Перейти до вмісту

Проводжальниця Фрірен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Проводжальниця Фрірен
Українська обкладинка першого тому манґи
葬送のフリーレン
Sōsō no Furīren
Проводжальниця Фрірен
Жанрпригоди[1], драма[1], фентезі[1]
Аудиторіясьонен, сейнен
Манґа
АвторКанехіто Ямада
ВидавецьShogakukan
Інші видавціСША Viz Media
Україна Наша ідея
ЖурналЯпонія Weekly Shōnen Sunday
(2020 — дотепер)
Період випуску28 квітня 2020 — дотепер
Кількість томів11 (Список томів)
Телевізійний аніме-серіал
РежисерНаокацу Цуда
КомпозиторЕван Кол
СтудіяЯпонія Madhouse
МережаЯпонія Nippon TV
Період показу29 вересня 2023 — 22 березня 2024
Кількість серій28 (Список серій)

Проводжальниця Фрірен (яп. 葬送のフリーレン, латиніз.: Sōsō no Furīren, латиніз. Frieren: Beyond Journey's End, дос. «Фрірен, останнє прощання з мертвими») — японська манґа, написана Канехіто Ямадою та проілюстрована Цукасою Абе. Публікується в журналі Weekly Shōnen Sunday з квітня 2020 року до вересня 2023 року було випущено одинадцять томів. Серіал ліцензований в Північній Америці Viz Media. Адаптація у форматі аніме, створена студією Madhouse, стартувала у вересні 2023 року.

До вересня 2023 року тираж манґи перевищив 10 мільйонів копій. 2021 року манґа виграла 14-ту премію Manga Taishō та премію New Creator Prize 25-ї щорічної культурної премії Тедзуки Осаму.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Історія розповідає про ельфійську чаклунку Фрірен, колишнього члена групи героїв, яка перемогла Короля Демонів та відновила гармонію у світі після десятирічних пригод. У минулому героїчна група включала Фрірен, людського героя Гіммеля, гнома-воїна Айзена та людського священика Гайтера. Перш ніж розлучитися, вони разом спостерігають за Епохою Метеорів, метеорним потоком, який трапляється раз на п'ятдесят років. Фрірен погоджується побачити їх знову та пропонує їм зустрітися наступного разу, коли відбудеться ця небесна подія. Фрірен від'їжджає та подорожує роками світом у пошуках магічних знань.

Фрірен, як і обіцяла, повертається до столиці через п'ятдесят років; однак людство змінилося, а її колишні супутники помітно постаріли. Після останньої пригоди, щоб побачити метеоритний дощ, Гіммель помирає від старості. Під час похорону Фрірен висловлює жаль через те, що не намагалася дізнатися про нього більше при житті. Потім Фрірен відвідує своїх інших колишніх побратимів. Вона приймає пропозицію навчати та піклуватися про Ферн, сироту, всиновлену Гайтером. Вона також отримує запрошення вирушити далеко на північ, до місця спочинку душ, і знову побачити Гіммеля, щоб гідно попрощатися з ним і висловити свої почуття. Фрірен вирушає в подорож разом з Ферн, продовжуючи навчати її магії.

Природа ельфійки Фрірен надає їй надзвичайно довге життя, завдяки чому вона сприймає періоди років або десятиліть як миттєвість (це сприйняття часу змушує її вважати десятирічну пригоду з групою Хіммеля короткочасним досвідом). Таким чином, історія розгортається протягом тривалого часу, із періодичними спогадами, які супроводжуються фізичним і психологічним розвитком персонажів, за винятком самої Фрірен.

Персонажі

[ред. | ред. код]

Група Фрірен

[ред. | ред. код]
Фрірен (яп. フリーレン, Furīren)
Сейю: Танедзакі Ацумі[2] (оригінал), Меллорі Родак[3] (англійський дубляж)
Ельфійська чаклунка, яка була членом групи, що перемогла Короля Демонів. Хоча вона виглядає дуже молодо, вона належить до довгоживучої раси ельфів і живе вже понад тисячу років. Після смерті Гіммеля, Фрірен почала шкодувати, що не пізнала його краще під час їх десятирічної пригоди. В результаті вона вирушила в іншу подорож, щоб дізнатися більше про людство. Вона подорожує з людською чарівницею-ученицею, Ферн, відтоді, як взяла її собі в учениці за проханням Гайтера.
Більше тисячі років тому Фрірен була врятована великою чаклункою Флам під час нападу демонів на її рідне місто. Цей жахливий досвід заклав в Фрірен глибоку відразу до демонів, підпалюючи її амбіції очистити світ від їхньої присутності. Після смерті Короля Демонів Фрірен присвятила себе вивченню магії знищення демонів, продовжуючи вбивати їх, коли тільки могла, доки раса демонів не стала менш загрозливою, ніж раніше. Як чарівниця, що знищила найбільше демонів за всю записану історію, вона заслужила прізвисько «Фрірен-Вбивця». Попри свої досягнення, Фрірен стикалася зі власними поразками та бореться з власними недоліками. Як ельфійка, вона часто сприймається як нечутлива до людських почуттів. Її незграбність у соціальних взаєминах змушує інших помилково вважати її віддаленою, але насправді Фрірен доброзичлива та турботлива особа.
Ферн (яп. フェルン, Ferun)
Сейю: Ічіносе Кана[4] (оригінал), Джилл Гарріс[3] (англійський дубляж)
Єдина учениця Фрірен. Вона — сирота з війни з південної країни, яка втратила своїх батьків і мала намір вчинити самогубство, стрибнувши у прірву відчаю, коли її врятував Гайтер. Вона почала навчатися магії в дитинстві під керівництвом Гайтера, щоб стати самостійнішою. Вона зустріла Фрірен, яка відвідала Гайтера, коли їй було дев'ять років. Ферн попросила Фрірен навчити її магії, щоб стати повноправною чаклункою. Після смерті Гайтера вона вирушає в подорож як учениця Фрірен у віці 15 років. Пізніше вона стала магинею першого класу, склавши іспит, ще будучи підлітком.
Штарк (яп. シュタルク, Shutaruku)
Сейю: Кобаяші Чіакі[4] (оригінал), Джордан Деш Круз[3] (англійський дубляж)
Молодий воїн, якого виховував Айзен і який став його заміною у новій пригоді Фрірен. Оскільки Айзен відхилив її запрошення через свій похилий вік, Штарк взяв на себе роль бійця ближнього бою в битвах, для чого Фрірен та Ферн, будучи чарівницями, не дуже підходять. Попри свою сором'язливість, Штарк виявляється сильним і здатним воїном, який безмежно вірний своїм товаришам.

