Перейти до вмісту

ПриватБанк

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»
ТипАкціонерне товариство
Ліцензія№ 22 від 05.10.2011 р.
ДіяльністьДержавний банк
СпеціалізаціяФінансові послуги
ДевізБеремо і робимо[1]
Засновано19 березня 1992
Головний офісУкраїна Україна, м. Дніпро,
вул. Набережна Перемоги, 50
(юридична адреса: Київ, вул. Грушевського, 1Д)[2]
Ключові особиМікаель Бьоркнерт
(Голова правління)[3]
Власний капітал▲ 74,351 млн грн (01.04.2023)[4]
Активи▲ 559272,9 млн грн (01.04.2023)
Чистий прибуток▼ 30,25 млрд грн. (01.02.2023)
Кількість співробітників25 300 (1.04.2017)[5]
Власник(и)Україна Уряд України (100 %)[6]
Дочірні банкиПриватБанк (Латвія)
АудиторErnst & Young
Сайтprivatbank.ua

ПриватБа́нк — найбільший за розмірами активів український банк і лідер роздрібного банківського ринку України, зареєстрований 19 березня 1992 року. Одним із перших запровадив в Україні сучасні цифрові банківські послуги та унікальні технологічні рішення, що дозволяють клієнтам користуватися більшістю послуг дистанційно через Приват24. Ініціатором створення, його першим головою правління був український бізнесмен та політик Сергій Тігіпко.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]
Приватбанк у Кропивницькому (2008)

АТ КБ «Приватбанк» — найбільший український універсальний комерційний банк, що здійснює свою діяльність на основі ліцензії Національного Банку України № 22 від 5 жовтня 2011 року, орієнтований на обслуговування приватних осіб і корпоративних клієнтів всіх форм власності, входить до переліку системних банків України, має один з найбільших обсягів капіталу і чистих активів. За оцінкою експертів журналів Euromoney і Global Finance у 1999 році АТ КБ «Приватбанк» був визнаний найкращим українським банком в номінації найкращих банків на ринках, що розвиваються. У банківській системі України «Приватбанк» належить до групи нових комерційних банків, так званих банків «другої хвилі», на відміну від державних банків першої хвилі. За восьмилітній період свого існування банк добився лідерських позицій на ринку банківських послуг України за рахунок збільшення частки ринку, підвищення ефективності діяльності, постійного підвищення надійності, збільшення конкурентоспроможності і комплексності надання банківських продуктів для своїх клієнтів. Досягти цього удалося спільною роботою згуртованого колективу банку на базі прогресивної системи менеджменту і передових банківських технологій.

«ПриватБанк» має другу за чисельністю мережу відділень і найбільшу мережу банкоматів і терміналів серед банків України. Станом на липень 2022 року в мережі працює понад 7 тис. банкоматів, 11 тис. платіжних терміналів та понад 250 тис. торговельних POS-терміналів. Національна мережа банківського обслуговування «ПриватБанку» має у своєму складі більше 1 200 відділень. Станом на квітень 2024 року в Україні працювало 1127 відділень «ПриватБанку»[7].

ПриватБанк — найбільший емітент і еквайр електронних платіжних засобів в Україні. Банку належить система грошових переказів PrivatMoney та найпопулярніші в Україні платіжні сервіси Приват24 та LiqPay.

«ПриватБанк» першим в Україні підключив платіжні сервіси Google Pay та Apple Pay[8].

«ПриватБанк» належить до системно важливих банків України. «ПриватБанку» частково[9] належить однойменний дочірній банк в Латвії, а також філії в Італії, Португалії та Кіпрі. За даними британського журналу The Banker, у 2016 році «ПриватБанк» посідав 16-те місце в рейтингу найбільших банків Центральної та Східної Європи та 627-ме в рейтингу тoп-1000 світових банків[10]. З моменту заснування і по 2016 рік банк входив у фінансово-промислову групу «Приват» українських олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.18 грудня 2016 року, через проблеми з платоспроможністю, була проведена націоналізація «ПриватБанку». Відтоді установа на 100 % перебуває у державній власності. Внаслідок вливання з Державного бюджету України величезних коштів в статутний капітал банку для підтримання його платоспроможності після націоналізації, установа у 2016 році зафіксувала збитки в розмірі 135 мільярдів гривень (61,5 % від розміру усіх її активів на кінець того року) — найбільші за усю історію банківської системи України[11]. Наступного року вливання продовжувалися хоч і в менших масштабах, збитки у 2017 сягнули майже 23 мільярдів гривень[12].

