Протерозойський еон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Протерозойський еон, протерозой (дав.-гр. — πρότερος ,- «перший, старший» ζωή ,-«життя»)  — геологічний еон, що почався після архея і передував фанерозою; верхній підрозділ докембрію. Тривав від 2500 млн років тому до 541,0±1,0 млн років тому[1] — майже 2 млрд років (найдовший еон в історії Землі). У протерозої сталася киснева катастрофа, внаслідок якої на планеті почали домінувати аеробні організми, які витіснили анаеробів.

Під час протерозою відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов'язані процеси магматизму й метаморфізму. Органічний світ протерозою бідний, однак виявлено рештки залізобактерій, синьо-зелених водоростей та інших організмів.

Періодизація

[ред. | ред. код]

Міжнародна стратиграфічна комісія розділила протерозой на три геологічні ери:

У вітчизняній стратиграфічній шкалі докембрію прийнято розподіл на нижній і верхній протерозой із розчленуванням останнього на рифей та венд (едіакарій).

Раніше протерозой розглядався як ера.

Події

[ред. | ред. код]
Відбиток Tribrachidium heraldicum — одного з загадкових організмів едіакарського періоду

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Серед корисних копалин протерозою головне місце займають руди заліза, манґану, нікелю, кобальту, міді, хрому, поліметалів, урану, золота, алмазів; відомі поклади евапоритів.

Під час раннього протерозою сформувалися залізорудні поклади, зокрема Криворізький залізорудний басейн та Курська магнітна аномалія. У Південній Африці утворилися золото-урано-піритові конгломерати.

Під час пізнього протерозою були сформовані залізорудні поклади Уральських гір, мідно-поліметалічні руди Австралії. Також сформувалася низка покладів уранових, кобальтових, мідних та олов'яних руд.

Синоніми

[ред. | ред. код]

Назва «археозой» (від грец. αρχαιος — стародавній, ζωος — жива істота), введена амер. природознавцем Дж. Дана, рівнозначна назві «протерозой».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. International Chronostratigraphic Chart (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2017.
  2. М.А. Фєдонкін (рос. М.А. Федонкин) (2006). Две летописи жизни: опыт сопоставления (палеобиология и геномика о ранних этапах эволюции биосферы). У під заг.ред. А. М. Пистін (рос. А.М.Пыстин) (ред.). Збірка «Проблемы геологии и минералогии» ((рос.)) . Сиктивкар: Геопринт. с. 331—350. ISBN 5-98491-018-7. Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 21 вересня 2011.

Література

[ред. | ред. код]