Перейти до вмісту

Полякова Людмила Валентинівна

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Полякова.
Полякова Людмила Валентинівна
Народження21 квітня 1946(1946-04-21) (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Семей, Казахська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпейзаж, портрет і натюрморт Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняКримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1964) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1971) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительМильніков Андрій Андрійович Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніМаксименко Олександр Євгенович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникКримське художнє училище імені Миколи Самокиша Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
заслужений художник Автономної Республіки Крим

Людмила Валентинівна Поляко́ва (нар. 21 квітня 1946, Семипалатинськ) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1976 року. Заслужений художник Автономної Республіки Крим з 1999 року[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 21 квітня 1946 року в місті Семипалатинську (нині Семей, Казахстан). Протягом 1960—1964 років навчалася в Сімферопольському художньому училищі; 1971 року закінчила Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна, де навчалася у Андрія Мильнікова[1].

З 1976 року працювала викладачем живопису, малюнка та композиції Сімферопольського художнього училища[1]. Серед учнів: Олександр Максименко[2].

Мешкає у Сімферополі в будинку на вулиці Воровського, № 60, квартира № 315[3].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працює у галузях станкового (пише пейзажі, портрети, натюрморти) і монументального живопису. Серед робіт:

  • станковий живопис: «Теплий день» (1977), «Старий слідчий Клєвцова» (1977), «Бабуся та онука» (1980), «Портрет доньки» (1996), «Берег моря» (2000)[4], «Маки» (2008);
  • монументальні твори: вітражі Лівадійського палацу, розпис у залах та мозаїчне панно на фасаді Палацу культури колгоспу «Перемога»[1].

Експонувала свої роботи у Києві, Москві, Санкт-Петербурзі, Сімферополі. У 1994 році серія її акварельних робіт експонувалася у художній галереї Гайдельберга у Німеччині[1].

Твори художниці знаходяться у приватних колекціях в Англії, Іспанії, Японії, Сполучених Штатів Америки[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Полякова Людмила Валентиновна / Арт-галерея «Nostalgie». (рос.)
  2. ↑ Максименко Александр Евгеньевич / Российская академия художеств. (рос.)
  3. ↑ Полякова Людмила Валентинівна // Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 119.
  4. ↑ Полякова Людмила Валентиновна / Крымская художественная галерея.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Полякова_Людмила_Валентинівна&oldid=42377681