Тузли (Білгород-Дністровський район)
| село Тузли | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Одеська область | ||
| Район |  Білгород-Дністровський район
| ||
| Тер. громада | Тузлівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA51040270010077310 
| ||
| Облікова картка | Тузли | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1787 | ||
| Населення | 1914 | ||
| Площа | 2,22 км² | ||
| Густота населення | 862,16 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 68160 | ||
| Телефонний код | +380 4844 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 45°51′56″ пн. ш. 30°5′33″ сх. д. / 45.86556° пн. ш. 30.09250° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
14 м | ||
| Водойми | Бурнас | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, 68160, с. Тузли, вул. Завгороднього, 29 | ||
| Карта | |||
  Тузли | |||
 Тузли | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Тузли́ — село в Україні, в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Центр Тузлівської сільської громади. Населення становить 1914 осіб.
Село Тузли розташоване на західному березі лиману Бурнас, який входить до складу Національного природного парку «Тузловські лимани».
Після російсько-турецької війни 1806—1812 років на лиманах Тузлівської групи почався активний період видобутку самосадкової солі.[1]
Сіль активно стали добувати на лимані Бурнас і згодом виникло село Тузли. Воно було засноване у 1787 році чабанами, які зі своїми отарами зупинялися поблизу солеварень. Звідси село й отримало свою назву від тюркського слова «tuz» — сіль. Для керівництва соляними промислами було створено Контору Соляного Управління, тому село Тузли у першій половині ХІХ століття іноді ще називали просто Контора. На місці цієї Контори згодом було збудовано церкву Святого Архангела Михаїла.[1]
рос. Тузлы, рум. Tuzla, босн. Tuzla, хорв. Tuzla, серб. Тузла, сербохорв. Tuzla, крим. Tuzla, тур. Tuz
«сіль», «солоний», «місце видобування солі», «соляне місце», «соляна місцина»
Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу:
- 1792 — турецько-татарське поселення ТарчибрамЪ[2].
- 1877 — рум. Tuzla[3].
- 1897 — нім. Tuzly[4].
- 1901 — нім. Tusly[5].
- 1921 — рос. Тузлы[6].
- 1925 — англ. Tuzly[7].
- 16 ст. — Золота Орда → Ногайська орда → Мала Ногайська орда → Білгородська орда
- 17-18 ст. — Османська імперія \ вілаєт Сілістра \ Аккерманська каза \ Білгородська орда
- 1818 — Російська імперія \ Новоросія \ Бессарабська область \ Ізмаїльський повіт \ Тузлівська волость \ село Тузли
- 1828 — Російська імперія \ Новоросійська губернія \ Ізмаїльський повіт \ Тузлівська волость \ село Тузли
- 1856 — Османська імперія \ Молдовське князівство
- 1858 — Османська імперія \ Об'єднане князівство Волощини й Молдови
- 1859 — Османська імперія \ Князівство Румунія
- 1873 – 1918 — Російська імперія \ Новоросійська група \ Бессарабська губернія \ Буджак (історична область) \ Ізмаїльський повіт \ 5-й стан \ Тузлівська волость \ село Тузли[8]
- 1918 – 1940 — Румунське королівство \ Губернаторство Бессарабія \ Аккерманський жудець \ Тузлівський плас \ комуна Тузла[9]
- 07.08.1940 — СРСР \ УРСР \ Аккерманська область \ Тузлівський район \ Тузлівська сільська рада \ село Тузли
- 07.12.1940 — СРСР \ УРСР \ Ізмаїльська область \ Тузлівський район \ Тузлівська сільська рада \ село Тузли
- 1941 – 1944 — Румунське королівство \ Губернаторство Бессарабія \ Аккерманський жудець \ Тузлівський плас \ комуна Тузла[10]
- 01.09.1946 — СРСР \ УРСР \ Ізмаїльська область \ Тузлівський район \ сільська рада \ село Тузли[11]
- 01.01.1979 — СРСР \ УРСР \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Тузлівська сільська рада \ село Тузли[12]
- 24 серпня 1991 — Україна \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Тузлівська сільська рада \ село Тузли[13]
- 7 серпня 2015 — Україна \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Тузлівська сільська громада \ село Тузли[14]
17 липня 2020 — Україна \ Одеська область \ Білгород-Дністровський район \ Тузлівська сільська громада \ село Тузли
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1925 осіб, з яких 902 чоловіки та 1023 жінки.[15]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1905 осіб.[16]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[17]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 90,65 % |
| російська | 6,11 % |
| молдовська | 1,57 % |
| болгарська | 0,94 % |
| вірменська | 0,21 % |
| гагаузька | 0,16 % |
| білоруська | 0,10 % |
| циганська | 0,10 % |
- Михайло де Рібас (1808—1882) — журналіст, дипломат. Віцеконсул Неаполю в Одесі.
- ↑ а б Історія тузлівської солі; Іван Русєв, Історична правда, 30 травня 2022.
- ↑ Мапа новопридбаної області від Порти Отоманскої (1792)
- ↑ Карта Бессарабський фронт (російсько-турецька війна 1856—1877)
- ↑ Австрійські топографічні мапи заходу України (квадрат 48-46) (1890—1910)
- ↑ România în perioada 1878—1913. Harta este scanată din «Andrees Handatlas» din 1901.
- ↑ Спеціальна карта європейської Росії (1921) (аркуш 33 атласу)
- ↑ 1950-Американські карти Східної Європи, 1:250000, близько 1950 року, на основі трофейних радянських. (квадрат NL 35-09)
- ↑ Бутович В. Н. Материалы для этнографической карты Бессарабской губернии. — 1916.
- ↑ Administrative map of Romania in 1930
- ↑ Історична мапа королівства
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — 1064 с.
- ↑ Украинская ССР: Административно-территориальное деление (на 1 января 1979 года) / В. И. Кирненко (ред. коллегия). — К. : Гл. ред. Укр. Сов. энциклопедии, 1979. — 512 с.(рос.)
- ↑ Облікова картка с. Тузли[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Облікова картка Тузловської сільської громади. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 14 лютого 2016.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
.jpg){kind=link}
.JPG){kind=link}
- Тузли — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 1 вересня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Сминтина, Андрій Дмитрович. Спогади з історії Тузлівської школи-інтернату Одеської області. — Одеса: Астропринт, 2002. — 51, [1] с. : іл.
- Справочник почтовых индексов: Украина: Одесская область: Татарбунарский район: Тузлы: Почтовые индексы (кода)[недоступне посилання з травня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Населені пункти Татарбунарського району ¹) | |
|---|---|
| Міста | |
| Села | Базар'янка • Балабанка • Баштанівка • Безім'янка • Білолісся • Борисівка • Весела Балка • Веселе • Вишневе • Глибоке • Дельжилер • Дивізія • Жовтий Яр • Зарічне • Кочкувате • Лебедівка • Лиман (Дивізійська сільська громада) • Лиман (Лиманська сільська громада) • Маразліївка • Нерушай • Нова Олексіївка • Нове • Новомихайлівка • Новоселиця • Приморське • Рибальське • Ройлянка • Садове • Спаське • Струмок • Трапівка • Трихатки • Тузли • Царичанка |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року колишній Татарбунарський район було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Білгород-Дністровського району. |