Оригінальна Група

[ред. | ред. код]
Гіммель (яп. ヒンメル, Hinmeru)
Сейю: Окамото Нобухіко[5] (оригінал), Кліффорд Чейпін[3] (англійський дубляж)
Людина з оригінальної групи героїв, що здолали Короля Демонів. Він був героєм групи та самопроголошеним красенем. Після спільного споглядання метеоритного дощу він і Фрірен пообіцяли зустрітися знову. Він помер незабаром після того, як вони знову зустрілися через п'ятдесят років.
Гайтер (яп. ハイター, Haitā)
Сейю: Точі Хірокі[5] (оригінал), Джейсон Дуґлас[3] (англійський дубляж)
Інший померлий людський учасник геройської групи — священник групи, який обожнював алкоголь. Після розпаду групи він знайшов, усиновив і виховав Ферн.
Айзен (яп. アイゼン, Aizen)
Сейю: Уеда Йоджі[5] (оригінал), Крістофер Ґерреро[3] (англійський дубляж)
Единий живий учасник оригінальної геройської групи, окрім Фрірен. Айзен — це гном, який, хоча і не такий довгоживучий, як ельфи, все ж має значно довший термін життя, ніж люди. Відхилив запрошення Фрірен розпочати нову пригоду, вибравши провести свої залишені дні у спокої, порекомендувавши їй свого учня Штарка, як свою заміну.

Інші персонажі

[ред. | ред. код]
Заін (яп. ザイン, Zain)
Селіський монах, який приєднується до групи Фрірен у її подорожі після їхньої зустрічі. Попри те, що Сейн — талановитий монах, у нього є кілька слабкостей, зокрема любов до лікеру, сигарет, азартних ігор та старших жінок.
Флам (яп. フランメ, Furanme)
Сейю: Танака Ацуко[6]
Легендарна людська чарівниця та засновниця магії людства. Вона вважалася міфологічною фігурою, і її існування часто піддавалося сумніву. Багато гримуарів, приписаних їй, вважаються підробками, але насправді вона існувала приблизно за тисячу років до початку історії.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Кацума Огура, редактор, відповідальний за «Фрірен», зазначив, що попередня робота Ямади «Bocchi Hakase to Robot Shoujo no Zetsubou Teki Utopia» не мала комерційного успіху, хоча він вважав її шедевром. Це призвело до пропозиції надати Ямаді ілюстратора для «Фрірен». У них було декілька ідей, що вилилися в створення ескізів для окремого випуску «Фрірен». Прочитавши цей окремий випуск «Фрірен», Огура почав сміятися, стверджуючи, що це зовсім не комедія. Коли Ямада завершив перший ескіз, ще до його надсилання в редакційний відділ, Огура звернувся до Абе з проханням намалювати таблицю персонажів. Ямада був вражений нею, і Огура попросив його реалізувати проєкт, передавши його редакції. Огура був вражений мистецтвом Абе і запропонував йому співпрацювати з Ямадою.[7]

Після того, як Канехіто Ямада, який відповідав за оригінальну роботу, завершив серіалізацію своєї попередньої роботи, він зазначив: «Оскільки це була комедія про демонів, я запропонував спробувати написати гумор в цьому напрямку, і раптом з'явилася назва першого розділу «Похорони Фрірен».[8][9] Після цього він вирішив найняти когось, хто відповідав би за малюнок, і коли він показав своє ім'я Цукасі Абе, який також відповідав за це, він відповів: «Я б хотів намалювати це.» Коли я попросив його намалювати портрет персонажа Фрірен, Ямада сказав: «Якщо це особа, будь ласка, робіть це.» Абе було доручено відповідати за анімацію[8][9].

Походження назви цієї роботи полягає в тому, що Ямада мав ідею для назви, але редакційний відділ також розглядав її, і на засіданні редакційного відділу відповідальний редактор сказав: «Якщо ми визначимося з хорошою назвою, ми виплатимо премію в розмірі 10,000 єн з власної кишені». Однією з ідей назви, запропонованою заступником головного редактора, була «Похорони Фрірен», і Ямада з Абе врешті-решт визначились з назвою, яка і стала остаточною[10].

Для анімаційної адаптації від Madhouse Томохіро Сузукі сказав, що персонаж Ферн дуже різниться залежно від того, з ким вона спілкується; з Фрірен в неї є щось схоже на материнський зв'язок, а перед Штарком вона поводиться як звичайний підліток. Режисер Кейічіро Сайто додав, що ріст Ферн має великий вплив на Фрірен. Що стосується Штарка, Судзукі говорить, що, попри те, що він боягуз, його все одно описано як красеня та крутого, він має великий вплив на Ферн, оскільки стає її першим молодим хлопцем, з яким вона коли-небудь зустрічалась і спілкувалась за все своє життя[11].

Медіа

[ред. | ред. код]

Манґа

[ред. | ред. код]

Серія розпочалася в журналі манґи для хлопців Weekly Shōnen Sunday від видавництва Shogakukan 28 квітня 2020 року[12][13]. У січні 2023 року було оголошено, що манґа вийде на хіатус (випуск тимчасово призупинили); вона була відновлена у березні того ж року[14][15]. Shogakukan зібрав глави манґи для окремого видання в окремі танкобони. Перший том був опублікований 18 серпня 2020 року[16]. На 15 вересня 2023 року було випущено 11 томів.

У лютому 2021 року Viz Media оголосила, що вони отримали ліцензію на випуск серії англійською мовою в Північній Америці[17][18], а перший том був опублікований 9 листопада 2021 року 9 травня 2023 року компанія Viz Media запустила службу цифрової манґи Viz Manga, де глави манґи отримують одночасну публікацію англійською мовою в Північній Америці, коли вони випускаються в Японії[19][20].

Список томів

[ред. | ред. код]
№ Японською Англійською
Дата виходу ISBN Дата виходу ISBN
1 18 серпня 2020[21]ISBN 978-4-09-850180-99 листопада 2021[22]ISBN 978-1-9747-2576-2
  1. "The Journey's End" (яп. 冒険の終わり, Bōken no Owari)
  2. "The Priest's Lie" (яп. 僧侶の嘘, Sōryo no Uso)
  3. "Blue-Moon Weed" (яп. 蒼月草, Sōgetsu Sō)
  4. "The Mage's Secret" (яп. 魔法使いの隠し事, Mahōtsukai no Kakushigoto)
  1. "Killing Magic" (яп. 人を殺す魔法, Hito o Korosu Mahō)
  2. "New Year's Festival" (яп. 新年祭, Shinnen-sai)
  3. "The Land Where Souls Rest" (яп. 魂の眠る地, Tamashii no Nemuru Chi)
2 16 жовтня 2020[23]ISBN 978-4-09-850181-611 січня 2022[24]ISBN 978-1-9747-2723-0
  1. "One One-Hundredth" (яп. 百分の一, Hyakubun no Ichi)
  2. "Phantoms of the Dead" (яп. 死者の幻影, Shisha no Gen'ei)
  3. "Solar Dragon" (яп. 紅鏡竜, Kōkyō Ryū)
  4. "The Hero of the Village" (яп. 村の英雄, Mura no Eiyū)
  5. "The Northern Checkpoint" (яп. 北方の関所, Hoppō no Sekisho)
  1. "Liberation Festival" (яп. 解放祭, Kaihō-sai)
  2. "Monsters That Speak" (яп. 言葉を話す魔物, Kotoba o Hanasu Mamono)
  3. "Draht" (яп. ドラート, Dorāto)
  4. "The Murder of a Guard" (яп. 衛兵殺し, Eihei Goroshi)
  5. "Frieren the Slayer" (яп. 葬送のフリーレン, Sōsō no Furīren)
3 18 грудня 2020[25]ISBN 978-4-09-850285-18 березня 2022[26]ISBN 978-1-9747-2724-7
  1. "The Undead Army" (яп. 不死の軍勢, Fushi no Gunzei)
  2. "Raid" (яп. 急襲, Kyūshū)
  3. "Master's Technique" (яп. 師匠の技, Shishō no Waza)
  4. "Coward" (яп. 卑怯者, Hikyōmono)
  5. "The Scales of Obedience" (яп. 服従の天秤, Fukujū no Tenbin)
  1. "A Victory and a Funeral" (яп. 勝利と弔い, Shōri to Tomurai)
  2. "The Elves' Wish" (яп. エルフの願望, Erufu no Ganbō)
  3. "The Village of the Sword" (яп. 剣の里, Ken no Sato)
  4. "A Gift to a Warrior" (яп. 戦士への贈り物, Senshi e no Okurimono)
  5. "A Priest from an Ordinary Village" (яп. 平凡な村の僧侶, Heibon na Mura no Sōryo)
4 17 березня 2021[27]ISBN 978-4-09-850490-917 травня 2022[28]ISBN 978-1-9747-2725-4
  1. "The Priest and His Regret" (яп. 僧侶と後悔, Sōryo to Kōkai)
  2. "Ideal Adult" (яп. 理想の大人, Risō no Otona)
  3. "Mirrored Lotus" (яп. 鏡蓮華, Kagami Renge)
  4. "Chaos Flower" (яп. 混沌花, Konton Hana)
  5. "The Orden Family" (яп. オルデン家, Oruden-ka)
  1. "Old Man Voll" (яп. フォル爺, Foru-jii)
  2. "Statues of Heroes" (яп. 英雄の像, Eiyū no Zō)
  3. "A Reason to Begin the Journey" (яп. 旅立ちのきっかけ, Tabidachi no Kikkake)
  4. "Emotional Support" (яп. 心の支え, Kokoro no Sasae)
  5. "The First-Class Exam" (яп. 一級試験, Ikkyū Shiken)
5 16 липня 2021[29]ISBN 978-4-09-850634-719 липня 2022[30]ISBN 978-1-9747-3007-0
  1. "Stille–Meteoric Iron Bird" (яп. 隕鉄鳥, シュチィレ, Shuchiire)
  2. "Commence Capture Strategy" (яп. 捕獲作戦始動, Hokaku Sakusen Shidō)
  3. "A Spell to Capture a Bird" (яп. 鳥を捕まえる魔法, Tori o Tsukamaeru Mahō)
  4. "Time for Resolve" (яп. 覚悟のための時間, Kakugo no Tame no Jikan)
  5. "A Reason to Fight" (яп. 戦う理由, Tatakau Riyū)
  1. "Privilege" (яп. 特権, Tokken)
  2. "Recapture the Stille" (яп. 隕鉄鳥, シュチィレ奪還, Shuchiire Dakkan)
  3. "Water-Manipulation Magic" (яп. 水を操る魔法, Mizu o Ayatsuru Mahō)
  4. "An Even-Better Flavor" (яп. もっと美味しい味, Motto Oishii Aji)
  5. "Fern and Her Baked Sweets" (яп. フェルンと焼き菓子, Ferun to Yaki Gashi)
6 18 листопада 2021[31][32]ISBN 978-4-09-850728-318 жовтня 2022[33]ISBN 978-1-9747-3400-9
  1. "The Ruins of the King's Tomb" (яп. 零落の王墓, Reiraku no Ōba)
  2. "Dungeons and Magical Items" (яп. 迷宮, ダンジョンと魔道具, Danjon to Madōgu)
