Перейти до вмісту

Пеунов Вадим Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вадим Костянтинович Пеунов
Народився29 квітня 1923(1923-04-29) (101 рік)
м. Астрахань
Помер19 січня 2020(2020-01-19) (96 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сєвєродонецьк, Україна[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьписьменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1955
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Орден Вітчизняної війни II ступеня Медаль «За відвагу»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Заслужений працівник культури України
Заслужений працівник культури України

Вади́м Костянти́нович Пеу́нов (29 квітня 1923, Астрахань — 19 січня 2020, Сєвєродонецьк, Україна) — український письменник, член Національної спілки письменників України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Учасник німецько-радянської війни, звільнений з лав армії після 6,5 років солдатчини, закінчив 15-ту львівську середню школу.

Закінчив у 1954 році Львівський університет за спеціальністю — редактор художньої та політичної літератури.

Автор сорока оригінальних книжок.

Живе у Донецьку (Україна).

З останніх творів: «Істина у трьох вимірах» (1998), роман-факт «Помста знехтуваних богів» (2000).

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (27 червня 2013) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[2]
  • Повний кавалер ордена «За мужність»:
    • Орден «За мужність» I ст. (30 квітня 2010) — за мужність і самопожертву, виявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками у відстоюванні свободи і незалежності Вітчизни, вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді[3]
    • Орден «За мужність» II ст. (5 травня 2008) — за особисту мужність і самопожертву, виявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками за свободу і незалежність Вітчизни, вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді[4]
    • Орден «За мужність» III ст.[5]
  • Медаль «Захиснику Вітчизни»[5]
  • Заслужений працівник культури України (24 квітня 2003) — за вагомий особистий внесок у розвиток української літератури, активну громадську діяльність[6]

та ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://sd.ua/news/11971
  2. Указ Президента України № 355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  3. Указ Президента України № 591/2010 від 30 квітня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Перемоги»
  4. Указ Президента України № 418/2008 від 5 травня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років з нагоди Дня Перемоги 9 травня»
  5. а б Сегодня старейший донецкий писатель Вадим Пеунов отметил 90-летие (ФОТОРЕПОРТАЖ) // газета «Муниципальная»(рос.)
  6. Указ Президента України № 362/2003 від 24 квітня 2003 року «Про присвоєння В. Пеунову почесного звання „Заслужений працівник культури України“»
  7. Пеунов Вадим Константинович // Сайт www.pobeda1945.su(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]