Пашкова Людмила Іванівна

Пашкова Людмила Іванівна
Народження	29 грудня 1917(1917-12-29)
Смерть	1982
Країна	СРСР
Партія	КПРС
Звання	Майор
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди

Пашкова Людмила Іванівна (1917, Друга Старовірівка — 1982, ?)

Біографія

Народилася Людмила Пашкова 1917 року в селі Друга Старовірівка, там же навчалася. З дитинства відрізнялась любов'ю до фізичної культури, особливо до лижного спорту. Жодне змагання не проходило без її участі, й у кожному^{[джерело?]} з них вона здобувала перемогу. Їй пророкували блискуче майбутнє, бо, ще навчаючись у школі в юному віці Людмила стала чемпіонкою України і майстринею з лижного спорту.

Член КПРС з 1940 року.

1940—1960 роки служила на різних посадах у Червоній армії.

1955 року закінчила університет марксизму-ленінізму^[який?].

Улюблений спорт^[який?] для Людмили Іванівни Пашкової став воєнною професією^{[прояснити]}.

1941 року Людмила Пашкова перша й єдина тоді в Україні майстриня спорту з лижних перегонів, викладач ДІФКУ відмовилась евакуюватися з інститутом до Фрунзе. «Моє місце на фронті» — заявила Людмила. Записалася в партизанський загін. Партизани-лижники, з-поміж інших бойових завдань, робили нальоти на комунікації ворога. І першою завжди^{[джерело?]} була Людмила Пашкова, пробивала лижню. 1942 року вона була поранена. Пізніше її було відряджено інструктором із підготовки армійських лижних батальйонів на Воронезький, Центральний та Степовий фронти. На 2-му Українському фронті Людмила була начальницею штабу загону «Біла смерть» (загін лижників-винищувачів). Людмила Іванівна вивела 12 бійців з облоги.

Після війни майор Людмила Іванівна Пашкова повернулася до Харкова. Працювала у Харківському технікуму фізичної культури, пізніше стала викладати фізичну культуру студентам у державному педагогічному інституті імені Г. С. Сковороди.

Нагороди

• два ордени Червоної Зірки (06.12.1942), (30.12.1956)
• медаль «За оборону Сталінграда» (22.12.1942)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (09.05.1945)
• медаль «За бойові заслуги» (15.11.1950)

Література

• Олейник О., Грот Ю. История физической культуры и спорта на Харьковщине (люди, годы, факты). 1951—1974 : [рос.]. — Харьков : Прапор, 2005. — Т. II. — 448 с. — ISBN 966-8690-11-7.
• Соловйов Г. М. Осторонь не залишалась // «Ленінець», 7 травня 1985, — с. 2
• Парамонов А. Ф. Историко-статистическое описание с. Староверовка Константиноградского уезда Полтавской губернии — Х.: вид. «Харківський музей міської садиби», 2010. с. 503
• Старовівчанка // «Ленінець», 9 травня 1969 року, с. 2