Перейти до вмісту

Протоній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інструкція на сторінці Шаблон:Картка частинка

Ілюстрація атома протонію

Протоній (символ: Pn), також відомий як антипротонний водень, є типом екзотичного атома, в якому протон (символ: p) та антипротон (символ: p) зв'язані один з одним[1].

Зв'язаний стан протона та антипротона

[ред. | ред. код]

Оскільки протоній є зв'язаною системою частинки та її відповідної античастинки, він є прикладом типу екзотичного атома, яки називаються онії.

Протоній має середня тривалість життя приблизно 1,0 мкс і енергію зв'язку − 0,75 кеВ[2].

Як і всі онії, протоній є бозоном з усіма квантовими числами (баріонне число, ароматичні квантові числа тощо), електричний заряд якого дорівнює 0.

Виробництво

[ред. | ред. код]

Відомі два способи отримання протонію. Один метод передбачає сильні зіткнення частинок. Інший метод передбачає розміщення антипротонів і протонів в одній магнітній клітці. Останній метод був вперше використаний під час експерименту ATHENA (ApparaTus for High precision Experiment on Neutral Antimatter) в лабораторії CERN у Женеві в 2002 році, але лише в 2006 році вчені зрозуміли, що під час експерименту також утворюється протоній[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zurlo, N. та ін. (2006). Production Of Slow Protonium In Vacuum. Hyperfine Interactions. 172 (1–3): 97—105. arXiv:0801.3193. Bibcode:2006HyInt.172...97Z. doi:10.1007/s10751-007-9529-0. S2CID 119182686.
  2. Abdel-Raouf, Mohamed Assad (2009). Binding energy of protonium ions. Journal of Physics: Conference Series. 194 (7): 072003. Bibcode:2009JPhCS.194g2003A. doi:10.1088/1742-6596/194/7/072003.
  3. L. Venturelli та ін. (August 2007). Protonium production in ATHENA (PDF). Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section B. 261 (1–2): 40—43. Bibcode:2007NIMPB.261...40V. doi:10.1016/j.nimb.2007.04.135.

Джерела

[ред. | ред. код]