Покришівська сільська рада
| Покришівська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР Україна
| ||
| Область | Білоцерківська округа Київська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Брусилівський район | ||
| Адм. центр | с. Покришів | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 28 грудня 2016 року | ||
| Код КОАТУУ | 1820983900 | ||
| Облікова картка | Покришівська сільська рада [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | 12 | ||
| Голова ради | Огородник Антоніна Анатоліївна | ||
| Територія та населення | |||
| Площа | 17 км² | ||
| Населення | 479 | ||
| Густота | 28,18 осіб/км² | ||
| Населені пункти | с. Покришів | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | вул. Центральна, 19 А, с. Покришів, Брусилівський р-н, Житомирська обл., 12625 | ||
| |||
Покришівська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Брусилівському районі Білоцерківської і Київської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Покришів.
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Покришів
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року чисельність населення ради становила 990 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 470, жінок — 520; етнічний склад: українців — 990. Кількість господарств — 216, з них неселянського типу — 3[1].
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 479 осіб[2].
Рада складалася з 12 депутатів та голови.
| ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
|---|---|---|---|
| Огородник Антоніна Анатоліївна | Сільський голова, 1965 року народження, освіта | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
| Огородник Антоніна Анатоліївна | Сільський голова, 1965 року народження, освіта вища, позапартійна | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[3]
Створена 1923 року в складі с. Покришів та хутора Покришівський Водотиївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Брусилівського району Білоцерківської округи. У пізніших списках населених пунктів х. Покришівський не значився[4].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Брусилівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Покришів[5].
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», сільську раду ліквідовано, територію та с. Покришів приєднано до складу Романівської сільської ради Брусилівського району. Відновлена 14 листопада 1991 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради «Про внесення змін в адміністративно-територіальній устрій окремих районів», у с. Покришів Водотиївської сільської ради Брусилівського району[4].
Ліквідована 28 грудня 2016 року через об'єднання до складу Брусилівської селищної територіальної громади Брусилівського району Житомирської області[6].
- ↑ Населені місця Київщини. Попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київське округове статистичне бюро. 1927. с. 27. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2015. Процитовано 31 грудня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 31 грудня 2023.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 103, 410, 549, 599. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2023.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 166. Процитовано 31 грудня 2023.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.