Перейти до вмісту

Пашова

Координати: 49°32′00″ пн. ш. 22°26′00″ сх. д. / 49.53333333° пн. ш. 22.43333333° сх. д. / 49.53333333; 22.43333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Пашова
пол. Paszowa
Церква в с. Пашова

Координати 49°32′00″ пн. ш. 22°26′00″ сх. д. / 49.53333333° пн. ш. 22.43333333° сх. д. / 49.53333333; 22.43333333

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Вільшаниця
Населення 322 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-711
Автомобільний код RLS
SIMC 0358300
GeoNames 762578
OSM 2973171 ·R (Ґміна Вільшаниця)
Пашова. Карта розташування: Польща
Пашова
Пашова
Пашова (Польща)
Пашова. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Пашова
Пашова
Пашова (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Пашова (пол. Paszowa) — бойківське село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Зараз знаходиться в Польщі, у гміні Вільшаниця Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 322 особи (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]

Ймовірно, поселення існувало ще за часів Галицької Русі. На межі XIV і XV ст. руські терени були захоплені польською короною.

У 1772-1918 рр. — у складі Австрії і Австро-Угорщини. У 1886 р. в селі було 142 будинки, проживали 803 греко-католики, 41 римо-католик і 49 юдеїв.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі, належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

На 01.01.1939 у селі було 1410 жителів, з них 1310 українців-грекокатоликів, 55 українців-римокатоликів, 5 поляків і 40 євреїв[2]. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до неї[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. У вересні 1944 року радянські війська знову оволоділи територією села. В березні 1945 року територія віддана Польщі.

Все українське населення Пашова було насильно переселене зі своїх прадавніх земель в 1946 році в СРСР. Молодих чоловіків ще 1944-1945 р.р. було вислано на північ СРСР в сталінські концтабори на примусові роботи, в основному, на лісоповал. Решту незначну кількість мешканців, яким вдалось уникнути переселення в 1946, також насильно переселено 1947 року під час «Операції Вісла» на понімецькі території північної Польщі[5].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 171 56 109 6
Жінки 151 38 91 22
Разом 322 94 200 28

Церква Собору Матері Божої

[ред. | ред. код]

Вперше згадка про церкву в с. Пашова зустрічається в документі за 1642 рік. Тоді це була дерев'яна філіальна церква. Наступна теж дерев'яна збудована у 18 ст. Значною мірою оновлена в 1902 році, поставлено іконостас роботи Володимира Павліковського. Освячена в 1905. Філіальна, належала до парафії в с. Тиряві Волоській. В 1934 році церква стала парафіяльною Ліського деканату Перемиської єпархії.

З 1947 року будівля церкви використовується, як костел. Зберігся іконостас 1902 року, бароковий головний вівтар І-ї пол. XVIII ст. з образом Сходження Духа Святого. В музеї-замку в м. Ланьцуті зберігається ікона XVIII ст. Христа Пантократора, а також 5 образів 1902 року з цієї церкви.

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пашова

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]