Перейти до вмісту

Гумуз (мова)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Писемність гумуз)
Гумуз
Регіон Бенішангул-Гумуз (Ефіопія), де поширена мова гумуз.
Регіон Бенішангул-Гумуз (Ефіопія), де поширена мова гумуз.
Поширена вЕфіопія, Судан
РегіонСхідна Африка
Носії179000 (Ефіопія, 2010 р.), 40000 (Судан)[1]
Писемністьлатиниця, ефіопське письмо
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3guk

Гумуз — мова, що належить до ніло-сахарської макросімʼї. Поширена в Ефіопії (регіон Бенішангул-Гумуз) та Судані (штати Блакитний Ніл і Сеннар)[1].

Писемність

[ред. | ред. код]

Мова гумуз користується латинською абеткою (введена в 2007 році) та ефіопським письмом[1].

Латинське письмо[2]

[ред. | ред. код]
A a B b Bʼ bʼ C c Cʼ cʼ Ç ç Çʼ çʼ D d Dʼ dʼ E e F f G g Ŋ ŋ
H h I i J j K k L l Kʼ kʼ M m N n Ñ ñ O o P p Pʼ pʼ R r S s
Sʼ sʼ Sh sh T t Tʼ tʼ Ts ts U u V v W w Y y Z z Zh zh ʼ
  • Для позначення високого тону використовується діакритичний знак акут (´), що ставиться над буквами для голосних[3].

Ефіопське письмо

[ред. | ред. код]

В нижченаведеній таблиці показано лише ті знаки ефіопського письма, які були створені спеціально для гумуз[4].

1  
2  
3 Знак NYA для мови гумуз. Знак NYU для мови гумуз. Знак NYI для мови гумуз. Знак NYAA для мови гумуз. Знак NYEE для мови гумуз. Знак NYE для мови гумуз. Знак NYO для мови гумуз. Знак NYWA для мови гумуз.
  • Для запису гумуз використовуються різновиди знаків серії ኘ, в яких верхній елемент не зʼєднаний з основною частиною знака[5][6].
станадартне написання
написання для мови
гумуз
Знак NYA для мови гумуз. Знак NYU для мови гумуз. Знак NYI для мови гумуз. Знак NYAA для мови гумуз. Знак NYEE для мови гумуз. Знак NYE для мови гумуз. Знак NYO для мови гумуз. Знак NYWA для мови гумуз.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Ethnologue. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
  2. Admasu Gutama, Gurmesa Mengesha, Kommander Gahon, Shebo Mengasha, Sherri Green, Temesgen Gichile, Tolosa Ambisa, Yeshwas Bashaw. «Makohowil Ças saGumuz Kab'aga Kadabaagamash Ingliza. / An introduction to Gumuz letters for English literates». Ст. 73.
  3. «Dikashaneeri mas'magamashama alsaGumuz. / Gumuz school dictionary». Ст. 16.
  4. Ethiopic Extended-A (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
  5. Scriptsource. Glyph Variants for U+1298..U+129F.
  6. Preliminary proposal to encode additional Ethiopic characters. Ст. 4.

Зображення

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ahland, Colleen Anne. A Grammar of Northern and Southern Gumuz. Doctoral dissertation, University of Oregon.
  • Ahland, Colleen Anne. «The Classification of Gumuz and Koman Languages», [1] presented at the Language Isolates in Africa workshop, Lyons, December 4, 2010
  • Lionel Bender, 2000. «Nilo-Saharan». In Bernd Heine and Derek Nurse (eds.), African Languages: An Introduction. Cambridge University Press.
  • Dimmendaal, Gerrit J., 2000. «Number marking and noun categorization in Nilo- Saharan languages». Anthrolopological Linguistics 42:214-261.
  • Gerrit Dimmendaal, 2008. «Language Ecology and Linguistic Diversity on the African Continent», Language and Linguistics Compass 2/5:842.
  • Ahland, Colleen Anne. 2004. «Linguistic variation within Gumuz: a study of the relationship between historical change and intelligibility.» M.A. thesis. University of Texas at Arlington.
  • Colleen Ahland. 2011. Noun incorporation and predicate classifiers in Gumuz
  • Bender, M. Lionel. 1979. Gumuz: a sketch of grammar and lexicon. Afrika und Übersee 62: 38-69.
  • Unseth, Peter. 1985. «Gumuz: a dialect survey report.» Journal of Ethiopian Studies 18: 91-114.
  • Unseth, Peter. 1989. «Selected aspects of Gumuz phonology.» In Taddese Beyene (ed.), Proceedings of the eighth International Conference on Ethiopian Studies, vol. 2, 617-32. Addis Ababa: Institute of Ethiopian Studies.
  • Uzar, Henning. 1993. Studies in Gumuz: Sese phonology and TMA system. In Topics in Nilo-Saharan linguistics, edited by M.L. Bender. Hamburg: Helmut Buske: 347—383.

Додаткові джерела і посилання

[ред. | ред. код]