  3. "Spiegel–A Water-Mirror Demon" (яп. 水鏡の悪魔, シュピーゲル, Shupīgeru)
  4. "Dungeon Battle" (яп. 迷宮, ダンジョン戦闘, Danjon Sentō)
  5. "Strategy Meeting" (яп. 作戦会議, Sakusen Kaigi)
  1. "An Era of Humans" (яп. 人間の時代, Ningen no Jidai)
  2. "A Spell That Slashes Almost Anything" (яп. 大体なんでも切る魔法, レイルザイデン, Reiruzaiden)
  3. "The Second Exam Ends" (яп. 第二次試験終了, Dainiji Shiken Shūryō)
  4. "Fern's Staff" (яп. フェルンの杖, Ferun no Tsue)
  5. "The Third Exam" (яп. 第三次試験, Daisanji Shiken)
7 17 березня 2022[34][35]ISBN 978-4-09-850876-117 січня 2023[36]ISBN 978-1-9747-3620-1
  1. "Serie's Intuition" (яп. ゼーリエの直感, Zērie no Chokkan)
  2. "With a Little Help" (яп. 小さな人助け, Chiisana Hitodasuke)
  3. "Departure and Farewell" (яп. 旅立ちと別れ, Tabidachi to Wakare)
  4. "Magic-Nullifying Crystal" (яп. 封魔鉱, Fūmakō)
  5. "Why I Set Out on This Journey" (яп. 旅立ちの理由, Tabidachi no Riyū)
  1. "The Hero of the South" (яп. 南の勇者, Minami no Yūsha)
  2. "The Demon with a Sword" (яп. 剣の魔族, Tsurugi no Mazoku)
  3. "The Secret Hot Spring of the Etwas Mountains" (яп. エトヴァス山の秘湯, Etovasu-san no Hitō)
  4. "The Places She Would Like" (яп. 好きな場所, Suki na Basho)
  5. "Peaceful Time" (яп. 穏やかな時間, Odayakana Jikan)
8 17 червня 2022[37][38]ISBN 978-4-09-851148-820 червня 2023[39]ISBN 978-1-9747-3860-1
  1. "Northern Plateau" (яп. 北部高原, Hokubu Kōgen)
  2. "Boshaft—The Emperor's Spirit" (яп. 皇帝酒, ボースハフト, Bōsuhafuto)
  3. "The Norm Company" (яп. ノルム商会, Norumu Shōkai)
  4. "Subjugation Request" (яп. 討伐依頼, Tōbatsu Irai)
  5. "The General" (яп. 将軍, Shōgun)
  1. "Encounter Battle" (яп. 遭遇戦, Sōgūsen)
  2. "Divine Revolte" (яп. 神技のレヴォルテ, Shingi no Revorute)
  3. "Erilfrachte—The Spell to Dispel Fog" (яп. 霧を晴らす魔法, エリルフラーテ, Erirufurāte)
  4. "Settling" (яп. 決着, Ketchaku)
  5. "A Thunder of Dragons" (яп. 竜の群れ, Ryū no Mure)
9 15 версня 2022[40][41]ISBN 978-4-09-851260-717 жовтня 2023[42]ISBN 978-1-9747-4060-4
  1. "Lake Korridor" (яп. コリドーラ湖, Koridōra-ko)
  2. "The Great Tor Canyon" (яп. トーア大渓谷, Tōa Daikeikoku)
  3. "Holy Snow Crystals" (яп. 聖雪結晶, Seisetsu Kesshō)
  4. "The Golden Land" (яп. 黄金郷, Ōgonkyō)
  5. "Diagoldze—The Spell to Transmute All Creation into Gold" (яп. 万物を黄金に変える魔法, デイーアゴルゼ, Deīagoruze)
  1. "The Stone Bracelet of Servitude" (яп. 支配の石環, Shihai no Sekikan)
  2. "Daredevil" (яп. 命知らず, Inochi Shirazu)
  3. "Malice" (яп. 悪意, Akui)
  4. "Discussions" (яп. 話し合い, Hanashiai)
  5. "Affection" (яп. 好意, Kōi)
10 16 березня 2023[43]ISBN 978-4-09-851771-820 лютого 2024[44]ISBN 978-1-9747-4361-2
  1. "Solitär" (яп. ソリテール, Soritēru)
  2. "Guilt" (яп. 罪悪感, Zaiaku-kan)
  3. "Glück" (яп. グリュック, Guryukku)
  4. "Front Stage" (яп. 表舞台, Omote Butai)
  5. "The Demise of Weise" (яп. ヴァイゼの終焉, Vaize no Shūen)
  1. "Great Barrier" (яп. 大結界, Dai Kekkai)
  2. "Analysis" (яп. 解析, Kaiseki)
  3. "Nameless Great Demon" (яп. 無名の大魔族, Mumei no Daimazoku)
  4. "Master and Apprentice" (яп. 師弟, Shitei)
  5. "Observation" (яп. 観測, Kansoku)
11 15 вересня 2023[45]ISBN 978-4-09-852769-4——
  1. "Retribution" (яп. 報い, Mukui)
  2. "Offense and Defense" (яп. 攻防, Kōbō)
  3. "The Fundamentals of Mages" (яп. 魔法使いの基礎, Mahōtsukai no Kiso)
  4. "Breakthrough" (яп. 打開策, Dakaisaku)
  5. "A Tie" (яп. 相打ち, Aiuchi)
  1. "Time for Retribution" (яп. 報いの時, Mukui no Toki)
  2. "A Visit to Her Grave" (яп. 墓参り, Hakamairi)
  3. "Golem" (яп. ゴーレム, Gōremu)
  4. "Sky-Mountain Dragon" (яп. 天脈竜, Ten myaku Ryū)
  5. "The Monument of the Goddess" (яп. 女神の石碑, Megami no Sekihi)
12 18 грудня 2023[46]ISBN 978-4-09-853030-4——

Українське видання

[ред. | ред. код]

У червні 2024 року на фестивалі FANCON у Києві стало відомо, що манґа офіційно видаватиметься в Україні від видавництва «Наша ідея». На момент оголошення манґа перебувала в онґоінгу і в Японії було видано 13 томів[47][48][49].

