Петрівка (Зачепилівська селищна громада)
село Петрівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Берестинський район |
Тер. громада | Зачепилівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA63060010270035574 |
Облікова картка | Петрівка |
Основні дані | |
Засноване | 1675 (349 років) |
Населення | 114 |
Площа | 0,468 км² |
Густота населення | 243,59 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64451 |
Телефонний код | +380 5761 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°4′27″ пн. ш. 35°29′25″ сх. д. / 49.07417° пн. ш. 35.49028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
141 м |
Відстань до обласного центру |
142 км |
Відстань до районного центру |
38 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64401, Харківська обл., Берестинський р-н, селище Зачепилівка, вул. Центральна, 56 |
Сільський голова | Рубан Степан Васильович |
Карта | |
Мапа | |
Петрівка (до 17 лютого 2016 року — Петрі́вське) — село в Україні, у Зачепилівській селищній громаді Берестинського району Харківської області. Населення становить 114 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Новомажарівська сільська рада.
Село Петрівка розташована за 142 км від обласного центру та 38 км від районного центру. На відстані 2 км розташовані найближчі сусідні села: Вишневе та Дудівка. За 2 км від села пролягає автошлях міжнародного значення М18E105.
Село засноване 1675 року під первинною назвою Петрівка.
У 1928 році радянською владою перейменоване на село Петрівське.
З 8 грудня 1966 року село перебувало у складі Зачепилівського району.
18 лютого 2016 року, під час декомунізації, Постановою Верховної Ради України № 984-VIII відновлена історична назва села — Петрівка[1].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зачепилівського району, село увійшло до складу новоутвореного Красноградського (Берестинського) району[2].
Відповідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 116 осіб, з яких 45 чоловіків та 71 жінка[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 113 осіб[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 89,47 % |
російська | 8,77 % |
білоруська | 1,75 % |
- Молочно-товарна ферма.
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів». zakon.rada.gov.ua.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |