Перейти до вмісту

Поляна (Стрийський район)

Координати: 49°35′38″ пн. ш. 24°3′0″ сх. д. / 49.59389° пн. ш. 24.05000° сх. д. / 49.59389; 24.05000
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Поляна (Миколаївський район))
село Поляна
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Тер. громада Тростянецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA46100250130034841 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка с. Поляна 
Основні дані
Засноване 1530
Населення 392
Площа 1,535 км²
Густота населення 255,37 осіб/км²
Поштовий індекс 81611[1]
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°35′38″ пн. ш. 24°3′0″ сх. д. / 49.59389° пн. ш. 24.05000° сх. д. / 49.59389; 24.05000
Середня висота
над рівнем моря
359 м
Місцева влада
Адреса ради 81611, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Красів
Карта
Поляна. Карта розташування: Україна
Поляна
Поляна
Поляна. Карта розташування: Львівська область
Поляна
Поляна
Мапа
Мапа

CMNS: Поляна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Поля́на — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 392 особи. Орган місцевого самоврядування до 2015 року Красівська сільська рада, а з 2015 року - Тростянецька сільська рада Тростянецької об'єднаної територіальної громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване у лісистій місцині поміж двома хребтами. Їх схили звернені до півдня та півночі. Саме ж село розміщене у широкій долині, завдовжки 7 кілометрів. Місцеві ґрунти глинясті, трапляються чорноземи. Віддаленість від центру села до шосейної дороги — 7 км, від райценту Миколаїв — 14 км. Відстань до найближчої залізничної станції Миколаїв або Вибранівка — 14 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Найдавніші часи

[ред. | ред. код]

За народними переказами, Поляну заснували у XVI ст. мешканці села Грімне, коли шукали порятунку від турецько-татарської навали й знайшли схованку у цьому місці — серед лісів. Згодом ці поселенці вирубали частину лісу, почали займатися землеробством і скотарством. Назва поселення походить від слова «поляна» — частину поля чи лугу серед лісу.

Збереглися прізвища перших ремісників села — вугляра звали Олекса Дзюбатий, а бондар мав прізвище Кисіль. Віддавна в цьому поселенні діяв ремісничий цех з виготовлення скла — гута. Від нього походила однойменна назва сільської вулиці.

Церква св. Івана Золотоустого 1770 р.

Австрійський період (1772—1918 р.р.)

[ред. | ред. код]

Після польської експансії частину села заселили тамтешні шляхтичі. Через те, що вони були багатшими за селян, нове поселення стало зватися Мідяки. Згодом у ньому поселялися українці, євреї. З північної сторони села тягнулася дорога — Гостинець (її назва, як частина Поляни, збереглася серед селян до сьогодні). Через Гостинець полянці возили на фірах вугілля, скло, бочки до річки Дністер. А там продавали купцям.

Землевласникам у селі належало понад 240 га орної землі. Ще майже 25 гектарів мала церква. Селяни-кріпаки щотижня мали відробляти 4-5 днів панщини. До скасування кріпацтва у 1848 році село належало графам Лосям. Управителем був Йоган Бездік (помер 1843 року, похований на сільському цвинтарі. Згодом у кінці XIX ст. й на початку XX ст. землі полянського фільварку належали графу Турусевичу, а опісля перейшли до дідички (сестра жінки Турусевича) Євеліни Становської. Вона була останньою власницею земель села Поляна. Зазвичай самі поміщики проживали у сусідньому селі Бродки. У Поляні ж завжди перебували їхні управителі — Люфт, Маркевич. Останнім представником панів до 1930 року був чоловік на прізвище Фрідліндер.

Окрім землі, поміщики володіли каменоломнею. З села камінь возили зазвичай до Львова на будівництво споруд і пам'ятників. Зокрема з полянського каменю збудовано каплицю Боїмів. Ще однією власністю поміщиків у Поляні було дві корчми: одна запрацювала з 1840 року, а інша — з 1870-го.

Віддавна у сільській хаті біля церкви працювала дяківська школа. Після тривалих клопотань селянам вдалося у 1890 році побудувати нову початкову школу у центрі села. Шосту частину грошей на побудову виділив дідич, решту селяни збирали поміж собою.

За Польщі (1918—1939 р.р.)

[ред. | ред. код]

Ще у 1939 році понад 30 відсотків населення Поляни були неграмотні.

У селі діяло товариство «Просвіта», а 1937 року за кошти, зібрані громадою, побудовано українську читальню. Медика у Поляні не було, через те за необхідності люди їздили до лікаря в Щирець або Миколаїв. Візит до лікаря коштував 30-50 злотих.

За «перших москалів» (1939—1941 р.р.)

[ред. | ред. код]

З розповідей свого діда (дітьми ми до нього казали дзядзьо, а по вуличному — Яндрух (Андрій) Парандій) з Поляни, Мідяків і Гути заможні сім'ї були примусово виселені. Згадував про молоду вродливі жидівку, яку москалі босою гнали до Красова з Мідяків. Середняків і бідних селян не чіпали.

Цвинтар у с. Поляна

Період Другої світової війни (1941—1944 р.р.)

[ред. | ред. код]

Села Мідяки (місцеві люди казали «Мідікє») та Гута, які знаходились північніше Поляни зазнали нападу партизанів (чи то були бандерівці, чи енкаведисти, невідомо). В дерев'яній стодолі були живцем спалені чоловіки (батько розказував, що були свідки, як зі стодоли зміг вирватись один з бабиних родичів, але автоматною чергою його було вбито). Села перестали існувати. В 70-і роки минулого століття на їх місці ще росли фруктові дерева та збереглись стіни костелу з обваленим дахом. На місці спалення людей місцеві жителі поставили залізний хрест.

Після розстрілу партизанами двох німецьких машин на дорозі зі сторони с. Березини, які перевозили польську сім'ю з майном (залишилось живим немовля, яке спало в машині), німці спалили половину хат в селі Поляна, у тому числі і дідову. Люди ховались по лісах.

Радянські часи

[ред. | ред. код]

З приходом радянської влади у селі обрано тимчасовий виконавчий комітет на чолі з Данилом Петрівим, а згодом його замінив Федір Антоняк. Водночас закрито «Просвіту». Школу ж перетворено в семирічку — до неї залучено всіх дітей шкільного віку. Окремо діяла спеціальна вечірня школа для дорослих з метою ліквідації неграмотності. Також відкрито клуб, бібліотеку.

У 1961 році збудовано нову велику школу, на її спорудження держава витратила 30 000 карбованців.

За незалежної України

[ред. | ред. код]

Нині село складається з чотирьох хуторів — Гостинець, Гірники, Олійники, Гайдуки, Шутарівка.

У Поляні побудовано нову школу, будинок «Просвіти», є сучасний ФАП, магазин, будинок побуту, база відпочинку, та витяг. На території села є кілька ставків, а також джерела, відомі своєю чистою водою. 5 разів в день регулярно курсує автобус № 157 «Львів-Поляна».

У центрі села стоїть капличка Матері Божої, а на Гуті — каплиця святих Петра і Павла.

Церква Івана Золотоустого

[ред. | ред. код]

Сільський храм, названий на честь Івана Золотоустого, датується 1770 роком. Поруч з ним зберігся давній цвинтар. За часи радянської влади церква не діяла, а 27 грудня 1991 року в ній зареєстровано релігійну громаду УГКЦ.

Відомі земляки

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]