Перейти до вмісту

Протести в Росії (2021)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Протести в Росії 2021

Протестуючі в Санкт-Петербурзі на Марсовому полі 23 січня
Дата: 23 січня — 21 квітня 2021
Місце:
Росія Росія та інші країни[a]
Привід:
Цілі:
Методи: протести, демонстрації, пікети, мітинги, інтернет-активізм
Сторони
Росія Опозиція Росія Уряд
Ключові фігури
Олексій Навальний
Леонід Волков
Любов Соболь 		Володимир Путін
Росія Михайло Мішустін
Росія Володимир Колокольцев
Росія Віктор Золотов
Втрати
Затримано 3700+ осіб[1] (Станом на 25 січня) Постраждало 42 співробітника правоохоронних органів

Протести в Росії 2021 року ― масові протестні акції, що відбулися після анонсу Фондом боротьби з корупцією у документальному фільмі-розслідуванні Палац для Путіна. Історія найбільшого хабаря. Причиною протестів є арешт російського політика Олексія Навального і його заяви про корупцію на адресу чинного президента Росії Володимира Путіна.

Передісторія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Отруєння Олексія Навального

20 серпня 2020 року Навальний був госпіталізований у важкому стані після ураження нервово-паралітичним агентом під час польоту з Томська до Москви.[2][3][4] Він був медично евакуйований до Берліна і виписаний 22 вересня.[4][5][6][7] Застосування проти нього нервово-паралітичного агента «Новічок» було підтверджено кількома незалежними лабораторіями та Організацією із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ).[4][8][9] Хоча Кремль заперечував свою причетність до його отруєння,[10][11] ЄС та Британія відповіли на це санкціями проти шести вищих російських чиновників та російського державного хімічного центру.[12][13][14] Навальний звинуватив у своєму отруєнні президента Путіна.[15] Згідно з результатами спільного розслідування «The Insider», «Bellingcat» і «CNN», в отруєнні Навального брала участь група з восьми агентів Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ) та Інституту криміналістики ФСБ.[16][17][18]

14 січня 2021 Пенітенціарна служба Росії заявила, що затримає Навального коли той прибуде в Росію, бо вона замінює попередній отриманий ним умовний вирок реальним ув'язненням,[19][20] і оголосила його у розшук.[21] У 2014 Навальний отримав умовний вирок у справі «Ів Роше», який він назвав політично вмотивованим.[22] В 2017 Європейський суд з прав людини відмовився визнати справу політичною, але постановив, що він був несправедливо засуджений.[23][24] Слідчий комітет Росії заявив, що розслідує справу Навального за фактом шахрайства.[25]

17 січня 2021 Навальний повернувся до Росії, де його негайно затримали за звинуваченням у порушенні правил умовного засудження у справі «Ів Роше».[21][26] 18 січня відбулося виїзне засідання суду у відділку поліції в місті Хімки, за результатом якого Навальний був заарештований на 30 днів за «систематичне і неодноразове порушення умов випробувального терміну, призначеного йому у справі „Ів Роше“».[27][28][29] Ще одне слухання повинно відбутися 29 січня, щоб визначити, чи слід замінити умовне покарання тюремним ув'язненням.[29] Навальний назвав цю процедуру «крайнім беззаконням», і випустив відеозвернення, у якому закликав росіян виходити на вуличні протести 23 січня.[30] Голова регіональної мережі Навального Леонід Волков повідомив про підготовку протестів, які пройдуть по всій країні 23 січня.[31]

Наступного дня, 19 січня 2021, коли він перебував у в'язниці, було опубліковано фільм-розслідування «Палац для Путіна. Історія найбільшого хабаря», проведене Навальним і його Фондом боротьби з корупцією (що створений Навальним у 2011 і випускає його антикорупційні розслідування), що розповідає про резиденцію на мисі Ідокопас, яку називають як «Палац Путіна», і звинувачує Путіна в корупції. За словами авторів розслідування, резиденцію побудували за рахунок складної корупційної системи, яка належить Путіну через довірених осіб. Відео також закликає людей вийти на вулиці з вимогами про звільнення Навального.[32] До початку протестів це відео набрало більше 60 мільйонів переглядів в YouTube.

