Теофраст Парацельс

Теофраст Парацельс
нім. Philippus Aureolus Theophrastus Bombast von Hohenheim
Ім'я при народженні	нім. Philippus Aureolus Theophrastus Bombastus von Hohenheim
Псевдо	Paracelsus
Народився	10 листопада 1493  Айнзідельн, Стара швейцарська конфедерація
Помер	24 вересня 1541  (47 років) Зальцбург, Зальцбурзьке князівство-єпикопствоd, Священна Римська імперія
Поховання	Могила Парацельсаd
Країна	Швейцарія
Діяльність	лікар-письменник, астролог, астроном, отоларинголог, фармацевт, хімік, філософ, натураліст, лікар, письменник
Галузь	медицина , алхімія  і астрологія
Alma mater	Феррарський університет , Базельський університет  і Віденський університет
Відомі учні	Lorentz Lutzd
Знання мов	латина , французька  і німецька
Заклад	Базельський університет
Посада	професор
Конфесія	християнство
Батько	Wilhelm Bombast von Hohenheimd
Мати	NN
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Парацельс (лат. Paracelsus), справжнє ім'я Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гоенгайм (нім. von Hohenheim, 10 листопада 1493, Швіц, — 24 вересня 1541, Зальцбург) — лікар епохи Відродження, «перший професор хімії від створення світу» (О. І. Герцен). Його псевдонім означає «той, хто наблизився до Цельса, знаменитого римського філософа та лікаря I ст.»

Біографія

Народився у сім'ї лікаря, що походить зі старовинного, але збіднілого роду. Освіту одержав у Феррарі (Італія). Близько 1515 року одержав звання лікаря, був професором університету (1526) і міським лікарем у Базелі, багато подорожував по Європі. Різко виступав проти схоластичної медицини та сліпого шанування авторитету Галена, протиставляючи їм спостереження і досвід. Відхиляв вчення давніх про чотири соки людського тіла і вважав, що всі процеси, що відбуваються в організмі, — хімічні процеси. Вивчав лікувальну дію різних хімічних елементів і сполук; зблизивши хімію з медициною, Парацельс став одним із засновників ятрохімії. Виділяв ліки з рослин і застосовував їх у вигляді тинктур, екстрактів і еліксирів; розвинув нове на той час уявлення про дозування ліків, використовував мінеральні джерела для лікувальних цілей. Вказував на необхідність пошуків і застосування специфічних засобів проти окремих хвороб (наприклад, ртуті проти сифілісу). Погляди Парацельса і його практична діяльність не були вільні від середньовічної містики, релігії. Він створив вчення про «архея» — вищий духовний принцип, що регулює життєдіяльність організму.

Див. також

• 2239 Парацельс — астероїд, названий на честь науковця.

Література

• Парацельс // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 466. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Логотип Вікітеки

У Вікіджерелах є оригінали текстів

Парацельс

• Проскуряков В. М., Парацельс, М., 1935.
• Володарский В. М. Образ природы в творчестве Парацельса // Природа в культуре Возрождения. М., 1992.

Посилання

• ПАРАЦЕЛЬС [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Парацельс // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1297. — 1000 екз.