Перейти до вмісту

Приморська АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Приморська атомна електростанція (рос. Приморская АЭС, ПАЭС) — проектована атомна електростанція в Приморському краї Росії, поблизу міста Арсеньєв. Електростанція призначена для забезпечення електроенергією планованого алюмінієвого заводу «Русал» і включена до федеральної програми з атомної енергетики з 2010 року. План будівництва тут АЕС існує ще з 1980-х років. Однак у 2012 році планування будівництва було призупинено.

Історія та технічна інформація

[ред. | ред. код]

Початки

[ред. | ред. код]

Ще в кінці 1980-х років на сході Росії планувалося розмістити перші морські атомні електростанції. У результаті в 1988 році вперше було оголошено про перспективу будівництва атомної електростанції в Приморському краї.[1][2] У 1992 році атомна електростанція була включена в програму будівництва після 2010 року з перспективою будівництва двох перспективних блоків ВВЕР-640.[3] На додаток до цього розташування також розглядалося розташування в Хабаровському краї - Далекосхідна атомна електростанція. Конфігурація силових установок була однаковою, тому вони планувалися одночасно. Проте в якості еталонної використовувалася атомна Далекосхідна електростанція.[4] Однак проблемою виявилася оцінка відповідного місця, яке має бути доступним і водночас придатним для будівництва ядерної установки. У той час як майданчик на річці Амгунь був доступний для Далекосхідної АЕС з 1989 року, оцінка Приморської АЕС виявилася більш складною.[5]

Після розпаду СРСР

[ред. | ред. код]

У 1995 році з федерального державного бюджету були виділені кошти на ТЕО обох електростанцій. Однак у 1998 році обставини змінилися, тому дослідження для АЕС на Далекому Сході було припинено і продовжувалось лише дослідження для АЕС у Примор'ї. Проте саме дослідження пройшло успішно, оскільки вдалося знайти підходящу ділянку для АЕС поблизу міста Арсеньєв. Для реалізації проекту намагалися залучити приватні компанії. Однак існував також регіональний опір цій роботі, який був здебільшого чорнобильським синдромом, спричиненим аварією на Чорнобильському реакторі 1986 року. Атомна електростанція ніколи не задумувалася як основне вирішення енергетичних проблем регіону, а лише як довгострокове доповнення до енергетичного балансу.[6]

Крім Росії, в отриманні енергії з електростанції потужністю 1300 МВт також були зацікавлені Китай і Південна Корея. Результатом цього стало планування нової лінії високої напруги 500 кВ довжиною 1800 км до міста Шеньян на півночі Китаю, яка продовжується через Північну Корею до столиці Південної Кореї Сеула. Вартість будівництва лінії оцінюється приблизно в 1,5 мільярда доларів, при цьому Китай і Південна Корея також хочуть розділити витрати, але не Північна Корея. Із запровадженням нової програми будівництва Міністерством атомної енергетики Російської Федерації в 2001 році Приморська атомна електростанція з того часу була запланована як двоблокова, рівна чотирьом блокам ВВЕР-640. Проект також перенесли на період 2010-2020 років. Однак Мінатом не мав головних пріоритетів для перегонів, тому планування було сповільнене.[7][8][9]

Зупинка проекту

[ред. | ред. код]

22 лютого 2008 року для Приморської атомної електростанції було обіцяно будівництво двоблокової електростанції з реакторами ВБЕР-300 потужністю 300 МВт, кожен з яких має бути введений в експлуатацію між 2016 і 2020 роками. Подібним чином у 2007 році велися переговори з виробником алюмінію «Русал» про будівництво чотириблокової електростанції загальною потужністю 4000 МВт у рамках будівництва нового алюмінієвого заводу в регіоні. Більше третини енергії для алюмінієвого заводу мали брати з АЕС.[10] У рамках цього плани були змінені в 2009 році, і було вирішено побудувати два ВВЕР-1200/501.[11] Арсеньєв все ще є кращим місцем для електростанції. Однак у 2012 році проектування об’єкта було призупинено.

Новий проект

[ред. | ред. код]

У серпні 2024 року уряд Росії оголосив про введення в експлуатацію двох блоків ВВЕР-С-600 на Приморській АЕС у 2039 і 2041 роках у рамках програми будівництва нової АЕС.[12] Завдяки цьому проект знову ожив через багато років.

Інформація про реактори

[ред. | ред. код]
Реактор Тип реактора Продуктивність Початок будівництва Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Нетто Брутто
Приморський-1 ВВЕР-С-600 600 МВт 2039
Приморський-2 ВВЕР-С-600 600 МВт 2042

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ John Massey Stewart (1992). The Soviet environment: problems, policies and politics : [selected papers from the Fourth World Congress for Soviet and East European Studies, Harrogate, July 1990]. Cambridge University Press. с. 229. ISBN 0521414180.
  2. ↑ Медведев, Григорий (1988). Миг жизни: повести, рассказы. Сов. писатель. с. 169.
  3. ↑ Dodd, Charles K (1994). Industrial Decision-Making and High-Risk Technology: Siting Nuclear Power Facilities in the USSR. Rowman & Littlefield. с. 141. ISBN 0847678474.
  4. ↑ Приамурское географическое общество (1994). Экономическая жизнь Дальнего Востока. Т. 1. Приамурское географическое общество. с. 72.
  5. ↑ Минакир, П. А (1995). Экономика Дальнего Востока: переходный период. Rusko: Дальнаука. с. 100.
  6. ↑ Презентация на тему: "Проекты реализации атомной энергетики в Приморском крае.". Скачать бесплатно и без регистрации (рос.). www.myshared.ru. Процитовано 28 лютого 2024.
  7. ↑ Российская академия наук, Отделение физико-технических проблем энергетики (1997). Известия Академии наук: Энергетика. Наука. с. 9.
  8. ↑ Адмидин, Андрей Генрихович (2001). Экономик девелопмент анд интернатионал кооператион ин Нортхеаст Ася. Дальнаука. с. 105. ISBN 5804400665.
  9. ↑ Мастепанов, Алексей Михайлович (2001). Топливно-энергетический комплекс России на рубеже веков--состояние, проблемы и перспективы развития. Современные тетради. с. 595. ISBN 5882891760.
  10. ↑ Nuclear Power in Russia | Russian Nuclear Energy. web.archive.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 28 лютого 2024. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |datum volume= (довідка)
  11. ↑ Рыжов С.Б. Развитие технологии ВВЭР в рамках Федеральной Целевой Программы «Развитие атомного энергопромышленного комплекса России на 2007 – 2010 годы и на перспективу до 2015 года. Архів оригіналу за 28 лютого 2024. Процитовано 29 лютого 2024. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |datum volume= (довідка)
  12. ↑ Rosatom might launch almost 28.5 GW of nuclear power capacity in Russia by 2042. interfax.com. Процитовано 23 серпня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Приморська_АЕС&oldid=44391279