Пилиповицька сільська рада (Новоград-Волинський район)

Пилиповицька сільська рада
Основні дані
Країна	СРСР— УРСР; Україна
Область	Волинська округа; Київська область; Житомирська область
Район	Ярунський район; Новоград-Волинський район
Адм. центр	с. Пилиповичі
Утворена	1923 року
Ліквідована	17 липня 2020 року
Код КОАТУУ	1824084400
Облікова картка	Пилиповицька сільська рада
Склад
Кількість членів	16
Голова ради	Панфелюк Надія Володимирівна
Територія та населення
Площа	46,307 км²
Населення	1824
Густота	39,39 осіб/км²
Населені пункти	4
Контактні дані
Адреса	вул. Довженка, 1, с. Пилиповичі, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11760

У Вікіпедії є статті про інші ради з назвою: Пилиповицька сільська рада.

Пилиповицька сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Ярунському (Піщівському) і Новоград-Волинському районах Волинської округи, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Пилиповичі.

Населені пункти

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення

Станом на 1923 рік кількість населення сільської ради становила 2 197 осіб, кількість дворів — 412^[1].

Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 2 354 особи^[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 930 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 1 824 особи^[3].

Склад ради

Рада складалася з 16 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради

ПІБ	Основні відомості	Дата обрання	Дата звільнення
Шевчук Анатолій Євгенович	Сільський голова, 1957 року народження, освіта, безпартійний	26.03.2006	31.10.2010
Панфелюк Надія Володимирівна	Сільський голова, 1967 року народження, освіта вища, позапартійна	31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела^[4]

Історія

Створена 1923 року в складі сіл Городище, Пилиповичі-Звягельські, Пилиповичі-Корецькі та колоній Анета, Пилиповичі і Юзефин Піщівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської округи. 24 серпня 1923 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 4 «Про зміни границь в межах округів, районів і сільрад»), колонії Анета, Пилиповичі та Юзефин передано до складу новоствореної Анетівської сільської ради Піщівського (згодом — Ярунський) району. У 1946 році с. Пилиповичі-Корецькі об'єднане із с. Пилиповичі-Звягельські (згодом — Пилиповичі)^[5].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Ярунського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Городище, Пилиповичі та селище Ярунської МТС^[6] (згодом — Степове).

11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», підпорядковано с. Анета ліквідованої Анетівської сільської ради Ярунського району. 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», приєднано територію та села Княжа і Таращанка ліквідованої Таращанської сільської ради Новоград-Волинського району. 29 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 683 «Про об'єднання деяких населених пунктів в районах області», с. Княжа об'єднане із с. Таращанка^[5].

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Новоград-Волинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Анета, Городище, Пилиповичі і Таращанка^[7].

12 серпня 1974 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 342 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих районів області в зв'язку з укрупненням колгоспів», с. Таращанка підпорядковане Красилівській сільській раді Новоград-Волинського району^[5].

Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року^[8]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Новоград-Волинської міської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області^[9].

Входила до складу Ярунського (Піщівського, 7.03.1923 р.) та Новоград-Волинського (4.06.1958 р.) районів^[5].

Примітки

↑ Дідух, В., Нікітюк, В., Якубовська,Т. Історія містечка Ярунь та його околиць до середини ХХ ст. — Тернопіль, 2016 — 172 с. с. 99. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 19 листопада 2023.
↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 19 листопада 2023.
↑ rada.gov.ua
↑ ^а ^б ^в ^г Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 102, 403, 551, 561, 567, 590. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2023.
↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 191. Процитовано 19 листопада 2023.
↑ Шелягин А. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 144. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2023.
↑ Картка ради на сайті Верховної Ради України
↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2020.

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Дідух, В., Нікітюк, В., Якубовська,Т. Історія містечка Ярунь та його околиць до середини ХХ ст. — Тернопіль, 2016 — 172 с. с. 99. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.

[Національні-2] Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 9. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 19 листопада 2023.

[3] Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 19 листопада 2023.

[4] rada.gov.ua

[Довідник-5] а ^б ^в ^г Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 102, 403, 551, 561, 567, 590. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2023.

[6] Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 191. Процитовано 19 листопада 2023.

[7] Шелягин А. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 144. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2023.

[8] Картка ради на сайті Верховної Ради України

[9] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 31 грудня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]