Параметри Гапке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Параметри Гапке — це набір параметрів для емпіричної моделі, яка часто використовується для опису розсіювання світла поверхнею безатмосферного реголіту тіл у Сонячній системі. Модель розроблена астрономом Брюсом Гапке з Піттсбурзького університету.

Параметри[1]:

  1.  — альбедо однократного розсіювання. Це відношення ефективності розсіювання до повної екстинкції світла (що включає також поглинання) для розсіювання світла дрібними частинками. Тобто, , де  — коефіцієнт розсіювання, а  — коефіцієнт поглинання[2]
  2.  — ширина опозиційного ефекту.
  3. або  — сила опозиційного ефекту.
  4. або g — параметр фазової функції частинок, який також називають фактором асиметрії.
  5.  — ефективний нахил поверхні, також званий кутом макроскопічної шорсткості.

Параметри Гапке можна використовувати для отримання інших властивостей розсіювання, таких як фазовий інтеграл, бондівське альбедо та геометричне альбедо.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. P. Helfenstein та ін. (1996). Galileo Photometry of Asteroid 243 Ida. Icarus. 120 (1): 48—65. Bibcode:1996Icar..120...48H. doi:10.1006/icar.1996.0036.
  2. Single Scattering Albedo, scienceworld.wolfram.com.