20 січня Роскомнадзор (російський державний орган цензури ЗМІ та інтернету) завимагав від соціальних мереж та вебсайтів припинити поширення закликів до протестів. Російська соцмережа ВКонтакті заблокувала сторінки зустрічей, які стосуються протестів. Згідно з повідомленням Роскомнадзора, на підставі вимоги Генеральної прокуратура Росії, було видалено і обмежено в доступі на території Російської Федерації від 17 % до 50 % «інформації, що залучає неповнолітніх в небезпечні для їх життя і здоров'я протиправні дії», в TikTok, ВКонтакте, YouTube і Instagram.[33] Роскомнадзор заявив, що за залучення неповнолітніх на мітинги можуть бути накладені штрафи на соціальні мережі.[34][35]

Перед протестами

[ред. | ред. код]

21 січня 2021 року кілька співробітників Фонду боротьби з корупцією були затримані представниками російської влади, а до інших додому приходили поліцейські.[36]

Генеральна прокуратура Росії завимагала Роскомнадзор заблокувати вебсайти з закликами до участі у мітингах 23 січня 2021. Роскомнадзор заявив, що за залучення неповнолітніх на мітинги можуть бути накладені штрафи на соціальні мережі.[34][35]

Керівництво кількох російських вишів заявило, що за участь в несанкціонованих протестах студенти можуть бути відраховані або внесені в «чорний список держустанов».

22 січня були заарештовані прессекретар Навального Кіра Ярмиш, співробітник відділу розслідувань ФБК Георгій Албуров, юрист ФБК Владлен Лось.[37] Лось, який є громадянином Білорусі повідомив, що йому наказали покинути Росію до 25 січня.[36] Любов Соболь була оштрафована на 250 тисяч рублів. Кілька десятків людей було затримано і частина з них заарештовані по всій Росії.

Російська соціальна мережа ВКонтакті заблокувала сторінки зустрічей, які стосуються протестів. Згідно з повідомленням Роскомнадзора, в доступі на території Росії було обмежено від 17 % до 50 % «інформації, що залучає неповнолітніх в небезпечні для їх життя і здоров'я протиправні дії» в TikTok, ВКонтакте, YouTube і Instagram.[33]

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про притягнення неповнолітніх до участі в «неузгоджених акціях», пояснюючи це небезпекою для їхнього життя в разі відвідування цих акцій і коронавірусом. Міністерство освіти Росії закликало батьків захистити дітей від участі в акціях 23 січня. Масові розсилки про наслідки мітингів отримали в ряді міст студенти, батьки школярів і дошкільнят.

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Кремль вважає неприпустимою організацію таких заходів і «провокування участі в цих акціях молодих людей». Мер Москви Сергій Собянін закликав москвичів не виходити на акцію 23 січня через поширення коронавірусу.

Хід протестів

[ред. | ред. код]

Перші акції протесту стартували в Хабаровську 23 січня близько 13:00 за місцевим часом (о 5 ранку за Києвом), де на акцію вийшло близько 700 людей.[38] Незабаром почалися поодинокі затримання учасників протесту. Співробітники російського спеціального підрозділу поліції (ОМОН) спочатку намагалися відтіснити присутніх з площі, далі вже застосовували кийки при затриманні. Поліція стверджує, що акція не узгоджена з владою, тому вимагає від її учасників розійтися.[38]

