Панталер
Пантале́р (від фр. bandoulière, нім. Bandalier — «бандольєр»)[1] — перев'яз через плече, призначений для носіння прапора або для кріплення кавалерійської довгоствольної зброї (карабіна, штуцера, мушкетона).
Панталер прапороносця — перев'яз, призначений для носіння прапора або штандарта і елемент обмундирування асистентів прапороносця, він входить до прапорового комплексу і є його елементом.
У Збройних Силах СРСР панталер («перев'язь парадна») прапороносця складався з довгого і короткого плечових ременів і шкіряного стаканчика для древка прапора. Ширина ременів становила 80 мм, вони обтягалися червоним (у ВПС і ВМФ — блакитним) сукном, по якому нашивався золотий галун завширшки 60 мм. Панталер асистентів прапороносця також складався з довгого і короткого ременів 80 мм завширшки, але замість стаканчика він мав китицю золотистого кольору. Ремені обтягалися прапоровим фаєм або лампасним сукном (залежно від виду збройних сил червоним або блакитним) і обшивалися по краях золоченим галуном 13 мм завширшки[2].
Панталер у XVIII — першій половині XIX — елемент спорядження кавалеристів (гусарів, кірасирів, драгунів) у вигляді широкого черезплічного ременя, спорядженого гаком або замочком-карабіном. Панталер надягався через ліве плече, на ньому кріпилася скобою на цівці кавалерійська вогнепальна зброя (карабін, штуцер, мушкетон), а також ладівниця для набоїв (її могли носити і на окремому перев'язу через те ж саме або інше плече). Спереду на панталері були передбачені кріплення для двох протравників — металевих стрижнів на ланцюжках, призначених для прочищання запалювальних отворів дульнозарядних карабінів (штуцерів, мушкетонів) і пістолетів.
За гак (замочок-карабін) панталеру прапороносців кріпився держака прапора (штандарта), нижній кінець якого вставлявся у шкіряний стаканчик-бушмат на стремені[3]. У драгунів і кінних єгерів у видовжений бушмат вставлявся дульний кінець карабіна.
У Словнику Даля варіант панта́лер наводиться тільки для позначення кавалерійського перев'язу, тоді як військовий перев'яз взагалі позначається як бандулье́ра або бандале́р[4]. У Військовій енциклопедії Ситіна згадується тільки варіант банделер (у значенні перев'язу взагалі)[5].
- ↑ Епишкин Н. И. Панталер // Исторический словарь галлицизмов русского языка. — М. : Словарное издательство ЭТС, 2010. (рос.)
- ↑ Приказ Министра обороны СССР № 29, 16 февраля 1971 г., г. Москва. «Об изменении особой парадной формы одежды для личного состава рот почётного караула» Интернет-журнал для любителей униформалогии.
- ↑ Бушмат // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- ↑ Банда // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
- ↑ Берендейки // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- Висковатов А. З. Историческое описание одежды и вооружения российских войск с рисунками, составленное по высочайшему повелению. (Изд. 2-е), чч. 2, 3, 6. Спб., 1899.
- Бегунова А. И. Гусары в России. Из истории русской кавалерии., журнал Коневодство и конный спорт. 1981 г., № 12.
- Военный энциклопедический словарь. М., Воениздат, 1983 г..
- Васильев А. А., Космолинский П. Ф. Сабля, ташка, конь гусарский… (рукопись). 1985 г. Москва.
- Бегунова А. И., Космолинский П. Ф. От войны Северной до войны Семилетней. журнал Советский музей. 1988 г., № 4.
- Т. Н. Шевяков, О. Н. Пархаев Знамёна и штандарты Российской императорской армии конца XIX — начала XX вв.
- Николаев, «Историческом очерке о регалиях и знаках отличия русской армии»
- Лукиан Яковлев, «Русских старинных знаменах».
- Л. В. Беловинский. Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII — начало XIX в / под ред. Н. Ерёминой. — М. : Эксмо, 2007. — С. 460. — 5000 прим. — ISBN 978-5-699-24458-4.