Кінцевою контролюючою стороною банку є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України.

Історія

[ред. | ред. код]
Головний офіс ПриватБанку у Дніпропетровську (2010)

«ПриватБанк» — один із перших приватних комерційних банків, заснованих в Україні. Рішення про його створення було ухвалено на засіданні засновників 7 лютого 1992 року[13].

19 березня 1992 року банк пройшов державну реєстрацію, Сергій Тігіпко був одним із засновників і першим головою Ради. Його було зареєстровано як комерційний банк у формі товариства з обмеженою відповідальністю. У 2000 році 6 липня було ухвалено рішення про реорганізацію банку з товариства з обмеженою відповідальністю в закрите акціонерне товариство. 4 вересня 2000 року було зареєстровано Статут Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Значною подією в українській банківській системі став запуск у 2001 році системи Приват24. Клієнти отримали змогу керувати своїми рахунками онлайн, здійснювати регулярні платежі, перекази коштів тощо.

У лютому 2002 року «ПриватБанк» випустив мільйонну пластикову картку.

У 2003 році система Western Union визнала «ПриватБанк» найкращим банком за якістю обслуговування клієнтів. Також банк отримав STP Excellence Award від Deutsche Bank, що підтвердило професіоналізм «ПриватБанку» в міжнародних розрахунках.

За рішенням акціонерів на засіданні 30 квітня 2009 року та відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»: було внесено зміни до Статуту банку, і тип банку було змінено на публічне акціонерне товариство. Крім того, назву банку було змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Ці зміни набрали чинності 21 липня 2009 року.

На початок 2015 року «ПриватБанк» був лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з українським капіталом. Стратегія банку спрямовувалася на перехід від обслуговування у відділеннях банку до ідеології навчання клієнтів використанню дистанційних інструментів банківського обслуговування. У 2015 році MasterCard назвала «ПриватБанк» найбільшим банком у Східній Європі за кількістю емітованих карток Maestro/MasterCard. Станом на кінець 2014 року в обігу знаходилось понад 30 мільйонів таких карток «ПриватБанку». Також «ПриватБанк» посідає перше місце в регіоні за еквайрингом цих карток, забезпечуючи їх прийом у понад 76 тис. торгових точках[14].

25 квітня 2017 року міжнародне рейтингове агентство S&P повідомило про підвищення кредитних рейтингів «ПриватБанку» з «SD» до «ССС+/С», та зазначило прогноз за рейтингами банку— «стабільний». За даними S&P, підвищення рейтингу пов'язане з успішним завершенням банком та урядом України процесу докапіталізації, а також тим, що «ПриватБанк» обслуговує свої зобов'язання вчасно та в повному обсязі. Прогноз «стабільний» відображає очікування агентства щодо того, що уряд надасть підтримку нещодавно націоналізованому банку[15].

4 липня 2018 року «ПриватБанк» (Київ) і компанія UnionPay International (КНР) підписали меморандум про стратегічне партнерство. UnionPay International (UPI) є дочірньою компанією China UnionPay, національної платіжної системи Китаю і найбільшої міжнародної платіжної системи у світі за обсягом операцій і випущених платіжних карток. Україна стане 170 країною світу, в якій розвиватиметься сервіс обслуговування карток UnionPay. Як повідомив П.Крумханзл (Голова правління «ПриватБанку»), на першому етапі «ПриватБанк» у рамках співпраці з UnionPay розглядає можливість запуску в 2019 році обслуговування карток платіжної системи UnionPay International у банкоматах і платіжних терміналах банку. Крім того, банк та UnionPay планують розробку спільних інноваційних платіжних продуктів[16].

Націоналізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Націоналізація ПриватБанку
ПриватБанк у Києві на вул. Предславинській (2008)

З метою недопущення дестабілізації фінансової системи України, забезпечення захисту прав вкладників та враховуючи системну важливість «ПриватБанку» 21 грудня 2016 року держава провела націоналізацію, набувши права власності на 100 % акцій банку з урахуванням рішення РНБО від 18 грудня 2016 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки України в економічній сфері та захисту інтересів вкладників», введеного в дію Указом Президента України № 560/2016 від 18 грудня 2016 року.

