Почесна Відзнака Ліги протиповітряної та газової оборони
Почесна Відзнака Ліги протиповітряної та газової оборони | ||||
Країна | Польська Республіка | |||
---|---|---|---|---|
Тип | badged | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 1933 | |||
Нагороджені: | ||||
Черговість |
Почесна Відзнака Ліги протиповітряної та газової оборони (пол. Odznaka Honorowa Ligi Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej) також Почесна Відзнака Л.П.Г.О. (пол. Odznaka Honorowa L.O.P.P.) - відзнака Польщі з періоду Другої Республіки Польща, нагорода Ліги протиповітряної та газової оборони.
Почесна Відзнака Ліги протиповітряної та газової оборони була розділена на три ступені[1]:
- Золота Почесна Відзнака Л.П.Г.О. 1-го ступеня
- Срібна Почесна Відзнака Л.П.Г.О. 2-го ступеня
- Бронзова Почесна Відзнака Л.П.Г.О. 3-го ступеня
Значок носили на жовтій стрічці із зеленими смужками з боків[1]. У 1933 році Міністр оборони (пол. Ministerstwo Spraw Wojskowych) Юзеф Пілсудський дозволив військовим носити відзнаку на військовому одязі лише за допомогою штифта, а не на стрічці[2].
Головою Капітули став президент Головної ради ЛПГО, Альфонс Кюн.[3]
Одностайними постановами Капітули Почесної Відзнаки Ліги протиповітряної та газової оборони від 4 листопада 1933 року стали нагороджені Золотою Почесною Відзнакою ЛПГО Маршал Юзеф Пілсудський (почесний член ЛПГО) та президент Республіки Польща Ігнацій Мосцицький[4].
Відзнаку могли призначати більше ніж один раз (Сілезький воєвода Міхал Гражинський був відзначений двічі)[5].
- ↑ а б Kodeks orderowy. Warszawa: Główna Księgarnia Wojskowa. 1939. с. 39—40.
- ↑ Dziennik Rozkazów Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 13 z 22 grudnia 1933 r., poz. 196.
- ↑ Piętnastolecie L. O. P. P. Warszawa: Wydawnictwo Zarządu Głównego Ligi Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej. 1938. с. 38.
- ↑ Piętnastolecie L. O. P. P. Warszawa: Wydawnictwo Zarządu Głównego Ligi Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej. 1938. с. 24—25.
- ↑ Otwarcie szkoły lotniczej LOPP w Bielsku na Śląsku. Nr 7. 1936: 190.
- Piętnastolecie L.O.P.P. Warszawa: Wydawnictwo Zarządu Głównego Ligi Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej. 1938.