Позитивна психологія
Позити́вна психоло́гія — галузь психології, яка займається дослідженням позитивних аспектів психіки людини. На відміну від орієнтації класичної науки на психологічні проблеми та патології, основними темами досліджень галузі є щастя, оптимізм, потік, довіра, прощення та солідарність. Ця галузь досліджень намагається зробити досвід життя людини більш задовільним та розкрити природні здатності.
Починаючи з середини 1990х рр. було продемонстровано, що різні системи мозку відповідають за щастя та нещастя. Базуючись на цьому Мартін Селігман[1], президент Американської психологічної асоціації, заснував позитивну психологію як галузь академічної науки. Ідейним попередником цього напрямку був представник гуманістичної психології Абрахам Маслоу. Серед сучасних дослідників в цій галузі є Мартін Е. П. Селіґмен, Ед Дінер, Михай Чиксентмихайї, Чарльз Снайдер, Альберт Бандура, Деніел Гільберт та Джонатан Гайдт.
Дослідження в позитивній психології реалізуються в трьох суміжних напрямках,[1] які стосуються створення приємного, доброго та змістовного життя людини.
Згідно з науковими дослідженнями останніх років, позитивні емоції роблять сприйняття світу людиною більш відкритим і дозволяють досліджувати та знаходити нові рішення проблем. Крім того, позитивні емоції роблять людину більш дружньою, а зі збільшенням кількості друзів людина одержує кращі шанси еволюційного виживання.[2]
Важливим напрямком позитивної психології є наукове визначення та вимірювання позитивних рис людини. Виданий в 2004 р. довідник «Сильні риси характеру та чесноти: довідник та класифікація»[3] поділяє позитивні риси людини так:
- чесноти мудрості та знання: креативність, цікавість, відкритість, любов до навчання, перспектива.
- чесноти сміливості: хоробрість, старанність, цілісність, життєздатність.
- чесноти людяності: любов, доброта, соціальний розум.
- чесноти справедливості: громадянськість, справедливість, лідерство.
- чесноти стриманості: милість, помірність, вміння передбачати, самоконтроль.
- чесноти трансценденції: вміння цінувати красу, вдячність, надія, почуття гумору, духовність
- ↑ а б Seligman, Martin E.P. (2002). Authentic Happiness: Using the New Positive Psychology to Realize Your Potential for Lasting Fulfillment.. New York: Simon and Schuster, 275. ISBN 0-7432-2297-0.
- ↑ Fredrickson, B. L. (2003). The value of positive emotions. American Scientist, 91, 330–335. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2010.
- ↑ Peterson, Christopher; Seligman, Martin E. P.: Character strengths and virtues: A handbook and classification, Oxford University Press 2004. ISBN 0-19-516701-5.
- Compton, William C, (2005). «1». An Introduction to Positive Psychology. Wadsworth Publishing. pp. 1-22. ISBN 0-534-64453-8.
- Peterson, Christopher; Seligman, Martin E. P.: Character strengths and virtues: A handbook and classification, Oxford University Press 2004. ISBN 0-19-516701-5.
- Центр позитивної психології в Пеннсильванському університеті [Архівовано 22 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з етики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