ОМОН на Пушкінській площі в Москві
ОМОН на Пушкінській площі в Москві
В Санкт-Петербурзі
Поліціянти в Санкт-Петербурзі
Вантажівки Росгвардії
ОМОН
Санкт-Петербург
Санкт-Петербург
Санкт-Петербург
В Липецьку
в Росії
Місто Учасників Затриманих Примітки
Абакан - 25
Алапаєвськ - 3
Альметьєвськ - 3
Анапа - 1
Ардон - 1
Армавір - 5
Архангельськ 100-300 5
Балаково - 3
Балашиха - 1
Барнаул 1000-1500 22
Бєлгород - 7
Бєлово - 2
Бєлорєцьк - 1
Бійськ - 5
Благовєщенськ - 17
Бор - 1
Братськ - 3
Брянськ - 39
Великий Новгород - 13
Великі Луки - 7
Владивосток 1000-3000 35 [39][40]
Владимир - 25
Волгоград - 18
Вологда - 2
Воронеж - 92
Желєзногорськ - 7
Єкатеринбург 3000-7000 14
Єсентуки - 1
Іваново 500-600 1
Іжевськ 1000 6
Ізбербаш - 1
Іркутськ 1000 6 [39]
Йошкар-Ола - 17
Казань 4000-6000 91
Калінінград - 12
Калуга - 8
Карпинськ - 1
Кемерово - 6
Кисельовськ - 1
Кімри - 1
Кіров - 2
Клин - 1
Коломна - 1
Комишлов - 1
Комсомольськ-на-Амурі - 24
Кострома - 14
Котлас - 1
Красноярськ 1000-1500 38
Краснодар 1000 30
Краснокаменськ - 1
Кузнецьк - 1
Курган - 15
Курськ - 35
Липецьк 1000 11
Майкоп - 1
Магнітогорськ - 1
Махачкала - 14
Міас - 1
Москва 4000-40000 1398
Мурманськ - -
Набережні Челни 500-600 22
Нальчик - 2
Находка - 1
Нижньовартовськ 30 24
Нижній Новгород 8000 90
Нижній Тагіл 300 3
Нижня Тура - 1
Нижньокамськ - 20
Новокузнецьк - 2
Новомосковськ - 2
Новосибірськ 2000 97
Октябрський - 1
Новоросійськ - 2
Омськ - 23
Орел - 1
Оренбург - 16
Пенза - 29
Перм - 2
Петрозаводськ - 10
Петропавловськ-Камчатський 200 0
Прохладний - 1
Псков - 11
Пущино - 9
П'ятигорськ - 3
Розсош - 1
Ростов-на-Дону 3000 9
Рибінськ - 4
Рязань - 17
Санкт-Петербург 5000+ 523
Самара 2000-3000 47
Саратов 1000-1500 4
Сєверодвінськ 100 2
Сергієв Посад - 1
Смоленськ - 2
Солнечногорськ - 1
Сочі 200 56
Сургут 30 2
Сизрань - 1
Сиктивкар 800 10
Ставрополь - 44
Старий Оскол - 1
Стерлітамак - 1
Тамбов - 3
Таруса - 1
Твер 1500 15
Тобольськ - 3
Тольятті - 10
Томськ 1500 6
Трьохгорний - 2
Тула 200 21
Тюмень 1000 5
Улан-Уде - 4
Ульяновськ - 11
Усть-Ілімськ - 4
Уфа 4000 32
Ухта - 1
Уяр - 1
Хабаровськ 1000-1500 58 [39]
Ханти-Мансійськ 20 3
Холмськ - -
Чебоксари - 29
Челябінськ - 12
Череповець 450 -
Чита ≈ 300 3 [39]
Шахти - 1
Южно-Сахалінськ 400 14 [40]
Якутськ ≈ 300 30 [39]
Ярославль - 11
На тимчасово окупованих Росією територіях України
Місто Учасників Затриманих Примітки
Севастополь[b] 200 8
Сімферополь[b] - 12

25 січня керівник штабів Навального Леонід Волков закликав вийти на протести на своєму акаунті в Twitter закликав вийти на протести 31 січня.[41]

27 січня поліціянти РФ провели 20 обшуків у прихильників та близьких Навального, зокрема у квартирах його дружини Юлії[42][43].

31 січня протести продовжилися, цього дня було затримано щонайменше 145 протестувальників[44]. Протести 31 січня були більш масові.[скільки?]

21 квітня протести у багатьох містах Росії відновилися[45], що раніше було анонсовано Фондом боротьби з корупцією[46].

Оцінки

[ред. | ред. код]

У Росії

[ред. | ред. код]

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції протесту, які відбулись 23 січня, «вийшло мало людей, багато людей голосують за Путіна».[47]

Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що посольство США в Москві «опублікувало маршрути протестів в містах Росії та вкинуло інформацію про похід на Кремль».[48]

За кордоном

[ред. | ред. код]

