Пресняков Максим Сергійович

Зовнішні відеофайли
	Програма «Будемо жити» №21 (31.01.2016р.)

Пресняков Максим Сергійович
Пресняков Максим Сергійович;
Капітан
Загальна інформація
Народження	22 травня 1986; Мошни, Черкаський район, Черкаська область, УРСР
Смерть	18 січня 2015 (28 років); Піски, Ясинуватський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт; Бої за Піски;
Командування
	командир роти
Нагороди та відзнаки
	Орден «Народний Герой України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пресняков.

Максим Сергійович Пресняков (22 травня 1986, Мошни, Черкаська область, Українська РСР — 18 січня 2015, Донецьк, Україна) — капітан Збройних сил України, командир роти 93-ї окремої механізованої бригади^[1], лицар Ордену «Народний Герой України» (посмертно)^[2].

Життєпис

Народився 22 травня 1986 року в селі Мошни Черкаського району Черкаської області. У 2003 році закінчив Мошнівську середню школу із Золотою медаллю^[3].

З 2003 року в Збройних Силах України. У 2007 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. Служив командиром розвідувального взводу 17-ї окремої гвардійської танкової бригади, потім – командиром розвідувальної роти 93-ї окремої механізованої бригади.

З липня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Загинув під час збройної агресії Росії проти України у боях під Пісками. 18 січня 2015 року група розвідників на чолі с капітаном Пресняковим виїхала на двох бойових машинах піхоти (БМП-2) на допомогу іншій групі, яка потрапила у засідку. По дорозі до місця бою, в районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області, розвідники потрапила у засідку. Перша БМП підірвалася на фугасі та була обстріляна з ручного протитанкового гранатомета. В ході бою водій-механік однієї з БМП був поранений та застряг у підбитій машині. Капітан Пресняков кинувся рятувати бойового побратима. Під час обстрілу офіцер загинув, намагаючись витягнути з епіцентру бою пораненого водія-механіка Едуарда Панченка.

21 січня 2015 року похований на кладовищі села Мошни.

Залишилися мати, батько та молодший брат.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)^[4].
Указом № 1 від 4 червня 2015 року нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)^[5].
Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
У травні 2015 року в селі Мошни на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Савченка, 39), де навчався Максим Пресняков, йому відкрито меморіальну дошку.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня^[6]^[7].

Примітки

↑ Завтра у Мошнах прощатимуться з Максимом Пресняковим, що загинув в Донецькому аеропорту
↑ 22 великих украинца удостоились звания «Народный Герой Украины»: среди них известные воины, медики и волонтеры. ФОТО
↑ НАШІ МЕДАЛІСТИ. moshny.edukit.ck.ua. Мошнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Архів оригіналу за 5 червня 2015.
↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Максим Пресняков. uaheroes.com. Народний Герой України. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube

Джерела

[1] Завтра у Мошнах прощатимуться з Максимом Пресняковим, що загинув в Донецькому аеропорту

[2] 22 великих украинца удостоились звания «Народный Герой Украины»: среди них известные воины, медики и волонтеры. ФОТО

[3] НАШІ МЕДАЛІСТИ. moshny.edukit.ck.ua. Мошнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Архів оригіналу за 5 червня 2015.

[4] Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[5] Максим Пресняков. uaheroes.com. Народний Герой України. Архів оригіналу за 18 січня 2022.

[6] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.

[7] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]