Сьогодні держава — єдиний акціонер банку, якому належить 100 % акцій статутного капіталу. Функції з управління корпоративними правами держави в банку здійснює Кабінет Міністрів України, який також виконує функції вищого органу банку.

У травні 2021 року Банк Англії визнав рішення НБУ щодо націоналізації «ПриватБанку»[17].

15 листопада 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про незаконність націоналізації «ПриватБанку». Провадження у справі про оскарження рішення закрили[18].

27 листопада 2023 року Господарський суд Києва постановив, що «ПриватБанк» не буде повернутий колишнім власникам після спроби ексакціонера Геннадія Боголюбова подати позов до суду. Суд послався на закони, які унеможливлюють скасування державного придбання банку в 2016 році[19].

Збої в роботі

[ред. | ред. код]

2022

[ред. | ред. код]
Докладніше: Кібератаки на українські державні сайти (2022)

15 лютого 2022 року, в результаті масованої кібератаки кілька годин не працювали сайти «ПриватБанку» та «Ощадбанку», сайт МВС України та низка інших сайтів[20][21].

2023

[ред. | ред. код]

30 серпня, за повідомленням співзасновника monobank Олега Гороховського, у роботі системи платежів «ПриватБанку» стався збій, який спричинив масові повернення переказів з карток та оплат у магазинах[22].

12 грудня масштабний збій сервісів компанії Київстар частково вплинув на роботу деяких терміналів та банкоматів «ПриватБанку»[23].

Розслідування та судові розгляди

[ред. | ред. код]

Зловживання попередніх власників

[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, за даними видання «Дзеркало тижня», левова частка кредитів, виданих банком, йшла на фінансування бізнесу групи «Приват» в Дніпропетровській області та на Кіпрі. Фактично, банк виступав своєрідним «пилососом» для залучення ресурсів у бізнеси його співвласників (так зване «Інсайдерське кредитування»). Це підсилювало монополізацію та олігархізацію української економіки, а також збільшувало ймовірність банкрутства установи, оскільки її доля потрапляла у залежність лише від 2-3 осіб[24][25].

За даними видання «Наші гроші», влітку 2014 року «ПриватБанк» вивів закордон сумнівними шляхами 1,8 млрд доларів США, що вплинуло на обвал курсу гривні[26][27]. В серпні 2016 повідомлялося про розслідування цих зловживань ОГП, який зазначив що йдеться про кошти видані Нацбанком для рефінансування «ПриватБанку». В разі доведення цих підозр банку загрожуватимуть багатомільярдні штрафи[28].

У жовтні 2017 року, зі слів посадовців НБУ, задля відшкодування частини збитків завданих державі ПБ мав виставити на продаж непрофільні для себе активи: «Буковель», будівлю телеканалу «1+1» в Києві і літаки авіакомпанії МАУ[29].

Генпрокуратура, НАБУ та САП розслідують кілька справ, пов'язаних з «ПриватБанком»[30].

Згідно з меморандумом з Міжнародним валютним фондом, до середини вересня 2017 року має завершитися forensic-аудит компанією Kroll (розслідування економічних операцій) для визначення, чи мали місце правопорушення або неналежна банківська практика в період до націоналізації «ПриватБанку»[31].

23 листопада 2018 року Високий суд Лондона вирішив не розглядати справу за позовом націоналізованого «ПриватБанку» до колишніх співвласників — Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, причиною стало те, що Британія не є має юрисдикції на розгляд справи[32].

Спроба скасування націоналізації і дії попередніх власників

[ред. | ред. код]

17 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва скасував націоналізацію «ПриватБанку», НБУ буде оскаржувати[33] 19 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва ухвалив ще одне рішення на користь Ігоря Коломойського у справі про націоналізацію «ПриватБанку». Зокрема суд скасував ключове рішення Національного банку щодо визначення переліку пов'язаних з «ПриватБанком» осіб[34].

