Абруптивні приголосні
| МФА: Абруптивні приголосні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Затемнення вказує, що дана артикуляція вважається неможливою. |
Абрупти́вний приголосний (зімкнено-гортанний, закритогортанний, глоталізований, рекурсивний; від лат. abruptus — різкий, уривистий) — приголосний звук, що не є легеневим, а утворюється в гортані під дією повітря, стиснутого між зімкненою голосовою щілиною і ротовою змичкою. Ці звуки є фонемічними в небагатьох мовах світу. Наприклад, вони є в фонетичних інвентарях деяких кавказьких мов.
Абруптив характеризує зімкнення або зближення голосових зв'язок у кінцевій фазі артикуляції. Замкнута гортань швидко підіймається вгору, і стиснуте повітря утворює в ротовій порожнині тиск. Відтак настає гортанний прорив, який надає приголосному різкого забарвлення.
У таблиці символів Юнікод для абруптивів є спеціальний знак — modifier letter apostrophe (’) (U+02BC)[1][2].
- Абруптив // ВУЕ
- Кочерган, Михайло. Кочерган М.П. - Вступ до мовознавства. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ Lindau, Mona (1 квітня 1984). Phonetic differences in glottalic consonants. Journal of Phonetics. Т. 12, № 2. с. 147—155. doi:10.1016/S0095-4470(19)30861-7. ISSN 0095-4470. Процитовано 7 жовтня 2023.
- ↑ Nathan, Geoffrey S. (1998). The sounds of the world's languages. By Peter Ladefoged and Ian Maddieson. Language. 74 (2): 374—376. doi:10.1353/lan.1998.0168. JSTOR 417875. S2CID 143695404.
|
Це незавершена стаття з фонетики або фонології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