Аніме

[ред. | ред. код]

У вересні 2022 року на обкладинці дев'ятого тому манґи було оголошено, що серіал отримає аніме-адаптацію[50][51]. Пізніше виявилося, що це телевізійний серіал, який виробляє Madhouse і режисер Кейчіро Сайто, зі сценарієм під керівництвом Томохіро Сузукі, розробкою персонажів займається Рейко Нагасава, а музику написав Еван Колл[52][2]. Yoasobi виконали початкову пісню «Yūsha» (яп. 勇者, «Герой»), тоді як Milet виконувала кінцеву пісню «Anytime Anywhere»[53]. Milet також виконувала пісню «Bliss», якою закінчується перший епізод[54]. Crunchyroll ліцензував серіал за межами Азії[55]. Muse Communication ліцензувала серіал у Південно-Східній Азії[56].

Список епізодів

[ред. | ред. код]
№ серіїНазва серії [57]Режисер(и) [57]Сценарист(и) [57]Сторіборди [57]Оригінальна дата показу [58]
1«The Journey's End»
Транслітерація: «Bōken no Owari» (яп. 冒険の終わり)		Аяка ЦуджіТомохіро СудзукіКейчіро Сайто29 вересня 2023
2«It Didn't Have to Be Magic...»
Транслітерація: «Betsuni Mahō Janakutatte...» (яп. 別に魔法じゃなくたって…)		Томоя КітагаваТомохіро СудзукіТомоя Кітагава29 вересня 2023
3«Killing Magic»
Транслітерація: «Hito o Korosu Mahō» (яп. 人を殺す魔法)		Дайкі ХарашінаТомохіро СудзукіДайкі Харашіна29 вересня 2023
4«The Land Where Souls Rest»
Транслітерація: «Tamashii no Nemuru Chi» (яп. 魂の眠る地)		Кенто МацуїТомохіро СудзукіЙошіакі Каваджирі29 вересня 2023
5«Phantoms of the Dead»
Транслітерація: «Shisha no Gen'ei» (яп. 死者の幻影)		Кота МоріТомохіро СудзукіКен'ічі Шиміцу6 жовтня 2023
6«The Hero of the Village»
Транслітерація: «Mura no Eiyū» (яп. 村の英雄)		Тору ІвазаваТомохіро СудзукіТору Івазава13 жовтня 2023
7«Like a Fairy Tale»
Транслітерація: «Otogibanashi no Yō na Mono» (яп. おとぎ話のようなもの)		Кейсуке КоджімаТомохіро СудзукіНаото Учіда
Кейсуке Коджіма		20 жовтня 2023[a]
8«Frieren the Slayer»
Транслітерація: «Sōsō no Furīren» (яп. 葬送のフリーレン)		Томоя КітагаваТомохіро СудзукіТомоя Кітагава27 жовтня 2023
9«Aura the Guillotine»
Транслітерація: «Dantōdai no Aura» (яп. 断頭台のアウラ)		Буде визначеноБуде визначеноБуде оголошено3 листопада 2023

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Станом на березень 2021 року манґа мала понад 2 мільйони копій в обігу; понад 5,6 мільйони копій в обігу станом на лютий 2022 року; понад 6 мільйонів копій в обігу станом на червень 2022 року; понад 7,2 мільйони копій в обігу станом на вересень 2022 року; понад 8 мільйонів копій в обігу станом на березень 2023 року; та понад 10 мільйонів копій в обігу станом на вересень 2023 року[59][60][61][62][52][63].

Манґа посіла друге місце у списку Kono Manga ga Sugoi! від Takarajimasha серед найкращих манґ 2021 року для чоловічих читачів[64][65]; та посіла шосте місце у списку 2022 року[66]. Серія посіла друге місце у списку «Рекомендовані комікси від працівників книгарень у 2021 році» на веб-сайті Honya Club[67][68]. Серія посіла сімнадцяте місце в списку «Книга року» 2021 журналу Da Vinci[69]; у 2022 році вона посіла десяте місце у цьому списку[70].

У 2023 році манґа потрапила до десятки кращих графічних романів за версією списку «Кращі графічні романи для дорослих» від Комітету Графічних Романів та Коміксів Американської асоціації бібліотек[71].

Критика та нагороди

[ред. | ред. код]

Ребекка Сільверман з Anime News Network поставила першому тому оцінку A−. Сільверман високо оцінила концепцію Фрірен, яка пережила своїх супутників і змушена жити, розуміючи людський світ та власні емоції, назвавши це «цікавим підходом до жанру фентезі». Проте, Сільверман зауважила, що графіка «не до кінця відповідає емоційному навантаженню історії»[72]. Річард Айзенбайс з того самого веб-сайту похвалив другий том серії, сказавши, що він «пропонує як емоційні історії, так і глибокі тематичні дослідження людської природи». Він також описав четвертий і п'ятий томи манґи як «кульмінацію дії, яка включає не лише велике сраження, але й розвиток персонажів та створення світу. Це також невеликі історії, які вражають вас прямо в серце»[73][74].

Вольфен Мундоттер з Sequential Tart дала першому тому 9 з 10. Мундоттер підкреслила повсякденний характер історії, попри її передумову, що передбачає «пригодницьку групу в стилі D&D», також вона похвалила взаємодію між персонажами та графікою, зробивши висновок: «Якщо вам хочеться відпочинку від бойових сцен і бажаєте чогось спокійнішого та роздумливого, ця книга для вас! Це також чудова історія вшанування пам'яті втрачених близьких і боротьби з горем».[75] Шина Макнейл з того самого сайту поставила першому тому 7. Макнейл назвав концепцію «що станеться з вечіркою, коли квест закінчиться?» цікаво., вихваляючи також те, що Фрірен бореться з тим, щоб «стати менш відстороненою» і бачити, як вона переживає «прекрасні гострі моменти, гірко-солодкі та щасливі». Макнейл також порівняв темп і відчуття серіалу з Хайбане Ренмей.[76] Антоніо Мірелес з The Fandom Post назвав її шостою найкращою мангою 2021 року. Він написав: «Час нікого не чекає, і цей рядок може бути використаний надмірно, але цей рядок вражає струни в цій манзі. Завжди є ще щось, що потрібно відкрити, і Фрірен має засвоїти цей урок, оскільки час йде. Це солодке, але суворе нагадування насолоджуйся моментом усю його цінність».[77] Карі Деннісон з Otaku USA сподобалося мистецтво та людські нотки, які допомагають привабити розповідь, порівнюючи її з іншими відомими творами, як-от «Володар кілець», серед інших фентезі-серіалів.[78]

