Перейти до вмісту

Прилісненська сільська громада

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Прилісненська сільська територіальна громада
Основні дані
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьВолинська область
РайонКамінь-Каширський
Код КАТОТТГUA07040070000058434
Утворена26 липня 2016 року
Адмін. центрПрилісне
Територія та населення
Площа391,46 км²
Населення5746 осіб (2018)
Густота14,68 осіб/км²
Населені пункти
Села11
Органи влади
РадаПрилісненська сільська рада
Вебсторінкаhttps://prylisnenska-gromada.gov.ua/
Голова громадиІгор Ілліч Терещенко

Мапа

Прилісненська сільська територіальна громада — територіальна громада в Україні, в Камінь-Каширському районі Волинської області. Адміністративний центр — село Прилісне.

Площа громади — 391,46 км², населення — 5746 мешканців (2018).[1]

Утворена 26 липня 2016 року шляхом об'єднання Галузійської, Городоцької, Карасинської, Лишнівської, Прилісненської та Серхівської сільських рад Маневицького району[2].

Перспективним планом формування громад Волинської області від 2020 року передбачено приєднання до складу громади Новочервищанської та Тоболівської сільських рад Камінь-Каширського району.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Маневицького району, громада увійла до складу Камінь-Каширського району[3].

Населені пункти

[ред. | ред. код]

До складу громади входять 11 сіл: Галузія, Городок, Замостя, Карасин, Лишнівка, Нові Червища, Прилісне, Рудка-Червинська, Серхів, Старі Червища та Тоболи.

Географія

[ред. | ред. код]

Водойми на території, підпорядкованій громаді: озеро Глинське.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Станом на 2017 рік в підпорядкуванні громади перебували 7 фельдшерсько-акушерських пунктів, поліклініка, станція швидкої медичної допомоги, 7 шкіл, дитячий садок та 7 закладів культури.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://decentralization.gov.ua/newgromada?area_id=2
  2. ВВРУ, 2017, № 25, стор. 47
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

[ред. | ред. код]