської слави, приурочений найбільшому бою між УПА і НКВД на Тернопільщинні. Також ініціатором музею о. Василем Хоміцьким написана пісня про ті буремні події в селі: Панасовецький край. [4]
Є церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (1889, мурована).
Статут релігійної громади «Парафія Святих Чудотворців Безсребреників Косми і Дем'яна» зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 22 жовтня 1991 № 246[5].
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), Борцям за волю України і санітарові УПА В. Вишневському, братську могилу на місці поховання 66-ти вояків УПА.
- Скульптури святого Миколая
Щойновиявлені пам'ятки історії[6].
Перша скульптура: Розташована біля дороги на кладовище. Виготовлена з каменю самодіяльними майстрами та була встановлена 1849 року. Постамент — 0,8х0,8 м, висота 1,65 м; висота скульптури 0,95 м, площа 0,0007 га[4].
Друга скульптура: Розташована на роздоріжжі біля будинку культури. Виготовлена з каменю самодіяльними майстрами та була встановлена 1849 року. Постамент — 1,2х1,4 м, висота 2,4м; висота скульптури 1,5 м, площа 0,0009 га[4].
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад, філіал Залозецького краєзнавчого музею "музей Повстанської слави"[4].
-
Знак при в'їзді в село -
Музей повстанської слави -
Капличка -
Автобусна зупинка -
Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Bigo, Jan, Bigo, Jan (1914). Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju. Lwów: nakł. i drukiem I. Jaegera. с. 144.
- ↑ а б в г Перелік пам'яток історії Тернопільської області не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України [Архівовано 2021-10-11 у Wayback Machine.] // Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини.
- ↑ Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 березня 2013 року м. Тернопіль № 81-од «Про статути релігійних громад УГКЦ сіл Урмань Бережанського та Грабківці і Панасівка Зборівського районів у новій редакції»
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- Коропецька У. Панасівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 383—384. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Уніят В. Панасівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 22. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Panasówka (1), pow. brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 837. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |