Дідушанка
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (червень 2019) |
село Дідушанка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Тер. громада | Оліївська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18040370150098309 |
Основні дані | |
Засноване | 1618 |
Колишня назва | Щербинські Корчми |
Населення | 124 |
Площа | 0,462 км² |
Густота населення | 268,4 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12334 |
Телефонний код | +380 4134 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°23′30″ пн. ш. 28°28′26″ сх. д. / 50.39167° пн. ш. 28.47389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
225 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 12334, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Вільськ, вул. Житомирська, 37 |
Карта | |
Мапа | |
Дідушанка (до 1946 року хутора Щербинські Корчми, Щербинський Виселок[1]) — село у Житомирському районі Житомирської області. Розташоване за 20 км від Житомира, за 18 км від селища Черняхова.
Зі слів старожительки Анастасії Артемівни Хомик відомо, що колись приблизно в 1750 році, коли жив її прадідусь, було засноване село Дідушанка. 177 чоловік жили і працювали й старанно займалися землеробством, скотарством, хмелярством. [джерело?]
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
В 1930 році було організовано комуну яка в майбутньому переросла в колгосп «Перемога». Першим головою колгоспу був Василь Терещук. Активними організаторами колгоспу були: Хомик Анастасія Артемівна, Юхимчук Марія Дмитрівна, Котенко Ольга Дмитрівна, Котенко Єва Євгеніївна, Мартинчук Ольга Йосипівна.
Жителі села перенесли страшний голод у період Голодомору 1932–1933 років. Тоді було вбито понад 60 жителів села. Зокрема, у сім'ї Юхимчук М. Д. та її сестри Котенко О. Д. помер батько, мати та четверо дітей.
Під час Другої світової війни була спалена одна хата, розстріляно в урочищі «Роща» сім'ю військовополоненого з жителькою села та інших полонених червоноармійців. На честь перемоги СРСР у війні і в рамках радянської ідеологічної кампанії село було перейменоване в село Перемога.
Анастасія Артемівна Хомик розповіла, що через село Дідушанка проїздила цариця Росії Катерина II, яка веліла посадити в знак її проїзду дерева на вулиці. Були посаджені верби, груші, сосни. Одне дерево — сосна росте і зараз неподалік оселі Анастасії Артемівни Хомик. Через села Дідушанка, Вільськ, хутір Ялинівка ішов Тарас Шевченко в місто Звягель.
Уродженку села Марію Миколаївну Рожко за трудові успіхи радянською владою було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапор та іншими державними нагородами.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
2006 р. — у селі Перемога 54 двори, проживає — 104 жителі.
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Перемога на Дідушанка. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 124 | 100% |
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 (PDF).
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 вересня 2024.
- Перемога на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Перемога