Перейти до вмісту

Пауль Розенштейн-Родан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пауль Розенштейн-Родан
пол. Paul Narcyz Rosenstein-Rodan
Народився19 квітня 1902(1902-04-19)
м. Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер28 квітня 1985(1985-04-28) (83 роки)
Бостон, США
КраїнаАвстрія Австрія
Національністьавстрієць
Діяльністьекономіст
Alma materВіденський університет
Галузьекономіка
ЗакладУніверситетський коледж Лондона
Лондонська школа економіки та політичних наук[1]
Світовий банк
Массачусетський технологічний інститут
Chatham House
Науковий керівникГанс Майєр
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:Теорія «великого поштовху»
Нагороди


Пауль Нарцис Розенштейн-Родан (пол. Paul Narcyz Rosenstein-Rodan; 19 квітня 1902(19020419), Краків — 28 квітня 1985, Бостон) — австрійський економіст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Кракові 19 квітня 1902 року в сім'ї єврейського походження Максиміліана та Анни Розенштейн-Родан. Його молодша сестра Ерна Розенштейн (17.05.1913 — 10.11.2004) стала відомою художницею. Виріс в Лемберзі. Став представником четвертого покоління австрійської школи навчаючись у Віденському університеті під кервіництвом Ганса Майєра. В 1930 році емігрував в Англію, а 30 грудня 1939 року одружився з Маргаритою. Викладав в Університетському коледжі Лондона, Лондонській школі економіки (до 1947 року). Розенштейн-Родан працював заступником директора економічного департаменту у Світовому Банку (1947—1953), а після цього був професором у Массачусетському технічному інституті (1953—1968). Він також був викладачем у Техаському та Бостонському університетах. З 1961 року був членом Американської академії мистецтв і наук, з 1962 року — членом Інституту соціальних досліджень (Гаага), з 1967 року — членом Академії Тіберина (Рим).

Внесок в науку

[ред. | ред. код]

Наукова діяльність Пауля Розенштейна-Родана була спрямована на декілька сфер економіки. Рання діяльність економіста (1926—1935рр) була зорієнтована на сферу чистої економічної теорії, у якій він вивчав граничну корисність, [[Комплементарність (економіка) | комплементарність]], ієрархічну структуру потреб та інші питання, що були в полі зору австрійської школи. Пізніше Пауль Розенштейн-Родан зробив вагомий внесок у розвиток економічної стратегії рівноважного зростання, вперше сформулювавши теорію «великого поштовху» у статті «Проблеми індустріалізації Східної та Південно-Східної Європи», в якій він аргументував заплановані широкомасштабні інвестиційні програми в індустріалізацію в країнах з великим надлишком робочої сили в сільському господарстві, щоб скористатися мережевими ефектами, зокрема економією від масштабу та обсягу, щоб уникнути рівноважного низького рівня «пастки». Таким чином, він розробив тему, викладену Еллін Янг у своїй статті 1928 року «Збільшення прибутковості та економічного прогресу», в якій сам розширив тему, сформульовану Адамом Смітом у 1776 році.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Міжнародний Інститут соціальних досліджень (Роттердам) присвоїв Паулю Розенштейну-Родану свою почесну стипендію в 1962 році. За свої заслуги він був неодноразово нагороджений:

Роботи

[ред. | ред. код]
  1. «Роль часу в економічній теорії»,. Economica N. S., v 1 (1934) #1
  2. «Координація теорій грошей і цін», Economica v3 (1936), с. 257–80.
  3. «Проблеми індустріалізації Східної та Південно-Східної Європи», Економічний журнал v 53, № 210/211, (1943), с. 202–11.
  4. «Міжнародний розвиток економічно відсталих районів», International Affairs v 20 (1944) № 2 (квітень), с. 157–65.
  5. «Маскування неповної зайнятості та недостатня зайнятість у сільському господарстві», (1956).
  6. «Міжнародна допомога для слаборозвинених країн», «Огляд економічної статистики», № 43 (1961).
  7. «Примітки до теорії великого поштовху», Елліс, редактор, Економічний розвиток для Латинської Америки (1961).
  8. «Критерії оцінки зусиль національного розвитку», Журнал планування розвитку v 1 (1969).
  9. «Новий міжнародний економічний порядок», (1981).
  10. «Момент часу в математичній теорії економічної рівноваги», Zeitschrift für Nationalökonomie v1 (1929) № 1, с. 129–42.
  11. «Grenznutzen», Короткий словник політичних наук, т. 4 (1927), с. 1190—223.
  12. «Доповнення: перший із трьох етапів прогресу чистої економічної теорії», Соціальна реформа (1933).
  13. «Примітки до теорії» великого поштовху ", Економіст № 2 (1959).

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Rosenstein-Rodan P.N. Grenznutzen// Handworterbuch der Staatswissenschaften, 1927
  • Rosenstein-Rodan P.N. Das Zeitmoment in der Mathematischen Theorie des Wirschaftlichen Gleichgewichtes//ZfN, 1929
  • Rosenstein-Rodan P.N. La Complementarita: Prima delle tre etappe del pogresso della Teoria Economica Pura//La Riforma Sociale, 1933
  • Rosenstein-Rodan P.N. La funzione del tempo nella Teoria Economica Pura//Riforma Sociale, 1933
  • Rosenstein-Rodan P.N. The Role of Time in Economic Theory//Economica, New Series, 1934
  • Rosenstein-Rodan P.N. A Coordination of the Theories of Money and Price//Economica, 1936
  • Rosenstein-Rodan P.N. Problems of Industrialisation of Eastern and South-Eastern Europe//The Economic Journal, Vol. 53, No. 210/211. (Jun. — Sep., 1943), pp. 202—211
  • Rosenstein-Rodan P.N. The International Development of Economically Backward Areas//International Affairs, 1944
  • Rosenstein-Rodan P.N. Disguised Underemployment and Under-employment in Agriculture, 1956
  • Rosenstein-Rodan P.N. International Aid for Underdeveloped Countries//REStat, 1961
  • Rosenstein-Rodan P.N. Notes on the Theory of the Big Push//Economic Development for Latin America/eds. Ellis, — 1961
  • Rosenstein-Rodan P.N. Criteria for Evaluation of National Development Effort//J Development Planning, 1969
  • Rosenstein-Rodan P.N. The New International Economic Order, 1981
  • Rosenstein-Rodan P.N. Natura non Facit Saltum: Analysis of Disequilibrium Growth Process//Pioneers of Development/eds.G.M.Meier, D.Seers.- 1984.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Martinussen, John; Society, State and Market: a guide to competing theories of development (1997, Zed Books Ltd.)

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. https://archiveshub.jisc.ac.uk/search/archives/4493e83c-47fe-3997-8e7d-e91d59d904fd