Рік Нагорода Категорія Результат Прим.
2021 Премія New Manga Найкраща манґа 2-е місце [79]
14та Манга Тайшо Головний приз Перемога [80][81][82]
25-та культурна премія Тедзуки Осаму Приз для нових творців [83][84][85]
Премія манґи eBook Initiative Japan Головний приз 2-е місце [86][87]
45-та премія манґи Коданся Найкраща сьонен-манґа Номінація [88]
5-та церемонія вручення премії Tsutaya Comic Awards Наступний хіт 5-е місце [89]
7-а премія Next Manga Друкована манґа 3-е місце [90]
2022 46-та премія манґи Коданся Найкраща сьонен-манґа Номінація [91]
2023 Нагорода Rakuten Kobo E-book Manga Award Найрекомендованіша манґа Перемога [92]

Аніме

[ред. | ред. код]

Алі Гріффітс з Digital Spy назвав адаптацію аніме одним із найкращих фантастичних аніме 2023 року завдяки темам, які вони зображують, і атмосфері, яку використовує версія для їх представлення, наприклад невеликій кількості фонових тем, які іноді призводять до німих сцен. Поєднання елементів фентезі та пригод головного героя[93]. Камболе Кемпбелл з IGN також високо оцінив продуктивність за те, як вона поєднується з «простою, але зворушливою» розповіддю[94].

