Прийдан Іван Харитонович
Прийдан Іван Харитонович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 12 вересня 1919 Нехвороща | |||
Смерть | 11 грудня 2002 (83 роки) | |||
Львів, Україна | ||||
Країна | УНР Українська Радянська Соціалістична Республіка СРСР Україна | |||
Навчання | Харківське державне художнє училище (1939) і Харківський художній інститут (1951) | |||
Вчитель | Касіян Василь Ілліч, Шавикін Дмитро Миколайович, Бесєдін Сергій Фотійович, Томенко Григорій Олексійович і Карась Йосип Ілліч | |||
Діяльність | художник, викладач | |||
Відомі учні | Барабаш Михайло Федорович, Безушко Валерій Григорович, Іванов Сергій Ілліч, Клещар Геннадій Анатолійович, Лайтарук Андрій Прохорович і Бурлака Валерій Сергійович | |||
Працівник | Український поліграфічний інститут | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Іван Харитонович Прийдан (12 вересня 1919, Нехвороща — 11 грудня 2002, Львів) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1962 року[1].
Народився 12 вересня 1919 року в селі Нехворощі (нині Полтавський район Полтавської області, Україна). 1939 року закінчив Харківський художній технікум. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (28 квітня 1945), орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[2]. 1951 року закінчив Харківський художній інститут, де навчався у Василя Касіяна, Дмитра Шавикіна, Сергія Бесєдіна, Григорія Томенка, Йосипа Карася. Був членом КПРС.
Упродовж 1969—1985 років викладав в Українському поліграфічному інституті у Львові[1]. Серед учнів: Михайло Барабаш, Валерій Безушко, Сергій Іванов, Юрій Затьора, Геннадій Клещар, Андрій Лайтарук, Лариса Лукаш. Мешкав у Львові в будинку на вулиці Таджицькій, № 9, квартира № 24. Помер у Львові 11 грудня 2002 року[1].
Працював у галузі станкового живопису та станкової графіки. Серед робіт:
- «Відкриття пам'ятника Володимиру Леніну у Львові» (1954);
- «На варті Жовтня» (1967);
- графічні серії
- «Колгоспні будні» (1959);
- «Зимовий Львів» (1960—1963);
- «Рибалки» (1960—1963).
- «Верховино, мати моя» (1960);
- «Щоб лани широкополі» (1969);
- «Шевченко повертається із заслання» (1970);
- «Реквієм» (1972).
Брав участь у республіканських виставках з 1960 року.
Окремі роботи художника зберігаються у Львівському історичному музеї, Національному музеї у Львові[1].
- ↑ а б в г В. М. Ханко. Прийдан Іван Харитонович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Прийдан Иван Харитонович / Память народа. (рос.)
- Прийдан Іван Харитонович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 376.
- Народились 12 вересня
- Народились 1919
- Уродженці Нехворощі (Полтавський район)
- Померли 11 грудня
- Померли 2002
- Померли у Львові
- Випускники Харківського художнього училища
- Випускники Харківського художнього інституту
- Викладачі Української академії друкарства
- Члени Національної спілки художників України
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Уродженці Костянтиноградського повіту
- Радянські військовики Другої світової війни
- Українські живописці
- Радянські художники
- Українські графіки
- Радянські графіки
- Радянські педагоги