15 жовтня 2019 року банк отримав перемогу в Апеляційному суді Англії та Уельсу проти Коломойського та Боголюбова, згідно з рішенням суду всесвітній арешт активів олігархів буде збережено. Окрім того, судом встановлено, що банк має право вимагати повного відшкодування 1,9 млрд $ (з відсотками— 3 млрд $), як було заявлено у вимогах[35].

13 червня 2023 року, Високий суд Лондона почав розгляд позову «ПриватБанку» проти колишніх власників Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Їх звинувачують у незаконному виведенні $1,9 млрд з тепер вже державного банку. Справа триватиме близько 14 тижнів, з двомісячною перервою в серпні і вересні. За цей час будуть заслухані свідки та розглянуті докази обох сторін. Завершення розгляду справи у лондонському суді очікується у листопаді 2023 року, а саме рішення Високим судом Лондона Англії буде опубліковано вже у 2024 році. Суд видав наказ про всесвітній арешт активів на підставі наданих банком детальних доказів того, що Коломойський та Боголюбов вивели $1,9 млрд шляхом низки шахрайських транзакцій, за допомогою мережі підконтрольних їм компаній[36].

Незаконна схема привласнення коштів

[ред. | ред. код]

18 грудня 2019 року «ПриватБанк» подав позов в Ізраїлі щодо шахрайських дій, серед інших, проти його колишніх власників, олігархів-мільярдерів, Коломойського та Боголюбова. Банк заявив, що відповідачі реалізували незаконну схему привласнення щонайменше $600 млн, що були незаконно виведені з «ПриватБанку» у період з 2007 по 2011 роки та розміщені на банківському рахунку одного з найбільших банків Ізраїлю — Ізраїльського Банку Дисконт (Israel Discount Bank)[37].

22 лютого 2021 року, в Борисполі під час операції МВС було посаджено рейс з Дніпра, на борту якого був колишній перший заступник голови правління банку Володимир Яценко, співвласник компанії Фінтех Бенд (розробник онлайн-банку Monobank[38]). За часи роботи в «ПриватБанку» до націоналізації, Яценко відповідав за корпоративний VIP-бізнес. НАБУ видала підозру «колишньому заступнику голови правління банку», при цьому не називаючи його імені[39]. За даними ОГП, підозрюваний отримав інформацію про планування щодо підозри і хотів втекти до Відня[40].

22 лютого 2021 року прокуратура видала підозру трьом колишнім керівникам «ПриватБанку»[41].

28 травня 2023 року, Окружний суд міста Тель-Авіву визнав, що не має юрисдикції для розгляду позову «ПриватБанку» проти колишніх акціонерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова[42].

Повторна спроба скасування націоналізації «ПриватБанку»

[ред. | ред. код]

7 травня 2024 року Господарський суд міста Києва закрив провадження у справі про визнання недійсною націоналізації «ПриватБанку». Справа стосувалася вимоги визнати недійсними договори купівлі-продажу «ПриватБанку», за якими держава отримала 100 % акцій банку, та повернути їх колишнім акціонерам. Позов подали колишні власники банку Ігор Коломойський та кіпрська компанія Triantal Investments Ltd до Національного банку України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, «ПриватБанку», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб[43][44].

Клієнти

[ред. | ред. код]
Картка «Універсальна» від ПриватБанку

Переважна частина корпоративних клієнтів — це підприємства малого та середнього бізнесу. Особлива увага приділяється обслуговуванню мережевих корпорацій.

Тих, хто хоча б раз у житті користувався послугами «ПриватБанку», уже понад 25 млн — половина всіх користувачів банківських послуг в Україні. Постійно користуються послугами «ПриватБанку» майже 19 млн українців, а клієнтів диджитал-банку Приват24 нині понад 15 млн.

Галузева характеристика клієнтської бази банку свідчить, що велику частину становлять торгові та комерційні підприємства. Значна частка серед корпоративних клієнтів — підприємства харчової, транспортної, сільськогосподарської та будівельної галузей.

Інновації

[ред. | ред. код]

«ПриватБанк» відомий своїми інноваціями. Так, ще у 1999 році банк запустив SMS-банкінг, а у 2000 році запровадив динамічні одноразові ОТР-паролі з SMS через прив'язування картки до номера мобільного телефону.

У 2001 році «ПриватБанк» запустив систему електронного банкінгу Приват24. Станом на червень 2022 року Інтернет-банком Приват24 користуються більше 15 млн осіб.

