Мезоархей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мезоархей (від дав.-гр. μέσος — «середній» і ἀρχαῖος — «давній») — геологічна ера, частина архею. Охоплює проміжок часу від 3,2 до 2,8 мільярдів років тому[1]. Скам'янілості, знайдені в Австралії, показують, що в мезоархеї жили строматоліти. В цей час, приблизно 2,8 мільярдів років тому, розколовся перший суперконтинент Ваальбара.

Зразок залізистого кварциту з Південноафриканської Республіки, віком 3,1 мільярда років

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. International Chronostratigraphic Chart (PDF) (англ.) . International Commission on Stratigraphy. 2017-02. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Иорданский Н. Н. Развитие жизни на земле. — М. : Просвещение, 1981.
  • Короновский Н.В., Хаин В.Е., Ясаманов Н.А. Историческая геология : Учебник. — М. : Академия, 2006.
  • Ушаков С.А., Ясаманов Н.А. Дрейф материков и климаты Земли. — М. : Мысль, 1984.
  • Ясаманов Н.А. Древние климаты Земли. — Л. : Гидрометеоиздат, 1985.
  • Ясаманов Н.А. Популярная палеогеография. — М. : Мысль, 1985.

Посилання

[ред. | ред. код]