Зачепилівка
| селище Зачепилівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Харківська область | ||
| Район | Берестинський район | ||
| Тер. громада | Зачепилівська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA63060010010045022 
| ||
| Основні дані | |||
| Засновано | середина 18-го століття | ||
| Статус | із 1968 року | ||
| Площа | 7,04 км² | ||
| Населення | ▼ 3101 (01.07.2024)[1] | ||
| Густота | 626,19 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 64407 | ||
| Телефонний код | +380 5761 | ||
| Географічні координати | 49°11′47″ пн. ш. 35°14′42″ сх. д. / 49.19639° пн. ш. 35.24500° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 84 м | ||
| Водойма | р. Берестова
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Зачепилівка | ||
| До станції: | 1 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - залізницею: | 129 км | ||
| - автошляхами: | 130 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 64401, Харківська обл., Берестинський р-н, селище Зачепилівка, вул. Центральна, 56 | ||
| Голова селищної ради | Кривенко Юрій Вікторович | ||
| Карта | |||
  Зачепилівка | |||
 Зачепилівка | |||
| |||
|
| |||
Зачепилівка — селище у Берестинському районі. Центр Зачепилівської селищної громади. До 2020 року була центром Зачепилівського району Харківської області.
Селище міського типу Зачепилівка знаходиться на лівому березі річки Берестова біля місця впадіння в неї річки Вошива (ліва притока), вище за течією річки Вошива примикає до села Миколаївка, на протилежному березі річки Берестова розташовані села Нагірне і Кочетівка, нижче за течією примикає село Скалонівка. Річка Берестова звивиста, на ній багато лиманів і заболочених озер, зокрема озеро Горіле. На відстані 1 км знаходиться залізнична станція Зачепилівка.
Зі станції Зачепилівка можна без пересадок дістатися приміськими поїздами в Берестин, Самар, Дніпро, Харків.
Точної дати заснування тут села не встановлено. За одними відомостями, Зачепилівка виникла в першій половині XVII ст. в результаті запорізької колонізації; за іншими — заснування села припадає на кінець XVII — початок XVIII ст., коли вихідці з Полтавського полку осіли хуторами по річках Орчику, Берестовій та Орелі. Серед селищ на річці Берестовій згадується і Зачепилівка.
В перші десятиліття свого існування село зростало повільно. У 1764 році тут налічувалося 734 чол., а через 20 років — у 1784 році — 759 чоловік.
Основним господарським заняттям населення було землеробство і скотарство; багато хто чумакував. Займалися жителі села також рибальством та полюванням.
У 1802 році, після створення Полтавської губернії, Зачепилівка стала волосним центром Костянтиноградського повіту. На той час тут проживало 1068 чоловік 5, часто відбувалися ярмарки, на які їздили жителі з навколишніх сіл.
За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 1800 осіб (881 чоловічої статі та 919 — жіночої), налічувалось 296 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].
Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Леб'язької волості мешкало 2318 осіб, налічувалось 481 дворове господарство, існували православна церква, школа, постоялий будинок, 3 лавки, 42 вітряних млини, відбувалось 3 ярмарки на рік[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4054 осіб (2013 чоловічої статі та 2041 — жіночої), з яких 4036 — православної віри[4].
Станом на 1900 рік село було центром окремої, Зачепилівської волості[5].
У 1932-33 році селище зазнало втрат внаслідок голодомору[6]
В ході Другої світової війни в 1941—1943 рр. Селище було окуповане німецькими військами. 7 жовтня 1941 року радянські війська відступили з Зачепилівки.
У 1968 — зміна статусу на селище міського типу.
У січні 1989 року чисельність населення становила 5130 чоловік.
У травні 1995 року Кабінет міністрів України затвердив рішення про приватизацію перебували в селищі райсільгосптехніки і райсільгоспхімії, в липні 1995 року було прийнято рішення про приватизацію відгодівельного радгоспу.
У 1997 році ПТУ, що перебувало в селищі, було ліквідовано.
За даними перепису 2001 року чисельність населення становила 4409 чоловік, за станом на 1 січня 2013 року - 3753 осіб.
Поблизу Зачепилівки у 2013 році Германо-Слов'янською археологічною експедицією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна знайдено 3 поховання, які датуються 2—3 ст. н. е. Були знайдені гончарна та ліпна кераміка, залізний ніж, а також пряжка від паска[7].
- Молочно-товарна і велика птахо-товарна ферма
- ТОВ «Дружбокраянске»
- ТОВ «Миколаївка»
- КП "Редакція газети «Горизонти Зачепилівщини»
- Сільськогосподарське ПП ім. «ФРУНЗЕ»
- Зачепилівська інкубаторна станція
- Зачепилівський молокозавод
- Зачепилівський молокоцех Красноградського маслозаводу
- Дитячий садок
- Школа
- Музична школа
- Парк
- Будинок культури
- Стадіон «Колос»
- Лікарня
- Бібліотека
- Телевізійний центр
У 1994 році, в Зачепилівці було засновано футбольний клуб «Колос», який виступав у чемпіонаті Харківської області (Вища ліга), та в Аматорській лізі України. 28 липня 2018 року футбольний клуб «Колос» (Зачепилівка) припинив свою роботу.
- Злидень Юрій Федорович (1925—2001) — український живописець.
- Злидень Федір Євтихійович — письменник та журналіст, плужанин, розстріляний 1938.
- Сипало Іван Миронович (1922—2002) — Герой Радянського Союзу.
- Ситник Клавдія Володимирівна (1986—2020) — сержант ЗСУ.
- Хижняк Антон Федорович (1907—1993) — письменник.
- Некрасов Максим Юрійович (1989—2022) —солдат ЗСУ.
- ↑ https://zachepylivska-gromada.gov.ua/wp-content/uploads/2024/08/Pasport-Zachepylivskoyi-selyshhnoyi-rady-na-01.07.2024-1.doc
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2133)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-172. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ Зачепилівський район Харківщини у роки Голодомору. Розповідь свідків. pershyj.com. Архів оригіналу за 20 лютий 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
- ↑ Тамара Кіч. Таємниці піщаної дюни. На Харківщині знайдені унікальні археологічні артефакти (ФОТО). [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Слобідський край. 17.10.2013.
- Зачепилівщина: працею і подвигами уславлена : (історія р-ну в подіях і поколіннях) / [ред. група: С. Є. Тютюнник та ін.]. — смт Зачепилівка (Харків. обл.) : [б. в.], 2015. — 183 с. : іл., портр.
- Історія міст та сіл України. Том Харківська область. стор. 340—348(рос.)
- Погода в селищі Зачепилівка [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
| Смт | |
|---|---|
| Села | Абазівка · Бердянка · Вишневе · Дудівка · Забарине · Займанка · Залінійне · Зарічне · Зіньківщина · Котівка · Кочетівка · Леб'яже · Лиманівка · Малий Орчик · Миколаївка · Нагірне · Нове Мажарове · Нове Пекельне · Новоселівка · Олександрівка · Олянівка · Орчик · Педашка Перша · Перемога · Першотравневе · Петрівка · Письмаківка · Романівка · Рунівщина · Семенівка · Скалонівка · Сомівка · Старе Мажарове · Старе Пекельне · Травневе · Устимівка · Чернещина |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |