Очікує на перевірку

Полад Бюльбюльогли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Полад Бюльбюль огли)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полад Бюльбюльогли
азерб. Polad Bülbüloğlu
Основна інформація
Повне ім'яПолад Мамедов
Дата народження4 лютого 1945(1945-02-04) (79 років)
Місце народженняБаку, Азербайджанська РСР, СРСР
Роки активності1968 — тепер. час
ГромадянствоСРСР і Азербайджан
Віросповіданняіслам
Професіїактор, дипломат, співак, композитор, політик
ОсвітаБакинська музична академія
Співацький голосліричний тенор[d]
Інструментирояль і вокал[d]
Жанрипоп і естрада
Нагороди
Вчене званняпочесний зарубіжний член РАМd
БатькоБюльбюль
МатиAdelaida Memmedovad
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі

Полад Бюльбюльогли[1] (азерб. Polad Bülbüloğlu, ім'я при народженні — Полад Муртуза-огли Мамедов; 4 лютого 1945(1945-02-04), Баку) — радянський і азербайджанський естрадний співак (ліричний тенор)[2], композитор, педагог, актор, доктор мистецтвознавства, професор (2000); дипломат, політичний і громадський діяч.

Лауреат премії Ленінського комсомолу Азербайджанської РСР (1970), заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1973), народний артист Азербайджанської РСР (1982)[3], народний артист Туркменістану (2017), заслужена людина Молдови (2005). Син радянського оперного співака, народного артиста СРСР Бюльбюля.

Міністр культури Азербайджанської РСР (1988—1991), міністр культури Азербайджанської Республіки[ru] (1991—2006), депутат національних зборів Азербайджану (Міллі меджлісу), Посольство Азербайджану в Росії[ru] (від 2006 року донині).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походження

[ред. | ред. код]

Народився 4 лютого 1945 року в столиці Азербайджанської РСР — місті Баку.

Батько — Муртуза Мешаді Рза-огли Мамедов (22 червня 1897 — 26 вересня 1961), народився в містечку Ханбаги («Ханський сад») поблизу Шуші (Єлизаветпольська губернія, Російська імперія), в сім'ї гарбаря. Муртуза Мамедов, більш відомий під творчим псевдонімом «Бюльбюль» («Соловей»), — радянський оперний співак (лірико-драматичний тенор) азербайджанського походження, музикознавець-фольклорист, педагог. Творчий шлях розпочав як ханенде, потім був солістом Азербайджанського державного театру. 1938 року відзначений почесним званням «Народний артист СРСР».

Мати — Мамедова Аделаїда Рза-кизи[ru] (22 серпня 1922 — 25 квітня 2015), народилася в Тбілісі. Її батько, Рза Касумов, був торговцем з Єревану, а мати, Кетеванна Везірішвілі[en], — грузинкою, дочкою князя[4]. Аделаїда Мамедова працювала директором Меморіального музею Бюльбюля[ru][5].

Бабуся Полада по лінії батька була родом із селища Пареулар, дочкою кочівника-курда[ru][6].

Творчий шлях

[ред. | ред. код]

Дитинство і юність Полад Бюльбюльогли провів як у Баку, так і в місті Шуша, яке є «консерваторією Кавказу».

1960 року вперше вийшов на велику сцену як акомпаніатор батька. До 17 років склав перші пісні: «Пісня про Москву», «Пісня про Сумгаїт», «З першого побачення», «З добрим ранком!». Написав також кілька пісень для свого друга дитинства Мусліма Магомаєва, з яким поїхав до Москви для запису їх на радіо[7].

Після закінчення музичної школи по класу фортепіано вступив до Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджибекова, де від 1963 до 1968 року навчався в класі композиції композитора Кара Караєва.

1969 року став членом Спілки композиторів СРСР і членом Спілки кінематографістів СРСР.

Багато років виступав як співак і композитор, активно пропагуючи азербайджанську музичну культуру. Працював з відомим російським концертним діячем, режисером Едуардом Смольним[ru][8].

1976 року очолив Державний естрадний ансамбль Азербайджанської РСР. Керував естрадними колективами республіки. Об'їздив з концертами весь Радянський Союз, побував більш ніж в 70 країнах світу[9].

Виступ на Дні міста Москви[ru].
7 вересня 2019 року

Голос Полада — дуже дзвінкий, легкий, прозорий і високий ліричний тенор, за діапазоном і характером співу близький до тенору-альтіно. Спів відрізняється віртуозністю, складними фіоритурами і трелями, верхні ноти дуже вільні. У співі Полада завжди чути прийоми і мотиви азербайджанської національної музики — мугаму. Крім того, Полад — великий композитор, зробив значний внесок у сучасну азербайджанську музику. Полад Бюльбюльогли створив цілий напрямок у радянській естраді, з'єднавши сучасні ритми і гармонії з яскравим національним мелодизмом, що стало прикладом для наслідування наступного покоління музикантів. Були і зйомки в кінофільмах, і музика більш ніж до 20 фільмів. Його композиція «Подзвони» досі популярна в колишніх республіках СРСР.

Композиторська творчість Полада Бюльбюльогли різноманітна. В його творчому доробку є великі симфонічні твори, камерно-інструментальна музика, музичні, вокальні цикли, музика до кінофільмів та драматичних вистав. Особливий успіх йому принесли пісні, які виконували як відомі співаки країни, так і він сам. Його пісні увійшли до репертуару таких співаків, як Муслім Магомаєв, Йосип Кобзон, Лев Лещенко, Людмила Сенчина, Роксана Бабаян та інші[9].

1981 року на екрани СРСР вийшов пригодницький музичний комедійний телевізійний художній фільм «Не бійся, я з тобою!» режисера Юлія Гусмана, одну з головних ролей у якому зіграв Полад Бюльбюльогли. Його персонаж (Теймур) — «золотоголосий» співак. Музику і пісні до цього фільму записали також радянські джаз-гурт «Інтеграл»[ru] Барі Алібасова і рок-гурт «Цвєти» Стаса Наміна.

1982 року Полада Бюльбюльогли відзначено почесним званням «Народний артист Азербайджанської РСР».

Від 1987 року протягом декількох років був директором і художнім керівником Азербайджанської державної філармонії[9].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Політична та громадська діяльність

[ред. | ред. код]
Вручення вірчих грамот президенту Росії Володимиру Путіну.
Москва, Кремль, 13 квітня 2006 року.

1988 року Полад Бюльбюльогли став міністром культури Азербайджанської РСР.

В період від 1987 до 1990 року був депутатом міської Ради міста Баку, головою депутатської комісії з культури.

З набуттям Азербайджаном незалежності Полад зайняв новоутворену посаду міністра культури Азербайджану. 1994 року його обрали генеральним директором створеної 1993 року «Міжнародної організації тюркської культури» («(ТюрКСОЙ)»), що є спільнотою з розвитку тюркської культури і мистецтва, потім тричі переобирали (1997, 2000 і 2003). За ініціативою Полада Бюльбюльогли видано численні книги класиків літератури тюркомовних країн, календарі і журнали.

2002 року Полад став головою Ради з культурної співпраці міністрів культури країн СНД[10].

1995 року Полада Бюльбюльогли обрано в Міллі Меджліс Азербайджану.

Є доктором мистецтвознавства Національної творчої академії Азербайджанської Республіки, почесним професором Азербайджанського державного університету культури і мистецтв, дійсним членом Міжнародної гуманітарної академії «Європа-Азія». 2000 року затверджений у вченому званні професора.

В лютому 2000 року відкрито зірку Полада Бюльбюльогли на «Площі зірок» у Москві.

2006 року Полад Бюльбюльогли залишив посаду міністра культури і переїхав до Москви, куди був призначений Надзвичайним і повноважним послом Азербайджанської Республіки в Російській Федерації.

Живучи в Москві, Полад Бюльбюльогли продовжує займатися музикою. У січні 2010 року вийшов новий альбом музиканта під назвою «Співав Бюльбюль… Співає Полад Бюльбюльогли», що складається з азербайджанських народних пісень[11]. У диску представлено чотирнадцять популярних пісень — від «Хаштархана» (так звучить назва Астрахані тюркськими мовами) до «Чал-ойна» («Співай, танцюй»). Полад обробив ці пісні спільно з Сіявушем Керимі, якому також належить і аранжування. Альбом видано за спонсорства групи компаній «Палмалі».

Творчість

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Ролі в кіно

[ред. | ред. код]

Композитор

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Відомі пісні

[ред. | ред. код]
  • «Чарівна ниточка»
  • «Все пройшло»
  • «Дочекайся мене»
  • «Долалай»
  • «Журавлі»
  • «Зазирни в мій сон»
  • «І знову сонцю здивуюся»
  • «Здається»
  • «Як мені бути»
  • «Край улюблений»
  • «Не забути ніколи»
  • «Не ревнуй»
  • «Новонароджений вогонь»
  • «Пісні моїй повір»
  • «Пройшовши крізь роки» (вона ж «Як жили ми, борючись» або «Пісня на вежі»)
  • «Тому, що ти любиш»
  • «Подзвони»
  • «Пісню дівчатам дарую»
  • «Перший погляд»
  • «Щастя з нами поруч»
  • «Скажи очам твоїм»
  • «Ти поквапся»
  • «Ти і я»
  • «Той, хто любить»
  • «Твоя дорога» (тюркомовна версія пісні «Gəl ey səhər» також дуже популярна в деяких тюркомовних країнах та Ірані)
  • «Танцюйте, люди»
  • «Йду»
  • «Фіалки»
  • «Хлоп-хлоп»
  • «Шейк»
  • «Юність»
  • «Я ненавиджу в людях брехню»

Визнання заслуг

[ред. | ред. код]

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Державні нагороди, звання і премії Азербайджанської РСР

[ред. | ред. код]

Державні нагороди Грузії

[ред. | ред. код]

Державні нагороди Азербайджану

[ред. | ред. код]
  • 2005 — орден «Незалежність» (2 лютого 2005 року) — за великі заслуги в розвитку азербайджанської культури[12].
  • 2015 — орден «Честь» (3 лютого 2015 року) — за багаторічну плідну діяльність у культурному та суспільно-політичному житті Азербайджанської Республіки[13].
  • 2019 — орден «За службу Вітчизні» II ступеня (9 липня 2019 року) — за плідну діяльність в органах дипломатичної служби Азербайджанської Республіки[14].
  • 2020 — орден «Гейдар Алієв» (3 лютого 2020 року) — за великі заслуги в розвитку азербайджанської культури і багаторічну плідну громадсько-політичну діяльність[15].

Державні нагороди Російської Федерації

[ред. | ред. код]
Нагородження орденом Пошани (Росія).
Москва, Кремль, 21 травня 2015 року.

Державні нагороди та звання Республіки Молдова

[ред. | ред. код]
  • 2005 — почесне звання «Om Emerit» (укр. «Заслужена людина») Республіки Молдова (2 березня 2005 року) — на знак вдячності за особливі заслуги у розвитку молдовсько-азербайджанських культурних зв'язків та значний внесок у пропаганду музичного мистецтва[23].

Державні нагороди та премії Республіки Казахстан

[ред. | ред. код]

Державні нагороди та звання Туркменістану

[ред. | ред. код]
  • 2014 — медаль «Махтумкулі Фрагі»[ru] (Туркменістан, 15 травня 2014 року) — за особливі заслуги у вивченні, поширенні та популяризації творчої спадщини великого мислителя туркменського народу Махтумкулі Фрагі в епоху могутності і щастя, а також враховуючи великий особистий внесок у розвиток дружніх зв'язків між Туркменістаном та іншими державами і міжнародними організаціями у сферах науки, освіти та культури, в гуманітарній галузі, зближення і збагачення культур, плідну працю та чудові творчі здобутки[26].
  • 2017 — почесне звання «Народний артист Туркменістану» (27 квітня 2017 року) — за особливі заслуги у зміцненні відносин дружби, братерства, добросусідства і співробітництва між народами Туркменістану та Азербайджанської Республіки, зміцнення діалогу між двома державами в культурній та гуманітарній сферах, що існує протягом багатьох років, також враховуючи натхненний талант і прекрасні успіхи в розвитку пісенно-музичного мистецтва[27][28].

Громадські нагороди, наукові звання та премії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. События. Владимир Путин принял верительные грамоты новых послов ряда иностранных государств. Офіційний сайт Президента Російської Федерації // kremlin.ru (13 квітня 2006 року)
  2. «Большая российская энциклопедия»: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 4. «Большой Кавказ — Великий канал». — М.: «Большая российская энциклопедия», 2006. — 751 с.: ил.: карт.
  3. «Азербайджанська радянська енциклопедія». / За ред. Дж. Кулієва. — Баку : «Головна редакція Азербайджанської радянської енциклопедії», 1983. — Т. 7. — С. 571.
  4. Ellada Umudlu (2012.- 22 iyun.- S.6.). Azərbaycan musiqisinin Bülbülü. Azərbaycan müəllimi.
  5. Скончалась Аделаида Мамедова — мать Полада Бюльбюль оглу. Информационное агентство «Тренд»[ru] (Азербайджан) // trend.az. 25 апреля 2015 года.
  6. Мамедова А. «Бюль-Бюль». — Баку : «Азербайджанское гос. изд-во», 1964. — С. 6.
  7. Е. Д. Уварова. «Эстрада в России. XX век. Энциклопедия». — Москва : «[[Файл:Шаблон:Прапор Олма медіа групп|20x13px|Олма медіа групп]] [[Збірна Шаблон:Назва країни РВ Олма медіа групп з регбі|Шаблон:Назва країни Олма медіа групп]]», 2004. — С. 99. — ISBN 5224044626, 9785224044627.
  8. Андрей Ъ-Сладков (29 августа 2000 года). Наградили лучших фотографов года. Газета «Коммерсантъ» // kommersant.ru.
  9. а б в Е. Д. Уварова. «Эстрада в России. XX век. Энциклопедия». — Москва : «Олма-Пресс», 2004. — С. 100. — ISBN 5224044626, 9785224044627.
  10. а б Полад Бюльбюль оглы. «Международный объединённый биографический центр» // biograph.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2008.
  11. В Стамбуле состоялась презентация диска «Пел Бюльбюль… Пот Полад Бюльбюль оглы» (рос.). // azertag.az. Процитовано 31 липня 2017.
  12. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики от 2 февраля 2005 года № 612 «О награждении орденом „Независимость“ П. Бюльбюльоглу». // e-qanun.az
  13. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики o награждении орденом «Шараф» П. Бюльбюльоглу. // ru.president.az
  14. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики o награждении сотрудников органов дипломатической службы Азербайджанской Республики. // ru.president.az
  15. Распоряжение Президента Азербайджанской Республики О награждении П.Бюльбюльоглу орденом «Гейдар Алиев» // azertag.az
  16. Указ Президента Российской Федерации В. Путина от 16 февраля 2005 года № 160 «О награждении орденом Дружбы Бюль-Бюль оглы П.». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
  17. Указ Президента Российской Федерации В. Путина от 4 февраля 2015 года № 46 «О награждении государственными наградами Российской Федерации иностранных граждан». // publication.pravo.gov.ru
  18. Лавров наградил посла Азербайджана в России Полада Бюльбюль-оглы. РИА Новости // ria.ru (5 лютого 2016 года)
  19. Распоряжение Президента Российской Федерации В. Путина от 4 февраля 2020 года № 18-рп «О поощрении». // publication.pravo.gov.ru
  20. Путин наградил посла Азербайджана в РФ Полада Бюль-Бюль оглы почётной грамотой президента. — Посла наградили за большой вклад в развитие российско-азербайджанских отношений. Информационное агентство России «ТАСС» // tass.ru. 6 февраля 2020 года. Процитовано 6 лютого 2020.
  21. Путин поздравил посла Азербайджана в России с 75-летием. — Президент России Владимир Путин поздравил чрезвычайного и полномочного посла Азербайджана в РФ Полада Бюльбюль оглы с 75-летием, отметив его вклад в плодотворное сотрудничество двух стран. РИА Новости // ria.ru (4 лютого 2020 года)
  22. Полад Бюльбюль оглы удостоен почётного звания «Заслуженный деятель искусств Республики Дагестан». Республиканское информационное агентство «Дагестан» // riadagestan.ru (25 февраля 2015 года)
  23. Декрет Президента Молдовы В. Воронина № 2244 от 2 марта 2005 года «О присвоении почётного звания „Om Emerit“ господину Поладу Бюлюбюль оглу». // lex.justice.md
  24. Назарбаев наградил народного артиста Азербайджана Полада Бюльбюль оглы госпремией мира и прогресса (рос.). Медиа-портал «Караван» (Казахстан) // caravan.kz. 15 декабря 2010 года.
  25. Полад Бюль-Бюль оглы удостоен госпремии президента Казахстана. РИА Новости // ria.ru (15 декабря 2010 года)
  26. Указы Президента Туркменистана и хроника 15-го мая. [Архівовано 2019-08-29 у Wayback Machine.] // tdh.gov.tm
  27. Указ Президента Туркменистана от 27 апреля 2017 года «О присвоении почётного звания „Народный артист Туркменистана“ Чрезвычайному и Полномочному Послу Азербайджанской Республики в Российской Федерации Полату Бюльбюль оглы». // parahat.info (Ашхабад, Туркменистан)
  28. Поладу Бюльбюль оглы присвоено звание «Народный артист Туркменистана». // news.day.az (29 апреля 2017 года)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Відеоматеріали

[ред. | ред. код]
Попередник:
'
Міністр культури Азербайджанської РСР
19881991
Наступник:
Посаду скасовано
Попередник:
Посаду створено
Міністр культури Азербайджану
19912006
Наступник:
Абульфаз Гараєв
(Міністр культури і туризму Азербайджану)
Попередник:
Раміз Ризаєв
Надзвичайний і повноважний посол Азербайджану в Росії
13 квітня 2006
Наступник:
'