Персеполіс (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Персеполіс
Persepolis
Жанрбіографія, драма
РежисериМарджан Сатрапі
Венсан Паронно
Продюсери
  • Ксав'є Ріго
  • Марк-Антуан Робер
Сценаристи
  • Марджан Сатрапі
  • Венсан Паронно
На основі«Персеполіс»
Марджан Сатрапі
У головних
ролях
КомпозиторОлів'є Бернет
ХудожникМаріса Мюзі
Кінокомпанія
  • Celluloid Dreams
  • CNC
  • France 3 Cinéma
  • The Kennedy/Marshall Company
  • Région Ile-de-France
Дистриб'юторDiaphana Films (Франція)
Тривалість95 хв
Мовафранцузька
англійська
перська
німецька
КраїнаФранція Франція
Дата виходу23 травня 2007 (Канни)
27 червня 2007 (Франція)
Кошторис7,3 млн €[1]
Касові збори22,8 млн $[1]
IMDbID 0808417
sonypictures.com/movies/persepolis
CMNS: Персеполіс у Вікісховищі

«Персеполіс» (фр. Persepolis) — французький повнометражний анімаційний фільм 2007 року, знятий французькою письменницею іранського походження Марджан Сатрапі та художником і режисером Венсаном Паронно за мотивами автобіографічної графічної новели Сатрапі. 2007 року фільм брав участь в основній конкурсній програмі 60-го Каннського міжнародного кінофестивалю та отримав Приз журі[2]. Отримуючи приз, Маржан Сатрапі сказала: «Хоча це універсальний фільм, я б хотіла присвятити цю нагороду усім іранцям»[3]. Сатрапі і Паронно отримали французьку національну кінопремію «Сезар» за найкращий дебютний фільм та за найкращий адаптований сценарій[4]. «Персеполіс» був номінований на «Оскара» у номінації «Найкращий анімаційний фільм» і на «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою. Він також отримав чотири номінації на «Енні» — за режисуру, сценарій і музику; номінації на BAFTA як найкращий анімаційний фільм і як найкращий фільм не англійською мовою. Фільм був також відзначений призами на кінофестивалях в Лондоні, Сан-Паулу та інших міжнародних кінофорумах .

Сюжет

[ред. | ред. код]

У 1978 році Маржан (К'яра Мастроянні) було 9 років. Вона жила в Тегерані зі своєю матір'ю (Катрін Денев), батьком (Симон Абкарян) і бабусею (Даніель Дар'є) в той час, коли в Ірані влада перейшла до підтримуваного США Шаха. Її батьки брали участь у мітингах і акціях протесту, сподіваючись, що життя зміниться не краще. Проте мати зупинила Маржі та її друзів, коли дізналася про їхні плани напасти на хлопчика, чий батько перебував у лавах карателів. Уві сні Маржі бачить Пророка, який нагадує їй про справедливість і прощення.

Одного дня в будинку рідних Маржі з'являється її дядько Ануш (Франсуа Жеросм), колишній політв'язень. Переконаний комуніст Ануш розповідає племінниці про своє життя в бігах і роках, проведених у в'язниці.

Попри протести середнього класу, ісламські фундаменталісти прийшли до влади, зібравши на виборах 99,99 % голосів. Під час правління Хомейні дядько Ануш гине. Закони змінюються, і жінки починають носити хіджаб. Члени сім'ї Маржан намагаються знайти віддушину в таємних товариствах, де дозволене те, що заборонив уряд, наприклад, алкоголь. Свій протест Маржі виражає, купуючи підпільно записи західних хеві-метал гуртів, одягаючи джинсову куртку та критикуючи у школі слова учителів.