А в 2002 році банк запровадив електронний документообіг.

Згодом «ПриватБанк» першим у світі запровадив Р2Р-перекази між картками в Інтернеті та розпочав масову емісію карток миттєвого випуску.

З 2004 року «ПриватБанк» почав здійснювати міжнародні грошові перекази в Україну з використанням платіжної системи PrivatMoney.

У 2008 році «ПриватБанк» створив перший у Східній Європі додаток для iPhone — iPay, а в 2010-му — запустив мобільні платіжні термінали.

2012 рік став роком запровадження безконтактного отримання готівки через банкомати за допомогою смартфона та QR-коду. А вже у 2015 році «ПриватБанк» запустив технологію миттєвої оплати через QR-код.

У 2016 році Visa та «ПриватБанк» оголосили про запуск в Україні Visa Token Service, що замінює конфіденційну інформацію про платіжну картку на унікальний цифровий ідентифікатор — токен.

Наступні ж два роки стали щасливими для власників смартфонів: у 2017 році «ПриватБанк» привів в Україну Android Pay (зараз Google Pay), а в 2018 році[45] — Apple Pay.

2019 рік відзначився в історії інновацій оновленим Приват24. Окрім того, вперше в Україні клієнтам банку стала доступна технологія FacePay24 — оплата обличчям. Також банк реалізував низку цифрових сервісів:

  • чайові через POS-термінал;
  • поліси ОСЦПВ — автоцивілка в Приват24;
  • віртуальна картка та диджитал-скіни в Приват24;
  • PrivatPay — новий метод оплати в Інтернеті.

У 2020 році «ПриватБанк» запустив послугу «Гроші на касі» — отримання готівки на касах магазинів. Також в банку з'явилися перші в Україні біометричні POS-термінали.

Окрім того, клієнтам стали доступні державні послуги:

  • укладання договорів на газопостачання з «Нафтогазом» через Приват24;
  • підтвердження особи та відкриття рахунку в «ПриватБанку» за допомогою цифрових документів у додатку «Дія».

У 2021 році «ПриватБанк» відкрив перший в Україні Concept Store — повністю цифровий банківський офіс у Києві, який неформально називають відділенням майбутнього.

Основні фінансові показники

[ред. | ред. код]

За офіційними даними Національного банку України за 2021 рік «ПриватБанк» отримав прибуток у розмірі 35,050 млрд грн. За 1 півріччя 2023 року «ПриватБанк» отримав 29,75 млрд грн чистого прибутку[46].

В 2023 році «ПриватБанк» заробив 37,76 млрд грн чистого прибутку протягом 2023 року, що на 7,6 млрд грн більше за результат 2022 року[47].

Нижче наведено інформацію про власний капітал, активи та чистий прибуток банку за останні 15 років. Детальну інформацію про фінансові показники можна знайти на сайті банку в розділі «Про банк» → «Фінансова звітність».

Рік Власний капітал, млрд грн.
(на кінець року) 		Загальні активи, млрд грн.
(на кінець року) 		Чистий прибуток, млн грн.
(за рік)
2023
2022 30 250[48]
2021 376,577 35 050
2020 334,570 24 302,000
2019 281,637 32 609,000
2018 256,100 12 520,000[49]
2017 25,607 259,061 - 22 965,913
2016 12,664 220,017 - 135 928,838
2015 27,487 264,886 216,121
2014 22,696 204,585 749,036
2013 20,311 214,490 1 873,391
2012 18,300 172,428 1 532,760
2011 16,746 145,118 1 425,816
2010 11,879 113,437 1 370,179
2009 10,270 86,066 1 050,489
2008 8,195 80,165 1 291,776
2007 5,388 56,211 1 534,162
2006 3,288 33,777 506,208
2005 2,272 22,058 475,654
2004 1,465 14,713 164,842
2003 0,955 9,842 60,549
2002 0,549 6,811 150,879

Штрафи

[ред. | ред. код]

У листопаді 2024 року Національний банк України оштрафував АТ КБ «ПриватБанк» на 10 млн грн за неналежну перевірку клієнтів, зокрема тих, ризик ділових відносин з якими є високим. Ще банк отримав письмове застереження за порушення вимог до внутрішніх документів з питань ПВК/ФТ, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками; неналежну перевірку клієнтів, які є політично значущими особами, або пов'язаними з ними, у тому числі членів їх сімей[50][51].