Нотатки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ця серія вийшла о 23:20 JST, на 20 хвилин пізніше графіка на Nippon TV.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в The Official Website for Frieren: Beyond Journey's End. Viz Media. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
  2. ↑ а б Pineda, Rafael Antonio (8 березня 2023). Frieren: Beyond Journey's End Anime's Promo Video Reveals Cast, Staff, Fall Premiere. Anime News Network. Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 8 березня 2023.
  3. ↑ а б в г д е Dempsey, Liam (12 жовтня 2023). Frieren: Beyond Journey's End English Dub Reveals Cast and Crew, Release Date. Crunchyroll (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
  4. ↑ а б Cayanan, Joanna (7 серпня 2023). Frieren: Beyond Journey's End Anime Reveals Cast for Fern, Stark. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 7 серпня 2023.
  5. ↑ а б в Cayanan, Joanna (14 червня 2023). Frieren: Beyond Journey's End Anime Reveals More Cast, Character Visual. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 14 червня 2023. Процитовано 14 червня 2023.
  6. ↑ Loo, Egan (23 вересня 2023). Frieren: Beyond Journey's End Anime Casts Atsuko Tanaka, Hiroki Yasumoto. Anime News Network (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2023. Процитовано 23 вересня 2023.
  7. ↑ Manga Taisho 2021: Q&A Session with Sousou no Frieren Editor. Manga Planet. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 15 жовтня 2023.
  8. ↑ а б 葬送のフリーレン：マンガ大賞の話題作　誕生秘話　感情を揺さぶる理由. Mantan Web (яп.). 16 березня 2021. Архів оригіналу за 5 липня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  9. ↑ а б マンガ大賞受賞「葬送のフリーレン」担当編集が語る思い「普遍的な感情が佇ずむ作品」. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 16 березня 2021. Архів оригіналу за 5 липня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  10. ↑ 葬送のフリーレン：死を丁寧な感情で描く　意外なタイトル秘話も　「マンガ大賞2021」大賞の話題作. Mantan Web (яп.). 16 березня 2021. Архів оригіналу за 5 липня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  11. ↑ Newtype. Kadokawa Shoten. October 2023.
  12. ↑ 魔王を倒した勇者一行の“その後”描く「葬送のフリーレン」サンデーで開幕. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 28 квітня 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  13. ↑ 少年サンデー　２２・２３号 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
  14. ↑ Pineda, Rafael Antonio (18 січня 2023). Frieren: Beyond Journey's End Manga Goes on Hiatus. Anime News Network. Архів оригіналу за 18 січня 2023. Процитовано 18 січня 2023.
  15. ↑ Pineda, Rafael Antonio (17 березня 2023). Frieren: Beyond Journey's End Manga Resumes on March 22. Anime News Network. Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  16. ↑ 物語の始まりは冒険の終わりから、勇者一行の“その後”を描く「葬送のフリーレン」. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 18 серпня 2020. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
  17. ↑ Viz Media [@VIZMedia] (19 лютого 2021). Announcement: Frieren: Beyond Journey’s End, Vol. 1 releases Fall 2021! For immortal elf Frieren, the adventures are over. Now a new adventure begins: figuring out what to do with the rest of her life! (Твіт). Процитовано 19 лютого 2021 — через Твіттер.
  18. ↑ Mateo, Alex (19 лютого 2021). Viz to Release Frieren: Beyond Journey's End, Mao, Rozen Blood, Burn the Witch, Animal Crossing, More Manga in Fall. Anime News Network. Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
  19. ↑ Cayanan, Joanna (9 травня 2023). Viz Media Simultaneously Releases Shogakukan Manga Titles in New VIZ Manga App. Anime News Network. Архів оригіналу за 10 травня 2023. Процитовано 9 травня 2023.
  20. ↑ Diaz, Ana (9 травня 2023). Viz's new subscription service will deliver translated manga the same day it's out in Japan. Polygon. Архів оригіналу за 10 травня 2023. Процитовано 10 травня 2023.
  21. ↑ 葬送のフリーレン １ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
  22. ↑ Frieren: Beyond Journey's End, Vol. 1. Viz Media. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  23. ↑ 葬送のフリーレン ２ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
  24. ↑ Frieren: Beyond Journey's End, Vol. 2. Viz Media. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
  25. ↑ 葬送のフリーレン ３ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 11 листопада 2020.
  26. ↑ Frieren: Beyond Journey's End, Vol. 3. Viz Media. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  27. ↑ 葬送のフリーレン ４ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  28. ↑ Frieren: Beyond Journey’s End, Vol. 4. Viz Media. Архів оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 30 вересня 2023.
  29. ↑ 葬送のフリーレン ５ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  30. ↑ Frieren: Beyond Journey’s End, Vol. 5. Viz Media. Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 30 вересня 2023.
  31. ↑ 葬送のフリーレン ６ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  32. ↑ 葬送のフリーレン ６ 魔導書風カレンダー２０２２付き特装版 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
  33. ↑ Frieren: Beyond Journey’s End, Vol. 6. Viz Media. Архів оригіналу за 30 вересня 2023. Процитовано 30 вересня 2023.
  34. ↑ 葬送のフリーレン ７ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  35. ↑ 葬送のフリーレン ７ オールキャラトランプ付き特装版 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 10 грудня 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
  36. ↑ Frieren: Beyond Journey’s End, Vol. 7. Viz Media. Архів оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 30 вересня 2023.
  37. ↑ 葬送のフリーレン ８ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  38. ↑ 葬送のフリーレン ８ デザインステッカー２０種付き特装版 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 10 грудня 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
  39. ↑ Frieren: Beyond Journey’s End, Vol. 8. Viz Media. Архів оригіналу за 24 лютого 2023. Процитовано 30 вересня 2023.
  40. ↑ 葬送のフリーレン ９ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 27 серпня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  41. ↑ 葬送のフリーレン ９ 描き下ろし缶バッジ２種セット（第１弾）付き特装版 (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 10 грудня 2022. Процитовано 10 грудня 2022.
  42. ↑ Frieren: Beyond Journey's End, Vol. 9. Viz Media. Процитовано 22 червня 2023.
  43. ↑ 葬送のフリーレン １０ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 13 вересня 2023. Процитовано 18 січня 2023.
  44. ↑ Frieren: Beyond Journey's End, Vol. 10. Viz Media. Процитовано 19 жовтня 2023.
  45. ↑ 葬送のフリーレン １１ (яп.). Shogakukan. Архів оригіналу за 31 серпня 2023. Процитовано 26 липня 2023.
  46. ↑ 葬送のフリーレン １２ (яп.). Shogakukan. Процитовано 28 жовтня 2023.
  47. ↑ Манґу «Проводжальниця Фрірен» видадуть українською. Уже доступне передзамовлення. PlayUA (укр.). 7 червня 2024. Процитовано 12 червня 2024.
  48. ↑ Тепер офіційно: «Фрірен» буде українською! Ми трималися до останнього, щоб випадково не розкрити наших планів Майже-безсмертя — біль постійних прощань чи можливість прожити безліч життів?. X (formerly Twitter). Процитовано 12 червня 2024.
  49. ↑ Нарешті про це можна говорити! Манґа "Проводжальниця Фрірен" вийде українською!... X (formerly Twitter). Процитовано 12 червня 2024.
  50. ↑ Hodgkins, Crystalyn (9 вересня 2022). Frieren: Beyond Journey's End Manga Listed With Anime. Anime News Network. Архів оригіналу за 9 вересня 2022. Процитовано 9 вересня 2022.
  51. ↑ Pineda, Rafael Antonio (12 вересня 2022). Frieren: Beyond Journey's End Manga's Anime Adaptation Confirmed. Anime News Network. Архів оригіналу за 13 вересня 2022. Процитовано 13 вересня 2022.