Як вважає британський тижневик Economist, те, що команді Навального вдалося попри ‎щільну охорону показати маєток широкому загалу, стало справжнім «приниженням» для Кремля, за ‎яке опозиціонеру, цілком можливо, доведеться дорого заплатити. ‎Останній фільм намагається пробити діру у легітимності ‎Путіна в очах людей. Але і для Кремля ситуація непроста, відправити Навального за ґрати означає ‎перетворити його на постать на кшталт Нельсона Мандели, а вбивство опозиціонера суттєво ‎зашкодило б іміджу Путіна як людини, що відроджує втрачену імперію, вважає видання. ‎Втім, очікувати революції в Росії на цей час, мабуть, не варто, пише Economist, адже, згідно з ‎опитуваннями, лише 23 % росіян вважають, що в їхніх регіонах можуть спалахнути масштабні ‎протести.[49]

Американська газета Washington Post погоджується з тим, що розслідування «перейшло всі червоні лінії ‎Путіна». ‎‎"Їм байдужі протести чи вибори. Вони хочуть, щоб Захід посилив санкції, тому що це дає їм привід ‎наполягати на жорсткій лінії в російській політиці".‎[49]

Країни Великої сімки у спільній заяві висловили занепокоєння затриманням тисяч мирних демонстрантів та журналістів під час мітингів 23 січня та вимагають звільнення Олексія Навального.[50]

Наслідки

[ред. | ред. код]

24 січня поліціянти затримали 3,3 тис. учасників протестів[51], станом на вечір 25 січня кількість затриманих сягнула 3711 осіб (1455 — в Москві, 557 у Санкт-Петербурзі, 122 у Казані, 98 у Новосибірську та 94 у Воронежі).[52]

Розслідування

[ред. | ред. код]