Структура власності

[ред. | ред. код]

Структура власності

На 1 січня 2022 року акціонерами банку є (за кінцевою сукупною часткою):

Власник акцій Відсоток акцій
Держава в особі Кабінету Міністрів України 100 %

Керівництво банку

[ред. | ред. код]

Колегіальним виконавчим органом банку, який здійснює поточне управління діяльністю банку, є Правління. Голову та членів Правління банку призначає Наглядова рада строком не більш як на 5 років. У банку створено та фінкціонує 11 Комітетів Правління:

  • Бюджетний комітет
  • Комітет з питань комплаєнсу та фінансової безпеки
  • Комітет з питань управління активами та пасивами
  • Комітет з питань продуктів та тарифів
  • Трансформаційний комітет
  • Комітет з управління операційними ризиками та інформаційною безпекою
  • Кредитний комітет
  • Маркетинговий та PR-комітет
  • Тендерний комітет
  • Технологічний комітет
  • Комітет з питань управління непрацюючими активами

Діяльністю Правління банку керує Голова Правління банку — Герхард Бьош. Голова Наглядової ради — Шерон Іскі.

Правління

[ред. | ред. код]
  • Мікаель Бьоркнерт — Голова Правління «ПриватБанку».
  • Ганна Самаріна — Заступник Голови Правління (з питань фінансів).
  • Лариса Чернишова — Заступник Голови Правління (з питань управління ризиками).
  • Марюс Качмарек — Заступник Голови Правління банку (з операційних питань).
  • Дмитро Мусієнко — Член Правління (з питань роздрібного бізнесу).
  • Євген Заіграєв — Член Правління (з питань малого і середнього бізнесу).
  • Антон Разумний — Член Правління (з питань комплаєнсу).
  • Солвіта Деглава — Член Правління (з питань реорганізації та проблемних активів).

Наглядова Рада

[ред. | ред. код]
  • Шерон Іскі — Голова Наглядової ради, член Комітету з питань корпоративного управління, винагород та призначень (незалежний член).
  • Артем Шевальов — заступник Голови Наглядової ради, член Комітету з питань технологій, даних та інновацій, член Комітету з питань стратегії та трансформації (представник держави від Кабінету Міністрів України).
  • Еран Кляйн — член Наглядової ради, Голова Комітету з питань ризиків Наглядової ради, член Комітету з питань аудиту, член Комітету з питань технологій, даних та інновацій (незалежний член).
  • Юлія Мецгер — член Наглядової ради, член Комітету з питань корпоративного управління, винагород та призначень, член Комітету з питань ризиків, член Комітету з питань стратегії і трансформації (представник держави від Президента України).
  • Сергій Олексієнко — член Наглядової ради, член Комітету з питань стратегії та трансформації, член Комітету з питань технологій, даних та інновацій, член Комітету з питань корпоративного управління, винагород та призначень (представник держави від Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності).
  • Роман Сульжик — член Наглядової ради, Голова Комітету з питань технологій, даних та інновацій Наглядової ради, член Комітету з питань ризиків, член Комітету з питань стратегії і трансформації (незалежний член).
  • Ольга Томаш — член Наглядової ради, Голова Комітету з питань корпоративного управління, винагород і призначень Наглядової ради, член Комітету з питань аудиту, член Комітету з питань стратегії і трансформації (незалежний член).
  • Надір Шейх — член Наглядової ради, Голова Комітету з питань аудиту Наглядової ради, член Комітету з питань корпоративного управління, винагород і призначень, член Комітету з питань ризиків (незалежний член).
  • Себастіан Шьонайх-Каролат — член Наглядової ради, Голова Комітету з питань стратегії і трансформації Наглядової ради, член Комітету з питань аудиту, член Комітету з питань ризиків (незалежний член).

Міжнародна група

[ред. | ред. код]

«ПриватБанку» належить однойменний дочірній банк в Латвії, філії в Італії, Португалії, Кіпрі та представництва у Китаї, Казахстані, Іспанії і Великій Британії[52]. Раніше в групу входили дочірні банки в Росії та Грузії (див. Москомприватбанк та ПриватБанк (Грузія)), які були продані в 2014 та 2015 роках відповідно.