  52. ↑ а б アニメ『葬送のフリーレン』2023年秋に放送決定。主人公・フリーレンを演じるのは種崎敦美。制作は『ワンパンマン』などを手掛けるマッドハウスが担当. Famitsu (яп.). 8 березня 2023. Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 8 березня 2023.
  53. ↑ Pineda, Rafael Antonio (31 серпня 2023). Frieren: Beyond Journey's End Anime's Promo Video Reveals Theme Songs. Anime News Network. Архів оригіналу за 31 серпня 2023. Процитовано 31 серпня 2023.
  54. ↑ Cayanan, Joanna (27 вересня 2023). Frieren: Beyond Journey's End Anime Reveals Half-Year Run, Premiere's Special Ending Song. Anime News Network. Архів оригіналу за 27 вересня 2023. Процитовано 27 вересня 2023.
  55. ↑ Cardine, Kyle (15 липня 2023). Frieren: Beyond Journey's End Anime Begins on Crunchyroll This September. Crunchyroll. Архів оригіналу за 31 серпня 2023. Процитовано 15 липня 2023.
  56. ↑ Pineda, Rafael Antonio (1 вересня 2023). Muse Asia Licenses Frieren: Beyond Journey's End Anime. Anime News Network. Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  57. ↑ а б в г STORY｜アニメ『葬送のフリーレン』公式サイト. frieren-anime.jp (яп.). Архів оригіналу за 19 вересня 2023. Процитовано 29 вересня 2023.
  58. ↑ ON AIR｜アニメ『葬送のフリーレン』公式サイト. frieren-anime.jp (яп.). Архів оригіналу за 29 вересня 2023. Процитовано 29 вересня 2023.
  59. ↑ マンガ大賞受賞作「葬送のフリーレン」4巻明日発売、読売新聞朝刊に全面広告も. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 16 березня 2021. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
  60. ↑ 『葬送のフリーレン』公式 [@frieren_pr] (25 лютого 2022). 【特装版帯付き書影公開！】累計560万部突破！3月17日ごろ発売です。#葬送のフリーレン (Твіт) (яп.). Процитовано 26 лютого 2022 — через Твіттер.
  61. ↑ 新章開幕「葬送のフリーレン」8巻、色鮮やかなステッカー20種付き特装版も登場. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 17 червня 2022. Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  62. ↑ 「葬送のフリーレン」アニメ化決定！勇者一行の“その後”の世界を描くファンタジー. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 13 вересня 2022. Архів оригіналу за 13 вересня 2022. Процитовано 13 вересня 2022.
  63. ↑ Dennison, Kara (1 вересня 2023). Frieren: Beyond Journey's End Manga Surpasses 10 Million Copies. Crunchyroll. Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  64. ↑ 【2020.12.10更新】『このマンガがすごい！2021』今年のランキングTOP10を大公開!!【公式発表】. Kono Manga ga Sugoi! (яп.). Takarajimasha. 10 грудня 2020. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 13 грудня 2020.
  65. ↑ Mateo, Alex (17 грудня 2020). Kono Manga ga Sugoi! Editors Unveil 2021 Rankings. Anime News Network. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
  66. ↑ 『このマンガがすごい!2022』1位に『ルックバック』『海が走るエンドロール』 藤本タツキ氏は2年連続. Oricon News (яп.). 7 грудня 2021. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  67. ↑ 全国書店員が選んだおすすめコミック. Honya Club (яп.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  68. ↑ 全国書店員が選んだおすすめマンガ、今年の1位は「わたしの幸せな結婚」. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 29 січня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  69. ↑ Mateo, Alex (6 грудня 2021). Demon Slayer Tops Da Vinci Manga Ranking for 2nd Consecutive Year. Anime News Network. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  70. ↑ Pineda, Rafael Antonio (6 грудня 2022). Spy×Family Tops Da Vinci Manga Ranking. Anime News Network. Архів оригіналу за 6 грудня 2022. Процитовано 6 грудня 2022.
  71. ↑ Hazra, Adriana (13 лютого 2023). 'Frieren: Beyond Journey's End' Makes ALA's Graphic Novels for Adults 2022 Top 10 List. Anime News Network. Архів оригіналу за 13 лютого 2023. Процитовано 13 лютого 2023.
  72. ↑ Silverman, Rebecca (9 листопада 2021). Frieren: Beyond Journey's End GN 1 - Review. Anime News Network. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
  73. ↑ Eisenbeis, Richard (23 січня 2022). Frieren: Beyond Journey's End GN 2. Anime News Network. Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 26 грудня 2022.
  74. ↑ Eisenbeis, Richard (27 травня 2022). Frieren: Beyond Journey's End GN 3-4. Anime News Network. Архів оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 26 грудня 2022.
  75. ↑ Moondaughter, Wolfen (4 листопада 2021). Frieren: Beyond Journey's End Vol. 1. Sequential Tart. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  76. ↑ McNeil, Sheena (12 листопада 2021). Frieren: Beyond Journey's End Vol. 1. Sequential Tart. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  77. ↑ Mireles, Antonio (29 грудня 2021). Fandom Post Manga of the Year Awards 2021. The Fandom Post. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
  78. ↑ Dennison, Kara (July 27, 202). Frieren: Beyond Journey’s End Is a Must-Read for Fantasy Fans. Otaku USA. Архів оригіналу за 9 серпня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
  79. ↑ Tokyo Manga Reviewers. note.com (яп.). 5 березня 2021. Архів оригіналу за 8 жовтня 2022. Процитовано 14 вересня 2022.
  80. ↑ Pineda, Rafael Antonio (24 січня 2021). 14th Manga Taisho Awards Nominate 10 Titles. Anime News Network. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  81. ↑ Hodgkins, Crystalyn (15 березня 2021). Frieren: Beyond Journey's End Wins 14th Manga Taisho Awards. Anime News Network. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  82. ↑ マンガ大賞2021、大賞は山田鐘人・アベツカサ「葬送のフリーレン」. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 16 березня 2021. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  83. ↑ Loo, Egan (25 лютого 2021). Demon Slayer, Jujutsu Kaisen, Promised Neverland Nominated for Tezuka Osamu Cultural Prize. Anime News Network. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  84. ↑ Pineda, Rafael Antonio (27 квітня 2021). Land, Frieren, Demon Slayer Manga Win Tezuka Osamu Cultural Prizes. Anime News Network. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  85. ↑ フリーレン作者、新生賞に喜び「手塚治虫先生の…」. The Asahi Shimbun (яп.). 28 квітня 2021. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  86. ↑ 第1回ebookjapanマンガ大賞受賞作が決定！. PR Times (яп.). 1 березня 2021. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 22 березня 2022.
  87. ↑ ebookjapanマンガ大賞2021. eBookJapan (яп.). Архів оригіналу за 25 червня 2022. Процитовано 27 серпня 2022.
  88. ↑ Pineda, Rafael Antonio (7 квітня 2021). 45th Annual Kodansha Manga Awards' Nominees Announced. Anime News Network. Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.
  89. ↑ 『第5回 みんなが選ぶTSUTAYAコミック大賞』2021年イチオシコミック、大賞は桜井のりお『僕の心のヤバイやつ』に決定！. Tsutaya News (яп.). Culture Convenience Club. 15 червня 2021. Архів оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 27 серпня 2022.
  90. ↑ Loveridge, Lynzee (24 серпня 2021). Kaiju No. 8, Oshi no Ko Win Next Manga Awards Web, Print Categories. Anime News Network. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
  91. ↑ 第46回講談社漫画賞の最終候補作14作品が決定. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
  92. ↑ Mateo, Alex (10 травня 2023). Daemons of the Shadow Realm, Look Back, Frieren: Beyond Journey's End Manga Win 1st Rakuten Kobo E-Book Awards. Anime News Network. Архів оригіналу за 11 травня 2023. Процитовано 11 травня 2023.
  93. ↑ Griffiths, Ali (29 вересня 2023). Frieren: Beyond Journey's End is the best fantasy series of the year. Digital Spy. Архів оригіналу за 3 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.
  94. ↑ Campbell, Kambole (5 жовтня 2023). Friern Beyond Journeys End Premiere Review. IGN. Архів оригіналу за 6 жовтня 2023. Процитовано 7 жовтня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Проводжальниця_Фрірен&oldid=43845197