Паранджа (поетична збірка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Паранджа»
АвторОлена Пашук
КраїнаУкраїна Україна
Моваукраїнська
ВидавництвоВежа-Друк
Видано2017
Тип носіядрук (оправа)
Сторінок124
ISBN978-966-940-124-3

«Паранджа» — поетична збірка української письменниці Олени Пашук, вийшла друком 2017 року у луцькому видавництві «Вежа-Друк». До книжки ввійшли вірші, написані у різні роки.

За поетичну збірку «Паранджа» Олена Пашук була відзначена званням лауреата літературної премії імені Бориса Нечерди (2018)[1][2] та Волинської обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського (за активну участь у вітчизняному літературному процесі та видання поетичної збірки «Паранджа» (2017)[3].

З видавничої анотації

[ред. | ред. код]

Збірка поезій Олени Пашук рекомендована для широкого загалу. Але читач не повинен шукати в ній лише східні образи чи відсилання до античної міфології. У книзі все-таки йдеться про уза­гальнений образ жінки зі своїм складним внутрішнім світом без прив'язки до національності чи конкретного історичного періоду. Паранджа — це, швидше, символ якоїсь заслони між чоловічим і жіночим, Сходом і Заходом, традиціями і новаторством, тілом і душею, автором і читачем. В основі побудови книги лежить концепція Дж. Ш. Болен («Архетипи в кожній жінці»), яка, займаючись вивченням давньогрецької міфології, виявила в ній сім важливих для греків богинь і, відповідно, сім основних жіночих образів, а саме: Артеміду, Афіну, Гестію, Геру, Деметру, Персефону та Афродіту. За паранджею ховається кожна з цих богинь, що уособлює пев­ний жіночий архетип[4].

Рецензії

[ред. | ред. код]
  • Клименко, Олександр (21 грудня 2016). Олена Пашук: «Є біль, який не заримувати…» (Інтерв'ю). Буквоїд. Архів оригіналу за 13 Березня 2017.

Примітки

[ред. | ред. код]