10 серпня 2016 року повідомлялося про початок процедури закриття Центробанком Італії філії «ПриватБанку» у цій країні через звинувачення у відмиванні грошей[53].

31 жовтня 2016 року Центральний банк Кіпру оштрафував на більш ніж 1,5 млн євро філію «ПриватБанку» у цій країні знову ж таки через звинувачення у відмиванні грошей. Цей штраф став найбільшим в історії Кіпру застосованим Центральним банком щодо комерційного банку за недотримання правил боротьби з відмиванням грошей[54].

Див. також

[ред. | ред. код]
ПриватБанк
у соціальних мережах
ПриватБанк на сайті Facebook
ПриватБанк на сайті Twitter
ПриватБанк на сайті YouTube
ПриватБанк на сайті Instagram
ПриватБанк на сайті TikTok
ПриватБанк на сайті LinkedIn

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Про Банк. privatbank.ua (укр.). Процитовано 27 грудня 2020.
  2. ↑ ПриватБанк змінив юридичну прописку [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] // privatbank.ua, 24 квітня 2017
  3. ↑ Наглядова рада ПриватБанку обрала нового голову правління. PaySpace Magazine (укр.). Процитовано 9 жовтня 2024.
  4. ↑ Банк АТ КБ "ПриватБанк". Національний банк України (укр.). Процитовано 20 травня 2023.
  5. ↑ ПриватБанк закінчив І квартал з прибутком 2,5 млрд грн // mind.ua, 11.05.2017
  6. ↑ Структура власності ПАТ «Приватбанк» bank.gov.ua
  7. ↑ Гетманцев пояснив, чому Приват і Ощад закривають відділення по країні. 20.04.2024
  8. ↑ ПриватБанк першим в Україні підключить Apple Pay — Фінансовий клуб. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  9. ↑ Почему Украине досталось меньше половины Приватбанка Латвия. LB.ua. Процитовано 13 серпня 2019.
  10. ↑ ПриватБанк увійшов у топ-25 найбільших банків Центральної та Східної Європи [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] privatbank.ua, 14 липня 2016
  11. ↑ ПриватБанк став найбільш збитковим за всю історію банківської системи Еспресо TV, 9.02.2017
  12. ↑ Джерело: НБУ, станом на 01.01.2018 bank.gov.ua, процитовано: 19.04.2018
  13. ↑ ПриватБанк. LIGA. Процитовано 16 лютого 2020.
  14. ↑ ПриватБанк має найбільшу у Східній Європі кількість карток MasterCard® і Maestro® в обігу за результатами 2014 року[недоступне посилання з липня 2019] // ПриватБанк, 20.04.2015
  15. ↑ S&P підвищило кредитний рейтинг ПриватБанку // espresso.tv', 26.04.2017
  16. ↑ InterFax-Україна. ПриватБанк і UnionPay International домовилися про стратегічне партнерство (ua) . Процитовано 5 липня 2018.
  17. ↑ Банк Англії визнав процедуру націоналізації ПриватБанку у 2016 році. РБК-Украина (рос.). Процитовано 14 травня 2021.
  18. ↑ Суд скасував рішення про незаконність націоналізації ПриватБанку. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 15 листопада 2023.
  19. ↑ https://www.facebook.com/UNNews (27 листопада 2023). Суд підтвердив, що ПриватБанк не повернуть колишнім власникам | УНН. unn.ua (укр.). Процитовано 27 листопада 2023.
  20. ↑ Сайти банків та міністерства зазнали небувалої за потужністю кібератаки, УП, 15 лютого 2022
  21. ↑ США готові допомогти Україні в розслідуванні масштабної кібератаки — ЗМІ, УП, 15 лютого 2022
  22. ↑ Масштабний збій у ПриватБанку: monobank повідомив про проблеми через колег. 30.08.2023, 21:22:05
  23. ↑ У «ПриватБанку» розповіли, як збій «Київстару» впливає на роботу деяких терміналів та банкоматів. // Автор: Денис Булавін. 12.12.2023, 11:40
  24. ↑ Левову частку кредитів Приватбанку видано структурам «Привату» в Дніпропетровській області та на Кіпрі // Дзеркало тижня, 4 квітня 2015
  25. ↑ Чого чекати від ПриватБанку // forbes.net.ua, 8 квітня 2015
  26. ↑ Нацбанк не помітив мільярдів «Привату» nashigroshi.org, 5 лютого 2015
