Перейти до вмісту

Полін Етьєн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Етьєн (значення).
Полін Етьєн
фр. Pauline Étienne
Полін Етьєн на Берлінаре 2013 року
Дата народження26 липня 1989(1989-07-26) (35 років)
Місце народженняІксель, Бельгія
ГромадянствоБельгія Бельгія
Професіяакторка
Роки активності2008 — наш час
IMDbID 3011788
Нагороди та премії
Люм'єр (2010) • Магрітт (2011, 2014)
Полін Етьєн у Вікісховищі

Полі́н Етьє́н (фр. Pauline Étienne; нар. 26 липня 1989, Іксель, Бельгія) — бельгійська акторка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Полін Етьєн народилася 26 червня 1989 і виросла в містечку Іксель у Бельгії. Доволі рано вона почала цікавитися музикою і театром, у підлітковому віці займалася в театральній майстерні.

Акторську кар'єру Полін Етьєн почала у 2008 році з невеликої ролі у фільмі Жоакіма Лафосса «Приватні уроки» за яку отримала бельгійську національну кінопремію «Магрітт» як найперспективніша молода акторка[1]. У 2009 році акторка знялася разом з Редою Катебом у стрічці «Нам би лише день вистояти…», отримавши за роботу у фільмі французьку кінопремію «Люм'єр» та «Золоту зірку кіно» від Французької академії кінопреси.

Полін стала широко відомою після зйомок у 2010 році в одній з головних ролей у французькому психологічному трилері Жиля Маршана «Чорні небеса» з Грегуаром Лепренс-Ренге і Луїз Бургуан.

У 2011 році акторка знялася в телевізійній драмі «Життя по-французьки», знятою режисером Жаном-П'єром Сінапі за однойменним романом Жана-Поля Дюбуа. У стрічці «Черниця» Полін Етьєн працювала з Ізабель Юппер і Франсуазою Лебрун. Цей фільм французького режисера Гійома Ніклу, знятий 2013 року за однойменним твором Дені Дідро, був номінований на премію «Золотий ведмідь» 63-го Берлінського кінофестивалю, а саму Полін Етьен було номіновано відразу на дві престижні французькі премії — «Сезар» і «Люм'єр» — в категорії «Найперспективніша акторка» та на здобуття премії «Магрітт» за найкращу жіночу роль (отримала нагороду)[2].

Одна з останніх робіт Полін Етьєн у кіно — роль у стрічці Стефана Ліберськи «Токійська наречена», де акторка зіграла головну героїню — юну дівчину Амелі Нотомб, яка вирушає до Японії, країни свого дитинства, щоб знайти там натхнення і написати книгу. За цей фільм акторку було втретє номіновано на премію «Магрітт» та вдруге у категорії «Найкраща акторка»[3].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
На Кінофестивалі у Кабурі, 2014
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2008 ф Приватні уроки Élève libre Дельфін
2009 ф Повстала L'insurgée Клер Реверді
2009 ф Нам би лише день вистояти... Qu'un seul tienne et les autres suivront... Лаура
2010 ф Чорні небеса L'autre monde Маріон
2010 кф Де хлопці Where the Boys Are Полін
2010 тф Який це біль? Comment va la douleur? Фіона
2010 кф Єлена Elena Єлена
2010 кф Одного разу в неділю Un certain dimanche Жанна
2011 тф Життя по-французьки Une vie française Марі Блік
2011 кф Трудівники Франції La France qui se lève tôt Аврелія
2012 ф Втрачений рай Paradis perdu Люсі
2013 ф Черниця La religieuse Сюзанна Сімонен
2013 ф 2 осені, 3 зими 2 automnes 3 hivers Люсі
2014 ф Едем Eden Луїза
2014 ф Токійська наречена Tokyo Fiancée Амелі Нотомб
2015 ф Сімейні танці Family Dancing
2017 ф Поцілунок Беатріс Sage Femme Сесіль, пацієнтка

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Полін Етьєн[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Люм'єр»
2010 Найкраща молода акторка Нам би лише день вистояти… Перемога
2014 Черниця Номінація
Премія «Сезар»
2010 Найперспективніша акторка Нам би лише день вистояти… Номінація
2014 Черниця Номінація
Золота зірка кіно
2010 Найкращий дебют у жіночій ролі Нам би лише день вистояти… Перемога
Премія «Магрітт»
2011 Найперспективніша акторка Приватні уроки Перемога
2014 Найкраща акторка Черниця Перемога
2015 Токійська наречена Номінація
Товариство драматургів і театральних композиторів (SACD)
2013 Приз Сюзанни Б'янкетті Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Les Magritte du cinéma / 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
  2. ↑ Les Magritte du cinéma / 2015. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2016.
  3. ↑ Les Magritte du cinéma / Les nominés / 2015. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
  4. ↑ Нагороди та номінації Полін Етьєн на сайті IMDb(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полін Етьєн
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Полін_Етьєн&oldid=42724239