Пентакль (роман)
| Автор | Дяченки Марина та Сергій Андрій Валентинов Генрі Лайон Олді |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | рос. Пентакль |
| Країна |  Україна |
| Мова | російська |
| Жанр | фентезі[1] |
| Видавництво | Україна — Зелений пес[2] Росія — Эксмо[3] |
| Видано | 2005 |
| Тип носія | друк (оправа) |
| Сторінок | 288 |
| ISBN | 978-966-7831-74-5 |
| Видання українською | |
| Видано українською | 2004 (скорочений варіант)[4] |
| Перекладач(і) | перекладач невідомий |
«Пентакль» (оригінальна назва — рос. Пентакль) — роман із серії оповідань; виданий 2005 року російським видавництвом «Эксмо». Написаний у співавторстві письменниками Мариною та Сергієм Дяченками, Андрієм Валентиновим та Генрі Лайоном Олді. В український переклад збірки увійшли тринадцять з тридцяти оповідань в оригінальному російському виданні.
Уже вкотре п’ять відомих письменників, п’ять метрів української фантастики зібралися у кав’ярні, аби знайти нового персонажа. А потім вийшли на вулицю і розійшлися у різні боки, аби, зрештою, зустрітися під годинником на головній площі. Чи то опівдні біля старого млина. А чи опівночі біля зруйнованої церкви... Однією з відправних точок тепер став «Миргород» Гоголя — малоросійські історії, провінційні байки, що склалися в Миргород, у картину Дивного Світу... Перед вами — розповіді авторів з нового циклу «ПЕНТАКЛЬ». Ні Олді, ні Дяченки, ні Валентинов не скажуть вам з доброї волі, кому саме належить кожна оповідь. Натомість запропонують зіграти у цікаву гру — «вгадай автора». Отже, до вашої уваги фрагменти майбутнього циклу...[2]
Відьма працює у перукарні. Чорт сидить за комп'ютером, упир — голова колгоспу. Ночами на старому кладовищі такий собі Веліар влаштовує для місцевих жителів бої без правил. На таємничому базарі речі продають і купують людей. Знову розквітає панська орхідея, огортаючи задушливим ароматом молоду вчительку біології. Смалить із «маузера» по бісах товарищ Химерний, мармурова Венера у парку навідує шукачів древнього скарбу. Єдність місця (Україна з її містами, хуторами і містечками), єдність часу (ХХ століття-«вовкодав») і, нарешті, єдність дії — взаємодія п'яти авторів. Через п'ять років після виходу знаменитого «Рубіжа» вони знову зійшлись разом — Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов, а також Марина і Сергій Дяченки — щоб створити «Пентакль», цикл із тридцяти розповідей.
У дорогу, читачу! Зустрінемось опівночі — біля зруйнованої церкви. Чи зранку під годинником на головній площі. Чи в полудень біля старого млина.[1]
- Українською мовою було видано скорочену версію «Пентаклю», а саме 13 з 30 розповідей.
- Російською мовою вперше було видано у 2004 році (4 із 30 розповідей).
- Робочою назвою була «Новий Миргород».
- 2005 — міжнародний фестиваль фантастики «Зоряний Міст», номінація «Найкращий цикл, серіал і роман із продовженням» (1-ше місце, «Золотий Кадуцей»)
- 2005 — премія «Підсумки року» журналу «Світ фантастики», номінація «Найкращий вітчизняний містичний роман»
- 2006 — премія «РосКон», номінація «Роман» (2-ге місце, «Срібний РосКон»)
- 2006 — конференція «Басткон», премія «Баст» (2-ге місце)
- 2004 рік — видавництво «Зелений пес» (13 із 30 розповідей) (укр.)
- 2004 рік — видавництво «Эксмо» (3 із 30 розповідей в антології «Фентезі-2005»). (рос.)
- 2005 рік — видавництво «Эксмо» (всі 30 розповідей). (рос.)
- 2006 рік — видавництво «Эксмо» («Пентакль» і «Рубіж»). (рос.)
- 2007 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
- 2008 рік — видавництво «Эксмо». (рос.)
- 2010 рік — видавництво «Эксмо» («Пентакль» і «Рубіж»). (рос.)
Українською мовою було перекладено і опубліковано 2004 року видавництвом «Зелений пес» 13 із 30 розповідей[5].
- ↑ а б Андрій Валентинов, Генрі Лайон Олді, Марина Дяченко, Сергій Дяченко. Пентакль [Архівовано 2013-02-25 у Wayback Machine.] на сайті «Либрусек». — Процитовано 3 січня 2013 (рос.)
- ↑ а б Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов, Марина Дяченко, Сергій Дяченко. Пентакль на сайті «Книгоман». — Процитовано 3 січня 2013
- ↑ а б в г Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов, Марина Дяченко, Сергій Дяченко. Пентакль на сайті «Лабораторія фантастики». — Процитовано 3 січня 2013 (рос.)
- ↑ Генрі Лайон Олді, М. и С. Дяченко, А. Валентинов. Пентакль на сайті «Лабораторія фантастики». — Процитовано 3 січня 2013 (рос.)
- ↑ Видавництво Зелений Пес. Пентакль. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.
- Марина та Сергій Дяченки, Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов. Пентакль (електронна версія) на сайті e-reading.org.ua. — Процитовано 3 січня 2013 (укр.)
- Генрі Лайон Олді, Андрій Валентинов, Марина та Сергій Дяченки. Пентакль (електронна версія) на сайті «Либрусек». — Процитовано 3 січня 2013 (рос.)
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |