Петрівка (Білгород-Дністровський район)
село Петрівка | |
---|---|
Дмитрієвська церква у Петрівці | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Білгород-Дністровський район |
Тер. громада | Старокозацька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51040230120041646 |
Основні дані | |
Засноване | 1824 |
Населення | 1031 |
Площа | 4,77 км² |
Густота населення | 216,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67732 |
Телефонний код | +380 4849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°18′33″ пн. ш. 29°57′15″ сх. д. / 46.30917° пн. ш. 29.95417° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67730, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Старокозаче, вул. Соборна, буд. 34 |
Карта | |
Мапа | |
|
Петрі́вка — село Старокозацької сільської громади Білгород-Дністровського району Одеської області в Україні. Населення становить 1031 осіб.
Село Петрівка було засноване в 1824 році переселенцями з Курської губернії. Їх нараховувалося 32 родини. За 8-ю ревізією (1835 р.) у селі виявилося 56 родин і 47 бурлаків (неодружених), або 122 чоловіка і 92 жінки. З'ясувалося, що серед них мешкало 28 родин і 25 бурлаків, які не належали до переселенців.
У зв'язку з розширенням Дунайського війська 5 серпня 1836 року уряд передав Петрівку до його складу.[1]
Згідно з переписом 1989 року населення села, яке тоді входило до складу Старокозацької сільської ради, становило 1081 особа, з яких 484 чоловіки та 597 жінок.[2]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1028 осіб.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 91,95 % |
російська | 3,88 % |
молдовська | 3,78 % |
білоруська | 0,1 % |
болгарська | 0,1 % |
гагаузька | 0,1 % |
- Звягінцев Борис Григорович — виконувач обов'язків голови Одеської обласної державної адміністрації (2006 р.)
- [[Кройтор Володимир Андрійович - професор кафедри цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор ]]
- ↑ Бачинська О. А. Дунайське козацьке військо 1828-1868 рр (1998) (Б 32). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 14 липня 2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |