Потарит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Потарит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураPtr[2]
Хімічна формулаPdHg
Nickel-Strunz 101.AD.25[3]
Ідентифікація
Сингоніятетрагональна сингонія[4]
Просторова групаspace group P4/mmmd[4]
Інші характеристики
Названо на честьПотароd[3]
Типова місцевістьКаєтур[5]
CMNS: Потарит у Вікісховищі

Потарит (рос. потарит; англ. potarite; нім. Potarit m) — мінерал, паладіїста ртуть. За назвою р. Потаро, Гаяна (J.B. Harrison, 1926).

Хімічна формула: PdHg. Склад у % (з ріки Потаро, Гаяна): Pd — 35,9; Hg — 64,1.

Сингонія кубічна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Утворює сріблясто-білі зерна з нечіткою стовпчатою та волокнистою текстурою. Густина 13,48-16,11. Твердість 3,75. Блиск металічний, сильний. Крихкий. Знайдений у вигляді розсіяних зерен і самородків при промиванні алмазів.

Синонім — амальґама паладієва.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]