Передня Австрія

Austria anterior Vorderösterreich Österreichische Vorlande Передня Австрія
1278 – 1805 ↓
Герб
Передня Австрія: історичні кордони на карті Передня Австрія в 1680 році
Столиця	Енсісайм Фрайбург-ім-Брайсгау
Державний устрій	Не вказано
Історичний період	Середньовіччя Наполеонівські війни
• Засновано	1278
• Пресбурзький мир	1805
Населення
Попередник Наступник Герцогство Швабія Курфюрство Баден Королівство Баварія Ландграфство Гессен-Дармштадт Князівство Гогенцоллерн-Зігмарінген Королівство Вюртемберг
Сьогодні є частиною	Австрія Франція Німеччина Швейцарія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Передня Австрія

Передня Австрія (нім. Vorderösterreich, раніше die Vorlande (мн.)) — збірна назва для групи володінь австрійської династії Габсбургів, що знаходилась на захід від Тіролю та Баварії. Ця частина Габсбурзької монархії сьогодні розташована в основному в Швейцарії, Форарльберзі, Ельзасі, навколо Бельфора, на півдні Баден-Вюртемберга та в Баварській Швабії.

Найдавніші відомі володіння Габсбургів, такі як замок Габсбургів і абатство Оттмарсгайм, розташовані в колишній Передньої Австрії. У XIII — XIX століття, приблизно 550 років, контроль над регіоном поступово переходив від Габсбургів до інших власників (різні території або кантони Швейцарської Конфедерації, Королівство Франція, Баварія, Вюртемберг, Баден і Гогенцоллерни), за винятком Форарльберга. Як і ерцгерцогство Австрія, Передня Австрія була частиною Священної Римської імперії XIV-XIX століттях і, на короткий час, Австрійської імперії .

1805 року ці землі були розділені між союзниками Наполеона Баварією, Баденом та Вюртембергом.

Історія

Первинно ядро володінь Габсбургів знаходилось у північній частині Швейцарії (Ааргау). У XIII столітті Габсбургам вдалось приєднати територію Брайсгау у південно-західній Швабії, Зундгау в Ельзасі, а 1301 року Бургау між Аугсбургом та Ульмом. Зі сходом Габсбургів на престол Австрії 1278 року центр монархії перемістився на схід. Невдовзі після битв під Моргартеном (1315) й Земпахом (1386) було втрачено швейцарські володіння, що здобули незалежність і утворили Швейцарський союз. Це перетворило Передню Австрію на далеку периферію габсбурзької держави, орієнтованої тепер у напрямку Дунайського басейну. Тим не менше приєднання земель в цьому регіоні не припинилось: 1386 року під владу Габсбургів потрапив Фрайбург, потім Ортенау нижче Рейном, у 1381 році було придбано графство Гоенберг у центральній Швабії, 1548 року — місто Констанц.

У 1648 році за Вестфальським миром австрійські володіння в Ельзасі (Зундгау) й фортеця Брейзах були передані Франції. У XVIII столітті було приєднано графство Теттнанг на сході Боденського озера. До кінця століття чисельність населення Передньої Австрії зросла до 400 тисяч чоловік.

Прикордонний камінь у Швейцарії з гербом Передньої Австрії

В адміністративному сенсі Передня Австрія зазвичай об'єднувалась із Тіролем під управлінням єдиних органів державної влади. Граф Тірольський з роду Габсбургів був регентом Передньої Австрії.

Після початку війн з революційною Францією та перемог Наполеона Передня Австрія була окупована військами французів та їхніх союзників. У 1802 році Габсбурги були змушені поступитись Фрикталем Швейцарії. Крах Австрійської імперії у битві під Аустерлицом у 1805 році визначив долю Передньої Австрії: за Прессбурзьким миром австрійські володіння у південно-західній Німеччині було розділено між союзниками Наполеона Баварією, Баденом, Вюртембергом й Гессеном-Дармштадтом. Як компенсацію Габсбурги отримали Зальцбург. Віденський конгрес 1815 року підтвердив стосовно Передньої Австрії умови Прессбурзької угоди. Багато з міст колишньої Передньої Австрії відмовлялись змінювати свої австрійськи герби на нові. У Гюнцбурзі й Циметсхаузені це вдалось зробити лише після приходу баварської армії.

Адміністративний поділ 1790 р.

• Оберамт Брайсгау (адміністративний центр Фрайбург-ім-Брайсгау): від Гербольцгайму і Трібергу на півночі через Брайзах, Кроцінген і Вальдсгут з Вальдфогтайамтом до Лауфенбурга і ​​Райнфельдена на південь від Рейну, включно з сьогоднішнім Фрікталем і східною околицею Шварцвальду (Філлінген та Бройнлінген)
• Оберамт Оффенбург: лише декілька селищ біля Аппенваєра, Грісгайму та Ортенберга в Ортенау; місто Оффенбург було вільним імперським містом
• Оберамт Гоенберг (колишнє графство Гоенберг): території у верхів'ях Неккару навколо адміністративного центру Роттенбург-ам-Неккар (Горб-ам-Неккар, Оберндорф-ам-Неккар) і на заході Швабського Альбу (Шемберг, Шпайхінген)
• Оберамт Нелленбург (колишнє ландграфство Нелленбург): території від Гегау (Тенген, Аах) і північного заходу від Боденського озера (Штокках [адміністративний центр], Радольфцелль) до Дунаю (Менген, володіння Гутенштайн, Заульгау, території в околицях Рідлінгена)
• Оберамт Альбдорф (колишній Бейлівік Швабія; адміністративний центр Вайнгартен): території на схід від північного берега Боденського озера через Шуссенталь (Вальдзее) до Східного Альбу (Шельклінген, Рідлінген), а також у Західному Альгой територія навколо імперського міста Лойткірх-в-Алльгої (Гебрацгофен).
• Оберамт Теттнанг (раніше Імперське графство Теттнанг): ексклав на середині північного берега Боденського озера навколо Теттнангу та Вассербурга, яка містила частину колишнього володіння графів Монфорт.
• Оберамт Гюнцбург (колишнє маркграфство Бургау): окрім адміністративного центру Гюнцбурга, інші райони в сучасному баварському адміністративному окрузі Швабія (Крумбах, Вайсенгорн, Бургау, Циметсгаузен) і в сучасному районі Баден-Вюртемберга Альб-Дунай (Егінген)
• Оберамт Віннвайлер: Віннвайлер та околиці, а також деякі місця на південь від Майнца та навколо Кірхгаймболандена
• місто Констанц

