Очікує на перевірку

Покришкін Петро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Петрович Покришкін
Народження22 липня (3 серпня) 1870
Смерть5 лютого 1922(1922-02-05) (51 рік)
Країна Російська імперія
НавчанняВище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1895)
Діяльністьреставратор, архітектор, православний священник, педагог
Праця в містахОстер, Київ, Острог, Бахчисарай, Архангельськ, Великий Новгород, с. Ферапонтово, Гродно
Реставрація пам'ятокЮр'єва божниця, Церква Спаса на Берестові, «Вежа мурована», Мечеть Хан Джамі
Вчене званняакадемік
ЧленствоІмператорське російське археологічне товариствоd і Археологічна комісія у Петербурзі
CMNS: Покришкін Петро Петрович у Вікісховищі

Петро Петрович Покришкін (нар. 22 липня 1870 — пом.1922) — російський[1] архітектор-реставратор, педагог[2]. Реставрував пам'ятки та брав участь в археологічних дослідженнях на території України.

Навчався в Петербурзькій академії мистецтв у 1888–1892 роках. У 1895 році отримав звання художника-архітектора, у 1909 році — академіка архітектури. З 1903 року був членом Археологічної комісії[2].

Діяльність в Україні

[ред. | ред. код]

Проводив реставрацію архітектурних пам'яток в Україні:

На основі досліджень Петра Покришкіна архітектором О. В. Щусєвим був розроблений проект і проведена реконструкція Свято-Василівського собору в Овручі (1907–1909)[1].

В 1915 році проводив часткові розкопки Золотих воріт в Києві[3].

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Отчет о капитальном ремонте Спасо-Нередицкой церкви. — СПб, 1906;
  • (рос.) Православная церковная архитектура XI–XVIII столетий в нынешнем Сербском королевстве. — СПб, 1906;
  • (рос.) Церкви псковского типа XI–XVI столетий. — СПб, 1907[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Бондаренко Р. I. Василія Святого церква в Овручі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 444.
  2. а б в г Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник.
  3. Івакін Г. Ю. Золоті ворота в Києві // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 379–380.