Препозит священної спочивальні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Препозит священної опочивальні (лат. praepositus sacri cubiculi), «начальник священної спальні», «обер-камергер» — у пізній Римській імперії та ранній Візантії чиновник, який завідував особистими покоями імператора, як правило, євнух. Йому підпорядковувався прімікерій священної опочивальні (primicerius sacri cubiculi), що безпосередньо керував євнухами (лат. cubiculariiпостільничий) та іншими слугами, обслуговуючими імператора, castrensis (економ палацу), коміт священних одеж (comes sacrae vestis) та інші придворні служителі.

Опис посади

[ред. | ред. код]

У Західній Римській імперії посада препозита і штат придворних євнухів зберігалися до самого кінця її існування (у Римі знайдено надгробок постільничого Антемія, який помер в 471); при дворі остготського короля Теодоріха Великого також був Препозит священної опочивальні з готським ім'ям Трівімі.

У Східній Римської імперії в VI столітті замість «Препозит священної опочивальні» почав вживатися титул «Препозит священного палацу» (лат. praepositus sacri palatii) [1], потім - просто «препозит». Структура палацової адміністрації змінювалася, але Препозит священної опочивальні незмінно зберігав величезний вплив на імператора і брав участь не тільки в придворних справах, а й у політиці імперії, в церковних справах, іноді навіть командував військами.

Препозит міг виконувати свою посаду досить довго (наприклад, Євсевій у 337-361), іноді — довічно. Препозитів підозрювали у політичних вбивствах чи вони насправді їх здійснювали: Євсевій, Препозит при Констанції II нібито намагався чинити замах на життя його двоюрідного брата Юліана; Хрісафій намагався організувати вбивство Аттіли; за наказом імператора Гонорія Препозит Теренцій і прімікерій Арсак стратили Євхерія - сина Стилихона, який потрапив у немилість.

У суспільстві препозит, як і інші придворні євнухи, як правило, не був популярним, і багатьох з них було притягнуто до відповідальності та страчено. Євсевій був після смерті Констанція II страчений Юліаном Відступником; після смерті Федосія II загинув Хрісафій, Євтропій, якого імператор Аркадій зробив консулом, був страчений в тому ж році.

Препозит мав титул Ясний пан (vir illustris). У 422 діючі та відставні препозити прирівняні за своїм привілеям до префектів преторія (або префектів Риму та Константинополя) [2]. У відставці вони зазвичай вели мирне життя, придбавши будинок у Римі чи Константинополі і заміський маєток (як, наприклад, Препозит імператора Юліана — Евтерій, про якого з повагою відгукувався Амміан Марцеллін) [3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Dunlap JEThe Office of the grand Chamberlain in the Later Roman and Byzantine Empires / /Boak ER, Dunlap JETwo Studies in Later Roman and Byzantine Administration. New York - London, 1924, p. 165-324.
  • PLRE, Vol. II. p. 1263 ff.
  • Ringrose K.M. The Perfect Servant: Eunuchs and the Social Construction of Gender in Byzantium. Chicago: University of Chicago Press, 2003

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Титул «препозита священного палацу» носив Нарсес і один з його наступників , Смарагд, як свідчать кілька написів VI ст., виявлених в Італії.
  2. Codex Just . XII.5.1.
  3. Імператор Анастасій дозволив відставним препозитам носити офіційну сукню при поїздках у свої маєтки: «це виконає їх бажання і нікого не образить» (Codex Just. XII.5.5.)

Посилання

[ред. | ред. код]