  27. ↑ «Прокладки», через які з «Приватбанку» за три місяці вивели $1,8 мільярда // nashigroshi.org, 5 лютого 2015
  28. ↑ ГПУ розслідує мільярдні розкрадання в Приватбанку // korrespondent.net, 8 серпня 2016
  29. ↑ Приватбанк має продати «Буковель», будівлю «1+1», літаки МАУ — НБУ. www.epravda.com.ua. Українська правда. 9 жовтня 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.
  30. ↑ ГПУ и НАБУ взялись за Приватбанк. Арестовано имущество, готовятся подозрения // epravda.com.ua, 03.07.2017
  31. ↑ Ernst&Young подтвердило низкое качество кредитного портфеля ПриватБанка[недоступне посилання з липня 2019] // Interfax.com.ua, 26.06.2017
  32. ↑ Чому Високий суд Лондона відмовив ПриватБанку в розгляді справи Коломойського? 23.11.2018
  33. ↑ Суд задовольнив позов Коломойського у справі про націоналізацію ПриватБанку. НБУ оскаржить рішення. Громадське телебачення. 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  34. ↑ Суд ухвалив ще одне рішення щодо націоналізації ПриватБанку на користь Коломойського. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  35. ↑ “ПриватБанк” виграв апеляцію у Коломойського в Лондонському суді. Новинарня (укр.). 15 жовтня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  36. ↑ У Лондоні будуть судити Коломойського та Боголюбова: коли оголосят вирок. // Автор: Максим Красіков. 13.06.2023, 23:10
  37. ↑ Незважаючи на відмову в юрисдикції, ізраїльський суд підтвердив, що ПриватБанк має достатню для судового розгляду справу щодо шахрайський дій на суму 600 млн дол. США проти пана Коломойського та пана Боголюбова. 02.06.2023
  38. ↑ Справа ПриватБанку: в "Борисполі" посадили літак, проходить спецоперація. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  39. ↑ Справа Приватбанку. Що відомо про спецоперацію в "Борисполі". РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  40. ↑ Справа ПриватБанку: фігурант хотів втекти до Австрії, був "злив" інформації. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  41. ↑ Справа "ПриватБанку": трьом екс-менеджерам повідомили про підозру. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  42. ↑ Суд в Ізраїлі відмовився розглядати позов «Приватбанку» проти Коломойського і Боголюбова на $600 мільйонів (оновлено). 02.06.2023, 14:02
  43. ↑ Суд закрив справу за позовом Коломойського про повернення акцій «ПриватБанку». Автор: Андрій Стець, 07.05.2024, 21:46
  44. ↑ Суд закрив справу за позовом Коломойського щодо націоналізації ПриватБанку. 07.05.2024
  45. ↑ Как продвигали Apple Pay с момента анонса(рос.)
  46. ↑ «Приват24» тимчасово не працюватиме у ніч проти 3 вересня: яка причина. 02.09.2023, 20:20
  47. ↑ PrivatBank_insider. Telegram. Процитовано 24 січня 2024.
  48. ↑ Прибуток ПриватБанку за 2022 рік впав до 30 млрд гривень. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  49. ↑ Державний ПриватБанк отримав рекордний прибуток. РБК-Украина (рос.). Процитовано 9 жовтня 2019.
  50. ↑ Національний банк у листопаді застосував до трьох банків та двох небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення у сфері фінмоніторингу. 06.12.2024, 18:15
  51. ↑ НБУ оштрафував Приватбанк на 10 млн грн за порушення правил фінмоніторингу. 06.12.2024, 21:30
  52. ↑ Виїжджаючим за кордон // privatbank.ua, 22.07.2016
  53. ↑ В Італії філію ПриватБанку звинуватили у відмиванні грошей // korrespondent.net, 10 серпня 2016
  54. ↑ Кіпрський PrivatBank оштрафований за «брудні гроші» // finance.ua, 01.11.2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ПриватБанк
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ПриватБанк&oldid=44101010