Перейти до вмісту

Пйотр Ожаровський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пйотр Ожаровський
Народився1725[3][4]
Помер9 травня 1794(1794-05-09)[1][2]
Ринкова площа Старого міста Варшави, Варшава, Річ Посполита або Варшава, Річ Посполита
·повішення
ПохованняСвєнтокшиське кладовище у Варшавіd
КраїнаРіч Посполита
Діяльністьдипломат
Alma materКолегіум нобіліум (1746)
ЧленствоТорговицька конфедерація, Q11742334?, Q780187?, Радомська конфедерація, Постійна Рада і Q9206104?
ПосадаПисар великий коронний[5], великий гетьман коронний[2], староста, Консул Конфедерації, посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd і каштелян войніцькийd
Військове званнягенерал-лейтенант
РідOżarowskid
БатькоJerzy Marcin Ożarowskid
У шлюбі зQ112085708?[6]
ДітиAdam Petrovich Ozharovskyd, Kajetan Ożarowskid[6], Stanisław Ożarowskid[6], Q18634698? і Q16562880?[6]
Нагороди
орден Білого Орла орден Святого Станіслава

Герб Равич.

Пйотр Ожаро́вський (пол. Piotr Ożarowski; 17259 травня 1794) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Ожаровських гербу Равич. Останній великий гетьман коронний (17931794). Генерал-майор1757) і генерал-лейтенант1761) коронних військ, писар великий коронний (17681775). Войницький каштелян1781). Шеф 12-го піхотного коронного полку (1785-1786), генерал-лейтенант Малопольської дивізії (1792). Член Гродненської конфедерації 1793 року. Командувач Малопольської дивізії (1792), шеф Піхотної коронної гвардії (17931794).

Біографія

[ред. | ред. код]

Син великого підстолія коронного і великого обозного коронного Єжи Марціна Ожаровського (бл. 1690-1742) і Констанції Бобровніцької. Походив з дрібної мазовецької шляхти. Обрав для себе військову кар'єру, спочатку служив у пруській армії, потім перейшов на службу в польську коронну армію.

1767 року став кавалером ордена Святого Станіслава. Обіймав посади каштеляна войницького з 1781 року і гетьмана великого коронного (19 листопада 1793 - 1794). У 1773 році був нагороджений Орденом Білого Орла. Був прихильником польського короля Станіслава Августа.

Співпрацював з російським послом у Варшаві[7] Стакельбергом, який платив йому платню. У 1792 році приєднався до Торговицької конфедерації. У травні 1794 року під час повстання Костюшка разом з іншими учасниками Торговицької конфедерації був засуджений до смертної кари і повішений у Варшаві.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був двічі одружений. Його першою дружиною була Маріанна Джербіцька, від шлюбу з якою мав чотирьох синів: Адама, Казімєжа, Северина та Францішека. Вдруге одружився з Ельжбетою Пац — донькою старости пінського та вілейського Пйотра Паца (помер 1756 р.).[8] Мали 3-х синів: Єжи, Каєтана, Станіслава.

Старший син Адам (від першої дружини) став генералом російської армії, брав участь у війні проти Наполеона.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]