Перейти до вмісту

Повх Іван Лукич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Повх.
Повх Іван Лукич
Народився11 листопада 1909(1909-11-11)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Миропілля, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 лютого 1997(1997-02-15)[2] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Донецьк, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна
 Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСанкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьгідродинаміка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладДонНУ
Російська національна бібліотека[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор технічних наук
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Війнанімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Червоної Зірки медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР заслужений діяч науки і техніки Української РСР
CMNS: Повх Іван Лукич у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Повх Іван Лукич (29 жовтня (11 листопада) 1909(19091111), село Миропілля Курської губернії, тепер Краснопільського району Сумської області — 15 лютого 1997, Донецьк, Україна) — український радянський вчений у галузі механіки, член-кореспондент АН УРСР (з 1961), заслужений діяч науки УРСР (з 1979), з 1987 року — професор Донецького державного університету.

Біографія

[ред. | ред. код]

Член КПРС з 1929 року. У 1936 році закінчив Ленінградський індустріальний інститут, викладав у цьому ж вузі. Учасник Другої світової війни. В 1961—63 роках працював заступником директора Інституту гірничої справи АН УРСР, у 1963 — 64 роках — в науково-дослідному Інституті чорних металів (Донецьк). З 1964 року — завідувач кафедри Донецького університету.

Праці

[ред. | ред. код]

Основні праці — з гідродинаміки і аерогідрогазодинаміки. Повх розробив теорію моделювання гідравлічних турбін на повітрі, методику експериментальних досліджень проточної частини парових турбін. Запропонував електромагнітні методи збагачування корисних копалин, очищення металів, впливу їх на процес кристалізації, виконав важливі дослідження щодо зниження турбулентного тертя добавками.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.

Література

[ред. | ред. код]
  • Повх Іван Лукич. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Повх Івн Лукич. // Національна Академія наук України: персональний склад. — К.: Фенікс. — 1998. — 279 с. — С. 153.
  • Иван Лукич Повх: биобиблиографический указатель: к 100-летию со дня рождения / И.о. Донец. нац. ун-т. Науч. б-ка; Сост. А. Б. Ступин, П. В. Асланов, Т. И. Макарова; Науч. ред. А. Б. Ступин.– Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2009.– 109 с. ISBN 966-374-471-1 : 5.00 (рос.)

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Сотрудники Российской национальной библиотеки
  2. ↑ https://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/Biography.aspx?PersonID=0000010566


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Повх_Іван_Лукич&oldid=43926176