Форарльберг (з 1780 року Оберамт Брегенц) в цей час є частиною княжого графства Тіроль разом з Форарльбергом.

Кінець Передньої Австрії

Ще в 1799 році Австрія втратила території на південь від Рейну. Спочатку Фріккталь став французьким протекторатом, в 1802 році — окремим кантоном у Гельветійській республіці, а в 1803 році — остаточно частиною Ааргау. У 1803 році Брайсгау і Ортенау перейшли до короткочасного герцогства Модена-Брайсгау, яким керувала гілка Габсбургів. За Пресбурзьким миром 1805 року Габсбурги втратили всю Верхню Австрію. Історичні території – особливо частини Брегенца, Гюнцбурга та Вайсенгорна – відійшли до нового Королівства Баварія, Брайсгау – до Великого Герцогства Баден, Роттенбург-на-Неккарі – до нового Королівства Вюртемберг, райони поблизу Зігмарінгена – до Гогенцоллернів, а менші території – до Великого Герцогства Гессен.

Посилання

• Карта південно-західної Німеччини у 1789 році
• Vorderösterreich німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
• Eintrag Vorderösterreich auf Landeskunde entdecken online – leobw

Література

• Franz Kreutter: Geschichte der k. k. Vorderösterreichischen Staaten. Fürstliches Reichsstift, St. Blasien 1790 (Digitalisat 1. Teil, 2. Teil).
• Ignatz de Luca: Die Vorlande. In: Geographisches Handbuch von dem Oestreichischen Staate. 2. Band Die im östreichischen Kreise gelegenen Länder. Verlag Johannes Paul Krauß, Wien 1790, S. 533–592 (Vorarlberg S. 593–600; Google eBook, vollständige Ansicht).
• Dieter Mertens: Reich und Elsaß zur Zeit Maximilians I: Untersuchungen zur Ideen- und Landesgeschichte im Südwesten des Reiches am Ausgang des Mittelalters, Universitätsbibliothek Freiburg im Breisgau 2006, DNB 1119716616 (Habilitationsschrift, Albert-Ludwigs-Universität Freiburg, 27. Juni 1977, 332 Seiten, Volltext online PDF, kostenfrei, 332 Seiten, 44 MB).
• Christoph Döbeli: Die Habsburger zwischen Rhein und Donau. 2. Auflage, Erziehungsdepartement des Kantons Aargau, Aarau 1996, ISBN 3-9520690-1-9.
• Volker Himmelein, Franz Quarthal (Hrsg.): Vorderösterreich. Nur die Schwanzfeder des Kaiseradlers? Die Habsburger im deutschen Südwesten. Süddeutsche Verlagsgesellschaft, Ulm 1999, ISBN 3-88294-277-0 (Katalog der Landesausstellung).
• Hans Maier, Volker Press (Hrsg.): Vorderösterreich in der frühen Neuzeit. Thorbecke, Sigmaringen 1989, ISBN 3-7995-7058-6.
• Friedrich Metz (Hrsg.): Vorderösterreich. Eine geschichtliche Landeskunde. 4. überarbeitete und erweiterte Auflage. Rombach, Freiburg im Breisgau 2000, ISBN 3-7930-9237-2.
• Franz Quarthal: Vorderösterreich. In: Meinrad Schaab, Hansmartin Schwarzmaier (Hrsg.) u. a.: Handbuch der baden-württembergischen Geschichte. Band 1: Allgemeine Geschichte. Teil 2: Vom Spätmittelalter bis zum Ende des alten Reiches. Hrsg. im Auftrag der Kommission für geschichtliche Landeskunde in Baden-Württemberg. Klett-Cotta, Stuttgart 2000, ISBN 3-608-91948-1, S. 587–781.
• Franz Quarthal, Gerhard Faix (Hrsg.): Die Habsburger im deutschen Südwesten. Neue Forschungen zur Geschichte Vorderösterreichs. Thorbecke, Sigmaringen 2000, ISBN 3-7995-0124-X.
• Dieter Speck: Kleine Geschichte Vorderösterreichs. G. Braun, Karlsruhe 2010, ISBN 978-3-7650-8554-3.
• Andreas Zekorn, Bernhard Rüth, Hans-Joachim Schuster und Edwin Ernst Weber (Hrsg.): Vorderösterreich an oberem Neckar und oberer Donau. UVK Verlagsgesellschaft, Konstanz 2002, ISBN 3-89669-966-0 (hrsg. im Auftrag der Landkreise Rottweil, Sigmaringen, Tuttlingen und Zollernalbkreis).
• Angelika Westermann: Die vorderösterreichischen Montanregionen in der Frühen Neuzeit (= Vierteljahrschrift für Sozial- und Wirtschaftsgeschichte, Beiheft Nr. 202: Geschichte), Steiner, Stuttgart 2009, ISBN 978-3-515-09306-4 (Habilitation Universität Kiel 2008, 395 Seiten).