Портянко Ігор Володимирович
| Ігор Портянко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 7 лютого 1969 (56 років) Київ | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| Роки діяльності | 2005 — дотепер | |||
|
| ||||
Ігор Володимирович Портянко (нар. 7 лютого 1969, Київ) — актор театру та кіно.
У 1993 році закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого на курсі Михайла Резніковича[1].
З 1996 року — актор Молодого Театру.
У 2005 році Ігор Портянко отримав свою першу роль в кіно — зіграв доктора в фільмі «Право на любов».
- Подсєкальніков — Гоголь-моголь з двох яєць; реж. О. Меркулова
- Людина — Людина і вічність; реж. Т.Криворученко
- Тамбур-мажор — Войцек,; реж. Д. Лазорко
- Ерік —День кохання. день свободи; реж.О. Свєтляков
- Чарлі — Я, Фейербах; реж. Т. Криворученко
- Чорт — Житіє простих; реж. Ю. Сидоренко
- Тото — Чарівник смарагдового міста; реж. А.Воротченко
- Жак, Парижанин — Малюк; реж. В.Бегма;
- Чакко — Віват, карнавал!; реж.Ю.Сидоренко
- Гільдернстерн — Трагедія Гамлета, принца данського; реж. С. Мойсеєв
- Принц — Русалонька; реж. Є.Курман
- Тюльпан, дворянин — Король та морква; реж. Ян Козлов
- Лаврін — Кайдаші; реж. М.Яремків
- Ян — Навіжена співачка; реж. І. Тихомиров
- Франт, Сінема — За двома зайцями; реж. В.Шулаков
- Бусигін — Старший син, Олександр Вампілов; реж. Є. Курман
- П’єро, селянин — Дон Жуан; реж. С. Мойсеєв
- Микита Забрьоха — Конотопська відьма; реж. С. Мойсеєв
- Джо Янкі — Моя дорога Памела...; реж. М. Яремків
- Бобчинський — РЕхуВІлійЗОР; реж. С. Мойсеєв
- Майор — Той, тот та наші; реж. Бела Меро
- Молодий пан — Хоровод любові; реж. С. Мойсеєв
- Собака — Звичайна історія; реж. Т. Криворученко
Джерело — https://molodyytheatre.com/people/portyanko-igor
| Рік | Назва | Роль |
|---|---|---|
| 2005 | Право на любов | |
| 2006 | Все включено | |
| 2008 | Дорогі діти | |
| 2009 | Хлібний день | Блінов |
| 2010 | Єфросинія | |
| 2011 | Екстрасенси-детективи | Скворцов |
| 2013 | Нюхач | |
| 2014 | Поки станиця спить | Булига |
| 2015 | Пес | |
| 2016 | Володимирська, 15 | прокурор |
| 2017 | Спокуса | Єгор Хван |
| 2019 | Сувенір з Одеси | Шульгін |
| 2019 | Дике поле | Ніколай Ніколаєвіч |
| 2020 | Дільничний з ДВРЗ | Вася Гончар |
| 2020 | Козаки. Абсолютно брехлива історія | Мелетій |
| 2021 | Бурштинові копи | |
| 2024 | Розтин покаже | Зіновій Вікентійович Концевич |
| 2024 | Крашанка | |
| 2024 | Прикордонники | |
| 2024 | Збори ОСББ |
Джерело — https://ua.kinorium.com/name/3021634/
- ↑ Портянко Ігор. molodyytheatre.com (укр.). 10 вересня 2013. Процитовано 14 грудня 2024.
- Ігор Портянко на сайті Молодого Театру
- Ігор Портянко на сайті Teleportal.ua