25 січня у Петербурзі було порушено кримінальні справи через мітинги за «блокування доріг»[53], аналогічно в Москві було порушено 6 кримінальних справ за чотирма статтями, одна з них — за порушення карантину.[54]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Список задержанных на акциях в поддержку Алексея Навального 23 января 2021 года. ОВД-Инфо (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  2. ↑ Російський опозиціонер Навальний – у реанімації: "токсичне отруєння". Українська Правда. 20 серпня 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  3. ↑ Навального отруїли новим типом "Новічка", він мав померти в літаку. Європейська Правда. 10 вересня 2020. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  4. ↑ а б в Отруєння Олексія Навального. DW. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  5. ↑ Літак з Навальним вилетів до Берліна. DW. 22 серпня 2020. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  6. ↑ Навального виписали з лікарні. Укрінформ. 23 вересня 2020. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  7. ↑ Навального виписали з лікарні. Українська Правда. 23 вересня 2020. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  8. ↑ Ще дві лабораторії підтвердили, що Навальний був отруєний "Новічком". Європейська Правда. 14 вересня 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  9. ↑ Навального отруїли речовиною з групи «Новачок», яка формально не є забороненою – висновки ОЗХЗ. Радіо Свобода. 6 жовтня 2020. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  10. ↑ The Times пише, що Навального намагалися вдруге отруїти «Новічком» перед польотом у Берлін. У лікарні Омська заперечують. Громадське Телебачення. 13 грудня 2020. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  11. ↑ У ФСБ відреагували на розмову Навального з причетним до його отруєння силовиком. Уніан. 22 грудня 2020. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  12. ↑ У Кремлі назвали «недружнім кроком» санкції ЄС через отруєння Навального. Радіо Свобода. 15 жовтня 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  13. ↑ EU Sanctions Russian Officials Over Navalny Poisoning, Citing Chemical Weapons Use. NPR.org. 15 жовтня 2020. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  14. ↑ Navalny Novichok poisoning: EU sanctions hit top Russians. BBC News. 15 жовтня 2020. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  15. ↑ Навальний звинуватив Путіна у своєму отруєнні. Укрінформ. 1 жовтня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  16. ↑ Експерти ФСБ із хімзброї причетні до отруєння Навального - Bellingcat. Європейська Правда. 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  17. ↑ Експерти ФСБ із хімзброї причетні до отруєння Навального - Bellingcat. Українська Правда. 14 грудня 2020. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  18. ↑ Експерти ФСБ із хімзброї причетні до отруєння Навального - Bellingcat. Радіо Свобода. 14 грудня 2020. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  19. ↑ Після повернення до Росії Навальний може мобілізувати опозицію проти Путіна – аналітики. Радіо Свобода. 16 січня 2021. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  20. ↑ Федеральна служба виконання покарань РФ заявила, що "вживатиме всіх заходів" щодо затримання Навального. gordonua.com. 14 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  21. ↑ а б Навального затримали в аеропорту. BBC News Україна. 17 січня 2020. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  22. ↑ Human Rights Court Says Navalny Unfairly Convicted In 'Yves Rocher Case'. rferl.org. 17 жовтня 2017. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  23. ↑ Росія: ЄСПЛ присудив братам Навальним компенсацію у справі «Ів Роше». Радіо Свобода. 17 жовтня 2017. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 24 січня 2021.
  24. ↑ Росія: ЄСПЛ присудив братам Навальним компенсацію у справі «Ів Роше». DW. 17 жовтня 2017. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  25. ↑ Kremlin Foe Navalny Flying Back to Russia Despite Risk of Arrest. The Moscow Times. 18 січня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  26. ↑ Навального затримали в аеропорту. Українська Правда. 17 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  27. ↑ Навального почали "судити" одразу у відділку поліції. Українська Правда. 18 січня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  28. ↑ Навального арештували на 30 діб. Українська Правда. 18 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  29. ↑ а б Навального арештували на 30 днів. BBC News Україна. 18 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  30. ↑ Навальний закликав росіян виходити на вулиці. Українська Правда. 18 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  31. ↑ Navalny Urges Russians To 'Take To The Streets' Over Jailing. The Moscow Times. 18 січня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  32. ↑ Alexei Navalny: Millions watch jailed critic's 'Putin palace' film. BBC News. 20 січня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
  33. ↑ а б Як російські школярі через TikTok готуються до протесту за Навального і проти Путіна. BBC News Україна. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  34. ↑ а б Мітинги за Навального: у Росії оштрафують майже всі соцмережі. Українська Правда. 21 січня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  35. ↑ а б Мітинги за Навального: у Росії оштрафують майже всі соцмережі. Економічна Правда. 21 січня 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  36. ↑ а б Напередодні протестів Росія взялася за союзників Навального і за TikTok. Радіо Свобода. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  37. ↑ Навальний кличе росіян на протести, силовики затримують його прихильників. Уніан. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  38. ↑ а б У Росії почались перші затримання під час акцій на підтримку Навального. Укрінформ. 23 січня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  39. ↑ а б в г д У Росії вже затримують учасників мітингів за Навального. Українська Правда. 23 січня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  40. ↑ а б Протести по всій Росії. Як проходять мітинги за Навального. Дзеркало Тижня. 23 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  41. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Глава штабов Навального подтвердил намерение провести акции 31 января | DW | 25.01.2021. DW.COM (ru-RU) . Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  42. ↑ У Росії проходять обшуки у дружини Навального, адвоката не пускають. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  43. ↑ Протести в Росії через Навального: що відомо. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  44. ↑ ОМОН, хороводи і більше сотні затриманих: в Росії почалися протести за Навального. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  45. ↑ У Росії відбуваються масові протести на підтримку опозиціонера Навального (відео). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  46. ↑ Прихильники Навального анонсували всеросійський мітинг на його підтримку. Ukrinform. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  47. ↑ «Вышло мало людей, много людей голосуют за Путина»: Кремль прокомментировал протесты за Навального. Телеканал Дождь (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
  48. ↑ Захарова: дипломатам США придется объяснить публикацию маршрутов протестов в России. Коммерсантъ (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.
  49. ↑ а б Чи призведе скандал з "маєтком Путіна" до найбільших протестів у Росії?. BBC News Україна. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
  50. ↑ Велика сімка вимагає негайного звільнення Навального. DW.COM (ua) . Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  51. ↑ У Росії на протестах за Навального затримали майже 3,3 тисячі учасників. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 25 січня 2021.
  52. ↑ Кількість затриманих на протести в Росії наближається до 4 000. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  53. ↑ У Петербурзі порушили кримінальну справу за мітингів у підтримку Навального. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
  54. ↑ У Москві порушили кримінальні справи за чотирма статтями за підсумками суботніх акцій. РБК-Украина (рос.). Процитовано 25 січня 2021.

Нотатки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Включаючи Австрію, Німеччину, Ізраїль, Японію, Нідерланди, Румунію, Велику Британію та тимчасово окуповані території України
  2. ↑ а б Сімферополь та Севастополь знаходяться на території Криму в Україні, який анексувала та окупувала РФ 2014 року

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Протести в Росії 23 січня 2021
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протести_в_Росії_(2021)&oldid=42162576