Коли Іран вступає у війну з Іраком, Маржі переживає усі жахи воєнного часу — смерть друзів і розруху в рідному місті. Побоюючись, що доньку-бунтарку можуть заарештувати, батьки відправляють Марж у 1983 році вчитися у французькому ліцеї Відня. Дівчинку селять разом з католицькими черницями, і вона знову стикається з суворою дисципліною й дискримінацією. Через декілька років через образи черниці вона опиняється на вулиці. Маржан поневіряється по будинках своїх друзів і опиняється, врешті-решт, у пенсіонерки фрау Шлосс, колишньої викладачки філософії.

У 18 років Маржан захоплюється французом Маркусом, але скоро дізнається, що той їй зраджує. Дівчина втікає та декілька місяців живе на вулиці, де серйозно захворює. Її відправляють у віденський шпиталь. 1987 року з дозволу батьків Маржан повертається на батьківщину, щоб спробувати налагодити там своє життя. Але її бунтарський дух знову приносить їй серйозні прикрості.

Актори

[ред. | ред. код]
К'яра Мастроянні Маржан
Даніель Дар'є бабуся
Катрін Денев мати
Симон Абкарян батько
• Габрієль Лопес Бенітес Маржі
• Франсуа Жеросм Ануш
• Тіллі Манделбро Лелі

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Реакція іранської влади

[ред. | ред. код]

Вихід фільму і його участь в міжнародних фестивалях були засуджені урядом Ірану. Продержавний фонд «Іран Фарабі» направив у французьке посольство в Тегерані офіційний лист з протестом проти відбору фільму в конкурс Каннського кінофестивалю, який, на думку авторів листа, «представляє неправдоподібний погляд на досягнення і результати великої Ісламської революції»[5]. Пізніше, у лютому 2008 року фільм показали в Тегерані обмеженій аудиторії, при цьому з нього було вилучено шість сцен, переважно сексуального змісту. Як відзначається, деякі іранці вже бачили «Персеполіс» на DVD-дисках, нелегально завезених в країну[6].

Додаткові факти

[ред. | ред. код]
  • Свою назву фільм дістав на честь давнього перського міста Персеполіс, столиці імперії ахеменідів.
  • Фільм знятий переважно в чорно-білих кольорах у стилі графічного комікса Сатрапі. Сучасні сцени виділяються на загальному фоні кольором.
  • Катрін Денев і К'яра Мастроянні, озвучили своїх героїнь як у французькому оригіналі, так і в англомовному дубляжі. У англійській версії батька озвучив Шон Пенн, а дядька Ануша — Іггі Поп[7].

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Загалом фільм отримав 30 фестивальних та професійних кінонагород та понад 50 номінацій

Список нагород та номінацій фільму Персеполіс[8]
Список нагород та номінацій[8]
Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат
Каннський міжнародний кінофестиваль 2007 Золота пальмова гілка Персеполіс Номінація
Приз журі Номінація
Золота камера Номінація
Пальмовий пес Юкі Перемога
Британський інститут кінематографії 2007 Сазерленд Трофі Персеполіс Перемога
Міжнародний кінофестиваль в Манілі 2007 Спеціальний приз журі Персеполіс Перемога
Приз Ліно Брока Номінація
Єрусалимський міжнародний кінофестиваль 2007 Приз «Дух свободи» за найкращий художній фільм Персеполіс Перемога
Стокгольмський кінофестиваль 2007 Приз за найкращу музику Олів'є Бернет Перемога
Міжнародний кінофестиваль в Сан-Паулу 2007 Приз аудиторії за найкращий іноземний художній фільм Персеполіс Перемога
Ванкуверський міжнародний кінофестиваль 2007 Найпопулярніший фільм Персеполіс Перемога
Премія Європейської кіноакадемії 2007 Найкращий європейський фільм Персеполіс Номінація
Альянс жінок кіножурналістів 2007 Найкращий фільм іноземною мовою Персеполіс Номінація
Найкращий адаптований сценарій Маржан Сатрапі, Венсан Паронно Номінація
Нагорода «Культурне пересічення» — Спеціальна згадка Перемога
Видатне досягнення жінки в кіноіндустрії Кетлін Кеннеді Перемога
Національна рада кінокритиків США 2007
Нагорода «Свобода вираження»
Перемога
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка 2007 Найкращий анімаційний фільм Персеполіс Перемога
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса 2007 Найкращий анімаційний фільм Персеполіс Перемога
Асоціація кінокритиків Даллас — Форт-Ворта 2007 Найкращий анімаційний фільм Персеполіс 2-е місце
Кінокритики Нью-Йорка онлайн 2007 Найкращий фільм іноземною мовою Персеполіс Перемога
Найкращий анімаційний фільм Перемога
ТОП-фільмів року Перемога
Спільнота жінок-кінокритиків 2007 Найкращий іноземний фільм жінки, або про жінок Персеполіс Перемога
Премія «Оскар» 2008 Найкращий анімаційний фільм Персеполіс Номінація
Золотий глобус 2008 Найкращий фільм іноземною мовою Персеполіс Номінація
Премія «Сезар» 2008 Найкращий фільм Персеполіс Номінація
Найкращий дебютний фільм Перемога
Найкращий адаптований сценарій Маржан Сатрапі, Венсан Паронно Перемога
Найкращий монтаж Стефані Рош Номінація
Найкраща музика до фільму Олів'є Бернет Номінація
Найкращий звук Тьєррі Лебон, Ерік Шевальє, Самі Барде Номінація
Премія «Люм'єр» 2008 Найкращий фільм Персеполіс Номінація
Премія «Енні» 2008 Найкращий анімаційний фільм Персеполіс Номінація
Найкращий режисура анімаційного фільму Маржан Сатрапі, Венсан Паронно Номінація
Найкращий сценарій анімаційного фільму Маржан Сатрапі, Венсан Паронно Номінація
Найкраща музика до анімаційного фільму Олів'є Бернет Номінація
Роттердамський міжнародний кінофестиваль 2008 Премія MovieZone Маржан Сатрапі, Венсан Паронно Перемога
Премія аудиторії Перемога
Премія «Боділ» 2008 Найкращий не американський фільм Персеполіс Номінація
Синдикат французьких кінокритиків 2008 Найкращий перший фільм Персеполіс Перемога
Кришталевий глобус (Франція) 2008 Найкращий фільм Персеполіс Перемога
Премія «Золотий трейлер» 2008 Найкращий оригінальний іноземний трейлер Персеполіс Перемога
Міжнародна спілка сінефілів 2008 Найкращий анімаційний фільм Персеполіс Перемога
Італійський національний синдикат кіножурналістів 2008 Срібна стрічка найкращому європейському режисерові Маржан Сатрапі, Венсан Паронно Номінація
Національна спілка кінокритиків США 2008 Найкращий фільм іноземною мовою Персеполіс 3-є місце
Золота зірка кіно 2008 Найкращий перший фільм Персеполіс Перемога
Премія BAFTA 2009 Найкращий фільм не англійською мовою Персеполіс Номінація
Найкращий анімаційний фільм Номінація
Аргентинська асоціація кінокритиків 2009 Найкращий іноземний фільм не іспанською мовою Персеполіс Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Persepolis (2007) [Архівовано 1 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті JPBox-Office
  2. Festival de Cannes: Persepolis. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 10.06.2017.
  3. Highbury Film Club Animation Festival 2 & 3 June 2017[недоступне посилання]
  4. César 2008 [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
  5. Iran protests screening of movie at Cannes Film Festival. International Herald Tribune. Associated Press. 20 травня 2007. Процитовано 10.06.2017.
  6. Rare Iran screening for controversial film 'Persepolis' — AFP, 14 февраля 2008 года.
  7. Персеполис. Вокруг ТВ (рос) . Архів оригіналу за 21 травня 2017. Процитовано 10.05.2017.
  8. а б Нагороди та номінації фільму Персеполіс на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]