Пасічник Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пасічник Василь Іванович
Народився7 квітня 1937(1937-04-07) (87 років)
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьлікар
Alma materЛьвівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Посадаочолює Чернігівський центр медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження»
Науковий ступінькандидат медичних наук
Відомий завдяки:лікар-педіатр
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України

Васи́ль Іва́нович Па́січник (*7 квітня 1937(19370407)) — український лікар-педіатр, кандидат медичних наук, заслужений лікар України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Лікар-педіатр за освітою, закінчив Львівський державний медичний інститут. Розпочав трудову діяльність на посаді дільничного педіатра на Волині, як професіонал пройшов шлях до головного педіатра, а згодом — заступника завідувача обласного відділу охорони здоров'я з питань охорони материнства і дитинства та медичних проблем аварії на ЧАЕС Чернігівської області.[1].

З 1995 року очолив Чернігівський центр медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Відродження», який проводить медико-соціальну реабілітацію дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи та іншими захворюваннями, що призводять до соціальної дезадаптації. У жовтні 2001-го на базі громадської організації — Центру «Відродження» — відкрито обласне відділення для реалізації державної програми — постанови Кабінету Міністрів України «Про Концепцію ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів», а в 2006 році — державний заклад «Обласний Центр медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів» (з 2009 року — комунальний заклад «Обласний Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів»).

Василь Пасічник — організатор охорони здоров'я вищої категорії, понад 50 років віддав справі охорони здоров'я дітей.

Як науковець — учасник з'їздів педіатрів, симпозіумів конференцій, у тому числі міжнародних. Має понад 50 друкованих праць і науково-практичних повідомлень.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня (25 червня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[2].
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (23 серпня 2005) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науковий та культурний розвиток України, вагомі трудові здобутки та активну громадську діяльність[3].
  • Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний та культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки та багаторічну сумлінну працю[4].
  • Почесне звання «Заслужений лікар України».
  • Почесний титул доктора наук Anglia Ruskin University (Велика Британія, 2014).
  • Почесний громадянин міста Чернігова (17 серпня 2017) — за видатні заслуги в галузях охорони здоров'я та соціального захисту[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Щиро вітаємо директора з високою нагородою!. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015.
  2. Указ Президента України від 25 червня 2016 року № 276/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  3. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
  4. Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»
  5. Звання «Почесний громадянин міста Чернігова» присвоєні ПАСІЧНИКУ Василю Івановичу і НОРОВУ Олександру Олександровичу // Прес-служба Чернігівської міської ради, 17 серпня 2017

Джерела

[ред. | ред. код]